Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Organization of geoinformation monitoring of geospatial data of green plants of the street and road network of the city of Odesa(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Бакова, Катерина; Карпінський, Юрій; Bakova, Kateryna; Karpinskyi, Yurii; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and ArchitectureМета цієї роботи – впровадження постійно діючої системи безперервних спостережень за зеленими насадженнями з оновлення геопросторових даних. Методика. Для реалізації поставленої мети за допомогою ГІС технологій запроваджено моніторинг зелених насаджень, де щодо кожного насадження відображається актуальна інформація та зберігається історія змін кожного об’єкта. Зазначені роботи поділяються на декілька етапів. Перший етап передбачає проведення інвентаризації зелених насаджень та складання паспорту об’єкта, другий – внесення змін, які відбуваються в реальний момент часу, на кшталт посадки, обрізки, корчування пня, пошкодження внаслідок стихійних лих тощо. Таким чином, маємо базу даних зеленого господарства на будь-який момент часу та хронологію догляду за рослинами. Такий підхід дає змогу розглядати облік зелених насаджень як можливу складову Національній інфраструктурі геопросторових даних (НІГД) та використовувати ті ж методи, адже принципи актуальності цифрових топографічних даних є базовими в геоінформаційних системах підтримки прийняття управлінських рішень, у системах автоматизованого створення й ведення кадастрів різного призначення. Наукова новизна та практична значущість. Питання обліку зелених насаджень населених пунктів є актуальним у сучасному світі. Не менш важливим є питання підтримання актуальності отриманих даних. За допомогою геопорталу “Моніторинг зелених насаджень міста Одеса” забезпечено впровадження постійно діючої системи безперервних спостережень з оновлення геопросторових даних зелених насаджень та можливістю відслідкувати зміни щодо кожного окремого дерева. Це допоможе у прийнятті управлінських рішень щодо озеленення міст, значно скоротити бюджетні витрати на догляд за зеленим господарством у майбутньому, контролювати кількість та якість проведених робіт.Item The phenomenon of topological inconsistencies of frames of map sheets during the creation of the main state topographic map(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Кінь, Данило; Карпінський, Юрій; Kin, Danylo; Karpinskyi, Yurii; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and ArchitectureМета цієї роботи – дослідження топологічної неузгодженості під час зшивання та зведення рамок суміжних аркушів цифрових топографічних карт масштабу 1:50000 із застосуванням строгих аналітичних геодезичних методів на референц-еліпсоїді у геоінформаційному середовищі. У виконаних дослідженнях проаналізовано феномен виникнення топологічних неузгодженостей рамок суміжних аркушів цифрових топографічних карт масштабу 1:50000 на межах зон проекцій Гаусса–Крюгера та доцільність переходу на строгі аналітичні геодезичні методи у геоінформаційному середовищі під час створення бази топографічних даних “Основна державна топографічна карта” шляхом визначення розбіжностей між вершинами рамок номенклатурних аркушів цифрових топографічних карт масштабу 1:50000 на межах зон проекції, виявлених під час робіт в державному підприємстві “Науково-дослідний інститут геодезії і картографії”. У роботі отримано і проаналізовано залежності, які демонструють зміни відстаней між вершинами рамок суміжних аркушів масштабу 1:50000 по довготі і широті. Ці величини знаходяться в межах від 1 мм до 8 мм, що веде до топологічної неузгодженості у вигляді розривів (gaps) і накладань (overlaps) суміжних аркушів топографічних карт , що ускладнює процес зведення аркушів цифрових топографічних карт та унеможливлює автоматизацію процесу зшивання об’єктів бази топографічних даних. Наукова новизна проведених досліджень полягає в обґрунтуванні застосування строгих аналітичних геодезичних методів та засобів замість аналогових картометричних і стандартних методів інструментальних ГІС; використання референц-еліпсоїда, а не лише картографічних проєкцій, сфероїда або сфери. Практична значущість досліджень полягає у використанні строгих аналітичних геодезичних методів, які значно мінімізують величини розривів і накладань, оскільки встановлення допусків для цих величин не дозволяє автоматизувати процес коректного зшивання та зведення аркушів топографічних карт. Виконані дослідження можуть використовуватися для створення бази топографічних даних “Базової топографічної карти масштабу 1:10000”, під час створення та оновлення геопросторових даних в геоінформаційному середовищі і виконання геодезичних методів для визначення картометричних характеристик об’єктів за допомогою ГІС. З огляду на отримані результати досліджень можна зробити висновок, що на сучасному етапі застосування геоінформаційних систем в топографо-гео дезичній діяльності вимагається підвищення рівня топології даних та точності всіх картометричних методів, що обумовлює перехід на використання виключно строгих аналітичних геодезичних методів безпосередньо на референц-еліпсоїді.Item The system model of topographic mapping in the national spatial data infrastructure in Ukraine(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12) Карпінський, Юрій; Лазоренко-Гевель, Надія; Karpinkyi, Yurii; Lazorenko-Hevel, Nadiia; Державне підприємство “Науково-дослідний інститут геодезії і картографії”; Київський національний університет будівництва і архітектури; State Enterprise “Research Institute of Geodesy and Cartography”; Kyiv National University of Construction and ArchitectureВ статті пропонується нова концепція розвитку топографічного картографування в Україні. Мета. Вона ґрунтується на впровадженні нової системної моделі, яка відповідає геоінформаційному підходу до топографічного картографування в умовах розвитку Національної Інфраструктури Геопросторових Даних (НІГД) та передбачає формування наборів геопросторових даних у вигляді баз даних та баз знань на основі існуючих стандартів і специфікацій: серії міжнародних стандартів ISO 19100 “Географічна інформація/Геоматика”, Відкритого геопросторового консорціуму (Open Geospatial Consortium – OGS), INSPIRE, національних стандартів України (ДСТУ), комплексу стандартів організації України (СОУ) “База топографічних даних”. Методи. Основою дослідження є аналіз можливостей застосування теорії баз даних і баз знань, міжнародних стандартів і специфікацій. Наукова новизна і практичне значення. Це забезпечує високий інтелектуальний рівень базових і тематичних геопросторових даних, який здатний забезпечувати геоінформаційний аналіз і моделювання в сучасних ГІС. Крім того впровадження інфраструктурного підходу в топографічне виробництво та створення і розвиток постійно діючої системи топографічного моніторингу забезпечить публікацію геопросторових даних в режимі реального часу практично одночасно зі змінами на місцевості, що гарантує підтримання в актуальному стані єдиної цифрової топографічної основи і відповідно наборів базових геопросторових даних для НІГД.