Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
6 results
Search Results
Item Роль митної системи у забезпеченні конкурентоспроможності ЄС в умовах сталого розвитку(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Адамів, М. Є.; Горбаль, Н. І.; Коць, І. І.; Adamiv, M. Ye.; N. I. Horbal.; Kots, I. I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті ідентифіковано та проаналізовано сучасний стан конкурентоспроможності України за даними провідних міжнародних рейтингів. Визначено вплив концепції сталого розвитку на рівень конкурентоспроможності держави на сучасному етапі. Обґрунтовано роль митної системи в забезпеченні конкурентоспроможності ЄС в умовах сталого розвитку. Встановлено та ретельно охарактеризовано взаємозв’язки між Глобальними Цілями та функціональними завданнями митних органів. Наведено прикладні митні документи та інструменти Всесвітньої митної організації, дотримання та використання яких сприяє досягненню Цілей сталого розвитку.Item Дослідження конкурентоспроможності ЄС та його країн-членів(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Горбаль, Н. І.; Когут, У. І.; Моторнюк, У. І.; Horbal, N. I.; Kohut, U. I.; Motornyuk, U. I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityІснує значна кількість підходів до трактування, аналізування та посилення конкурентоспроможності (КСП) країн. За умов євроінтеграції України вважаємо країни ЄС ключовим орієнтиром для підвищення її глобальної КСП. Європейська інтеграція справляє істотний позитивний вплив на розвиток і КСП ЄС, однак в останні десятиліття вона дещо погіршилась порівняно із глобальними лідерами внаслідок динамічних змін міжнародного середовища. Показано, що країни ЄС (передусім Нідерланди, Швеція, Данія, Фінляндія) займають високі позиції у міжнародних рейтингах країн (глобальні індекси КСП ВЕФ та IMD, Індекс процвітання Legatum, ERT Benchmarking Report, Барометр реформ BusinessEurope), й особливо – сталого розвитку (Індекс сталого розвитку SDSN тощо). Проте у низці ключових сфер багато країн ЄС і Європейський Союз загалом відстають від світових лідерів. Відкрита та орієнтована на експорт європейська економіка сьогодні страждає від слабкого попиту на інвестиційні товари та товари тривалого споживання, повільного розвитку інноваційних та цифрових бізнесів, негативно позначається й вихід із ЄС Великобританії. Натомість ЄС глобально лідирує у досягненні цілей сталого розвитку. Відповідно, експерти рекомендують ЄС зміцнювати єдиний ринок і підтримувати нові технології, а країнам-членам – підвищувати продуктивність через інвестиції в критичну інфраструктуру, інноваційні технології, розвиток навичок та ефективності ринків праці. А європейським компаніям доцільно постійно враховувати глобальну кон’юнктуру та динаміку й відповідно модернізувати свою конкурентну політику. Наведені висновки будуть корисними для переймання Україною передового європейського досвіду підвищення КСП.Item Modeling the impact of GCI components on Ukraine competitiveness(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Дзвоник, Р. Я.; Горбаль, Н. І.; Гошовська, О. В.; Dzvonyk, R. Ya.; Horbal, N. I.; Hoshovska, O. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityГлобальна конкуренція зростає не лише на рівні продуктів/фірм, а й серед країн. Конкурентоспроможність країн визначається багатьма факторами та оцінюється за різними підходами та методами. Одними із найвідоміших є методології Інституту розвитку менеджменту (IMD) та Всесвітнього економічного форуму (WEF). Індекс глобальної конкурентоспроможності ВЕФ ґрунтується на 12 групах із понад 100 показників. Остання версія (GCI 4.0) охоплює: 1. Сприятливе середовище (інституції; інфраструктура; прийняття ІКТ; макроекономічна стабільність). 2. Людський капітал (здоров’я; навички). 3. Ринки (товарний ринок; ринок праці; фінансова система; розмір ринку). 4. Інноваційна екосистема (динамічність бізнесу; інноваційні можливості). За даними GCI 2019, Україна на 85-му місці із 141 країни. Конкурентоспроможність України погіршується вже третій рік поспіль. Основний регрес відбувся у сферах: фінансової системи, охорони здоров’я, упровадження ІКТ, макроекономічної стабільності та інноваційних можливостей. На основі цих 12 компонентів розроблено багатофакторну регресійну модель їх впливу на конкурентоспроможність України на основі агрегованих і стандартизованих показників GCI 2009–2019 рр. Для оцінювання параметрів моделі використано метод найменших квадратів і додаток “Аналіз даних” програми MS EXCELL. Отриману модель протестовано. У результаті моделювання виявлено, що на конкурентоспроможність України найбільше вплинули показники інституцій та розвитку фінансового ринку. Отже, вони повинні стати пріоритетними напрямами розвитку та політики держави.Item Аналізування глобальної конкурентоспроможності країн ЄС(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Горбаль, Н. І.; Хіндяк, Р. В.; Horbal, N. I.; Khindiak, R. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗа умов євроінтеграції України ЄС є ключовим орієнтиром для посилення її глобальної конкурентоспроможності (КСП). Метою статті є аналізування глобальної КСП країн-членів ЄС за основними міжнародними індексами задля формування рекомендацій щодо її підвищення. Показано, що країни ЄС (передусім Нідерланди, Швеція, Данія) займають провідні позиції у міжнародних рейтингах КСП, проте у деяких ключових сферах частина країн відстає від світових лідерів. Відкрита й екпортоорієнтована європейська економіка страждає від низького попиту на інвестиційні товари і товари тривалого споживання; негативно впливає і вихід із ЄС Великобританії. Разом із тим ЄС глобально лідирує у забезпеченні сталого розвитку. ЄС рекомендовано насамперед зміцнювати єдиний ринок та підтримувати нові технології, а всім європейським країнам – підвищувати продуктивність, для чого необхідна активізація інвестицій у критичну інфраструктуру, інноваційні технології, розвиток навичок та збільшення ефективності ринків праці. Європейським компаніям потрібно модернізувати конкурентну політику згідно із динамікою глобальної кон’юнктури. Отримані висновки будуть корисними для адаптування Україною європейського досвіду підвищення КСП.Item Конкурентна розвідка: сутність, значення, перспективи розвитку(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Горбаль, Н. І.; Смерека, Л. В.; Микитин, О. З.; Horbal, N. I.; Smereka, L. V.; Mykytyn, O. Z.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВикладено результати аналізування поняття “конкурентна розвідка”, наведено характеристику визначальних особливостей, принципів, істотних цілей та завдань цього методу. Розкрито сутність і зміст основних методів конкурентної розвідки, особливості її становлення в світі та Україні, ймовірні переваги. Констатовано значні перспективи використання різних форм конкурентної розвідки вітчизняними підприємствами.Item Україна в рейтингах глобальної конкурентоспроможності(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Горбаль, Н. І.; Григор’єв, О. Ю.; Козачук, А. Ю.; Козачук, Н. Ю.; Horbal, N. I.; Hryhoriev, O. Yu.; Kozachuk, A. Yu.; Kozachuk, N. Yu.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University“КСП країни” визначено як обумовлений міжнародним поділом праці, національними умовами та факторами виробництва, а також здатністю її товарів і послуг ефективно конкурувати на світових ринках nf її стан на цих ринках. На жаль, констатовано відносно низьку КСП України за індексами GCI та “World Competitiveness Yearbook” останніх років, навіть порівняно з найближчими сусідами. Для підвищення КСП необхідно забезпечувати адаптивність та гнучкість економіки на рівні підприємств, галузей, країни; формувати інноваційні екосистеми; сповідувати людиноцентричний підхід до економічного розвитку тощо.