Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Образ ОРДЛО в прифронтових медіа як елемент гібридної війни(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Василик, Любов; Vasylyk, Lybov; Чернівецький національний університет ім. Ю. ФедьковичаРозглянуто проблему дотримання інформаційних стандартів журналістики в умовах гібридної війни. Проаналізовано регіональні ЗМІ Донецької та Луганської областей як найближчі до зони конфлікту медіа, що зазнають інформаційного впливу чужої пропаганди. Увагу звернено на неприпустимість легітимізації у суспільній свідомості сепаратистських угруповань ОРДЛО, показано, як помилки журналістів сприяють російським пропагандистам в інформаційній війні проти України, актуалізовано потребу кращої кодифікації стандартів журналістики в умовах інформаційної агресії. Констатовано: розділеній українській аудиторії Донеччини/Луганщини подається дуже розмита картина дійсності, у якій неможливо чітко виявити грань між правдою та брехнею, а тонкі гібридні медіа-вкиди легітимізують уявлення про різні “правди”, які існують по обидві сторони конфлікту, про їх виправданість і право на існування. Українські медіа ризикують подати події в інтерпретації прес-служб “ДНР/ЛНР”. Некритичне цитування представників окупаційної адміністрації як цілком допустимих джерел інформації легітимізує владу сепаратистів, подає її як таку, що відбулася. Оскільки викладення новин у ракурсах бачення російсько-окупаційних адміністрацій є елементом медіа-маніпуляцій, то українським ЗМІ частіше варто надавати слово Міністерству з питань тимчасово окупованих територій, Держприкордонслужбі, прес-штабу ООС. Основний наголос у медіа-контенті має ставитися саме на українських смислових позиціях. Поширення медіа-концептів сепаратистів, мови ворожнечі небезпечне для цілісності нашої держави і є елементом ведення гібридної війни в нашому українському медіа-просторі. Нерозуміння цього та відсутність чіткої позиції блокує подолання головних загроз національній безпеці держави.Item Україна cоntra росія: інформаційна війна за крим(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Василик, Любов; Полянська, Анастасія; Vasyluk, L.; Polianska, A.; Чернівецький національний університет ім. Ю. ФедьковичаВід 2014 року окупований Крим зазнав змін як у політично-правовій, так і в інформаційній сфері. Чи не найбільше утисків з боку нової влади зазнало ЗМІ. Медіа змушені були терміново змінити реєстрацію та почати діяти в інтересах Кремля. У разі відмови видання, радіостанції та телеканали закривалися, зазнавали обшуків та вилучення напрацьованих матеріалів. Журналістам погрожують та постійно їх переслідують. Влада РФ намагається «зачистити» український інформаційний простір на півострові. Закривши українські канали, заблокувавши кримські сайти РФ запускає власні ЗМІ. Однак спроби Кремля тільки посилюють ефект інформаційного «вакууму» на півострові.Item Конвергенція та крос-медійність: дискурс термінологічної парадигми(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Василик, Любов; Vasylyk, L.; Василик, Любов; Чернівецький національний університет ім. Ю. ФедьковичаВизначено ключові трактування процесу конвергенції; на основі їх аналізу виявлено і систематизовано тенденції у розумінні терміна та його динаміку у соціальних комунікаціях; запропоновано розуміння крос-медійності як процесу реалізації медіа- конвергентних тенденцій. Автор констатує, що медіа-індустрія сьогодні змінюється швидкими темпами, ЗМІ стикаються з освоєнням та поєднанням різних медіа-форматів. На думку автора, ці зміни ставлять перед дослідниками нові наукові проблеми, пов’язані з напрацюванням нового чи уточненням традиційного термінологічного інструментарію. Зокрема увагу привертають і потребують ширших наукових дефініцій поняття крос-медійності та конвергенції. Йдеться про взаємопов’язаність обох термінів та їх розуміння в контексті змін журналістського фаху та загалом медіа-ринку. Узагальнено основні поняття, категорії, зміст, ознаки процесу конвергенції; систематизовано розуміння впливу конвергенції на освоєння нових крос-медійних форматів. Як доводить автор, конвергенція та крос-медійність здатні врятувати друковані медіа від закриття, а отже, вирішити економічні та стратегічні проблеми редакційної політики, що актуально як для журналістів, медіа-ринку загалом, так і для аудиторії ЗМІ. Дослідниця систематизує наявні трактування конвергенції та крос- медійності; доводить, що сучасний розвиток інформаційних технологій не призводить до поглинання традиційного виду медіа новим, а навпаки – відбувається злиття функцій та технологічних можливостей усіх видів ЗМІ; простежує конвергенцію на рівні стратегії та глобальної бізнес-моделі, на технологічному рівні, організаторському та управлінському, на рівні організаційної культури, операційних процесів, маркетингу та відносин зі споживачем. Звідси виводить розуміння крос-медійності як технології прикладного втілення процесу продажу медіа-контенту різними платформами. Автор переконана: з огляду на те, що конвергенція – процес, що розвивається, він у межах різних медіакомпаній матиме своє індивідуальне втілення. Звідси формуватиметься термінологічний інструментарій процесу конвергенції та крос-медійності, він буде уточнюватися самою практикою мас-медійної діяльності. Безліч крос-медійних платформ, крос-медійних інформаційних потоків визначатимуть, яких же дефініцій набере цей процес у майбутньому.