Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Науковий vs розважальний контент в українському екологічному теледискурсі: проблеми та особливості(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Гарматій, Ольга; Шередько, Анна; Harmatiy, Olha; Sheredko, Anna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття присвячена висвітленню екологічної тематики в новинних програмах українського телебачення. На підставі вивчення випусків новин на загальноукраїнському телевізійному каналі “1+1” та спеціалізованому телеканалі “ЕCO TV” акцентується на важливості медіадискурсу для промоції знань з екології з метою формування загальної екологічної культури, екологічної свідомості та проекологічної поведінки громадськості. Загалом, в сучасному українському екологічному теледискурсі присутній сегмент наукового контенту, але його обсяг є незначним порівняно з розважальним. Екологічна тематика потребує більшої уваги та більших зусиль загальнонаціональних і спеціалізованих ЗМІ для кількісного і якісного розвитку екожурналістики, підвищення наукової та екологічної грамотності громадян. Актуальність дослідження визначається тим, що масмедіа значною мірою розширюють суспільне розуміння екології як науки про довкілля та привертають увагу суспільства до екологічної тематики. Нині виникнення частих екологічних лих і катастроф, зростання рівня забруднення навколишнього середовища спричиняють усвідомлення необхідності економії ресурсів, створення екологічно ощадливих, мало- і безвідходних технологій, зниження викидів шкідливих речовин і, що дуже важливо, викликають посилення уваги громадськості до екологічного медіадискурсу. ЗМІ відіграють важливу роль у формуванні громадської думки з питань екології та поширенні екологічного знання для масової аудиторії. Тому сьогодні як ніколи необхідно якісно подавати екологічну тематику в мас-медійному просторі та формувати високу екологічну свідомість громадськості.Item Використання опитувань громадської думки у висвітленні місцевих виборів 2020 року у теленовинах(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Гарматій, Ольга; Harmatiy, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДля багатьох українців «вікном» у світ новин є телебачення, насамперед телевізійні новини. На підставі вивчення новинних випусків всеукраїнських каналів можна зазначити, що незважаючи на те, що місцеві вибори були присутні на усіх телеканалах, вони не викликали в медіа такого великого інтересу, як президентські чи парламентські перегони, що може свідчити про незначну увагу центральних медіа до політики на місцях. З огляду на підвищений суспільний інтерес до соціології у виборчий період, важливе значення має грамотне поширення соціологічної інформації. Людям важливо дізнаватися з медіа про достовірні рейтинги, подані у супроводі обов’язкових методологічних відомостей. Як показує дослідження, найбільш проблемним під час поширення соціологічної інформації виявилося оприлюднення у медіа відомостей про замовників. Маніпуляції результатами опитування відбувалися і через використання досліджень від сумнівних і псевдосоціологічних структур та ігнорування при цьому інформації від відомих і авторитетних організацій. Подібне недотримання стандартів висвітлення опитувань громадської думки є порушенням вимог Виборчого кодексу і призводить до нехтування прав громадян на повну та об’єктивну інформацію про вибори. Можна зробити висновок, що телемовлення, як популярний серед українців канал отримання інформації, не дало аудиторії повноцінного доступу до результатів соціологічних досліджень про місцеві вибори. У статті запропоновані можливі шляхи виходу з такої ситуації. Це, зокрема, підвищення відповідальності ЗМІ за поширення неповної та недостовірної інформації про опитування. Важливо також, щоб соціологічні служби надавали вичерпні відомості про свої дослідження. Якщо соціологічні компанії будуть відкриті та подаватимуть у своїх звітах вичерпний обсяг інформації, у медіа буде більше можливостей надати громадськості повні відомості про опитування. Також підвищення загальної медіаграмотності, вміння інтерпретувати результати опитування та з’ясовувати їх достовірність і надійність сприятимуть опірності громадян до маніпуляції соціологічними відомостями в медіа.Item Контроверсійні теми як різновид конфлікту в науковій журналістиці(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Гарматій, Ольга; Harmatiy, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”Відображення наукової контроверсійності розглядається як специфіка наукової журналістики. Авторка вважає контроверсійність тематики медіа-текстів про науку одним із важливих шляхів реалізації конфліктності у журналістських матеріалах. Ефективне подання наукової контроверсійної інформації в ЗМІ є резервом та інструментом розвитку і підтримки інтересу до науки, популяризації наукових знань серед широкого загалу, підвищення наукової медіа-грамотності. Основна мета журналістських матеріалів на контроверсійні наукові теми – спонукати до широкого обговорення таких тем, викликати до них суспільний інтерес, підвищити загальну наукову грамотність. Об’єктивно подані засобами масової інформації наукові дискусії та суперечки дають змогу повно і яскраво передати динаміку розвитку науки і суспільства, їхній взаємозв’язок. І, навпаки, неуважність ЗМІ до таких суперечностей, невміння їх осмислити призводять до зниження аналітичного та інформаційного рівнів журналістських матеріалів. Звернення медіа до контроверсійних тем неминуче позначається на змісті журналістських творів. Для того, щоб підтримувати інтерес до наукових знань, журналісти спілкуються із аудиторією, відтворюючи суперечки, дискусії, конфлікти у такій складній сфері, як наука. Журналістському поданню наукових контроверсійних тем притаманне встановлення змістових домінант, пошук і увиразнення смислового центра дискусії. Крім цього, контроверсійність, відтворена у ЗМІ, набуває смислового розширення. Реальна наукова дискусія використовується у журналістських текстах як точка відліку авторського повідомлення, розглядається як первинна, що нанизує на себе похідні суперечності. У результаті у поле зору медіа потрапляє широке коло взаємостосунків науки з іншими сферами – політикою, культурою, релігією, мораллю тощо.