Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Method of collection of control points for georeferencing of aerial images(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12) Дорожинський, О. Л.; Колб, І. З.; Бабій, Л. В.; Дичко, Л. В.; Dorozhynskyy, O. L.; Kolb, I. Z.; Babiy, L. V.; Dychko, L. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета. В фотограмметрії фундаментальною задачею є визначення елементів зовнішного просторового орієнтування знімальних систем на момент отримання ними зображень. Принципово ця задача вирішується двома шляхами. Перший шлях – пряме позиціонування та вимірюванням напрямків орієнтування оптичної осі камер в геодезичному просторі з допомогою GPS/INS апаратури. Другий шлях – аналітичне вирішення задачі з допомогою набору опорної інформації (найчастіше такою інформацією є набір опорних точок, геодезичне положення яких відоме з достатньою точністю і які надійно зчитуються на аерознімках фотограмметричного блоку). Автори розглядають завдання забезпечення опорною і контрольною інформацією саме другого підходу, який має ряд переваг щодо надійності та точності визначення шуканих параметрів орієнтування знімків. Отримувати зображення опорних точок пропонується за методом додаткового їх аерознімання з допомогою БПЛА в більшому масштабі порівняно із масштабом знімків фотограмметричного блоку. Метою представленої роботи є реалізація методу створення опорних точок та експериментальне підтвердження його ефективності для фотограмметричних опрацювань. Методика та результати роботи. Для повної реалізації потенціалу аналітичного шляху визначення елементів зовнішнього орієнтування знімків необхідна наявність певної кількості опорних точок та дотримання визначеної схеми їхнього розміщення в охопленні фотограмметричного блоку знімків чи космічного знімка. Як джерело опорної інформації автори виокремлюють аерознімки місцевості, які отримані автономно від основного знімання (наприклад, з квадрокоптера), мають краще геометричне розрізнення і на яких зображено опорні точки. З таких допоміжних знімків є можливість автоматизованого перенесення зображень опорних точок на знімки основного фотограмметричного блоку. У нашому трактуванні ці зображення опорних точок та їхнього оточення на місцевості називають “опорні образи”. Основою роботи є розроблення способу отримання опорних образів з допоміжних аерознімків і перенесення цих образів на основні аеро- або космічні знімки місцевості засобами комп‘ютерного стереоототожнення. Для досягнення поставленої мети ми розробили спосіб опрацювання для створення опорних образів аерознімка чи серії допоміжних різномасштабних аерознімків, отриманих дроном з різних висот над опорною точкою. Оператор опізнає точку один раз на допоміжному аерознімку найвищого розрізнення. Далі відбувається автоматичне стереоототожнення опорного образу на всій серії допоміжних знімків послідовно із зменшенням розрізнення і в кінцевому результаті – безпосередньо на аерознімках фотограмметричного блоку. Ніяких опізнавань/наведень курсора оператором-людиною і пов’язаних з ними розбіжностей, промахів і помилок не відбувається. Крім того, вказаний метод при застосуванні достатньо великого розміру образів-еталонів можна застосовувати на малоконтурній місцевості і тому можна обійтись в багатьох випадках без фізичного маркування точок. А це шлях до спрощення і здешевлення фотограмметричної технології. Дію розробленого способу перевірено експериментально для забезпечення опорною інформацією блоку архівних аерофотознімків малоконтурної місцевості. Результати дослідної апробації запропонованого способу дають підстави стверджувати, що запропонований спосіб дає змогу ефективніше виконувати геодезичне забезпечення фотограмметричних проектів за рахунок відмови від фізичного маркування місцевості перед аерозніманням. Запропонованим способом можна скористатись також для отримання контрольної інформації для перевірки якості фотограмметричного знімання. Автори стверджують, що застосування додаткового обладнання – БПЛА напівпрофесійного класу для отримання опорних образів є економічно обгрунтованим. Наукова новизна та практична значущість. Вперше викладено результати апробації методу «опорного образу» з отриманням стереопар аерознімків з вертикальним розміщенням базису знімання. Виконане дослідження властивостей таких стереопар аерознімків для отримання зображень опорних точок. Показано дієвість включення опорних образів в основний блок мережі цифрової фототріангуляції для знімків, отриманих з БПЛА.Item Methods of creation and practical application of mask-maps of high-level terrain objects at orthotransformation of digital aerial photographs(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Колб, І. З.; Kolb, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityItem ГІС-технології в аналізі проектів розвитку вітрової енергетики на Прикарпатті(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Колб, І. З.Мета. Серед інвестиційних проектів, пов’язаних з розвитком економіки в регіонах, особливу увагу привертають проекти, які передбачають відведення значної кількості земель, цінних з огляду на їхній екологічний стан, високий рекреаційний ресурс чи інші обставини. Саме до таких типів проектів належать програми розвитку вітрової енергетики. Актуальною є проблема оцінювання якості проектування вітрових парків з урахуванням існуючих ландшафтно-кліматичних умов. Методика. Для вирішення означеної проблеми пропонується застосувати методи геоінформаційного моделювання та аналізу. Обґрунтуванням параметрів, з якими застосовуються програмні інструменти має бути аналіз літературних джерел, описано вплив на людину і довкілля вітрових енергетичних установок (ВЕУ), а також умови виникнення так званого “промислового вітру”, необхідного для їхньої роботи. Результати. Наведені результати дослідження вказують на можливість ефективного, науково обгрунтованого застосування ГІС для аналізу проектів розміщення вітропарків. Подання результатів просторового аналізу в вигляді карт наглядно демонструє всі переваги та недоліки проектів. На прикладі проекту вітрового парку в Турківському районі Львіської області показано можливість виявлення проблем у просторовому розташуванні вітрових енергетичних установок (ВЕУ). Наукова новизна. Вперше з погляду геоінформатики проаналізовано комплекс вимог до просторового розташування ВЕУ як у відношенні до використання місцевих кліматичних умов, розміщення вітрових енергетичних установок щодо елементів ландшафту, так і у дотриманні санітарно-гігієнічних рекомендацій щодо відстаней до місць постійного перебування людей. Виконано геоінформаційне дослідження проекту вітропарку великої потужності в конкретних кліматичних і ландшафтних умовах Прикарпаття. Практична значущість. Отримані результати дослідження можуть мати важливе значення під час презентування проектів як громадськості, так і фахівцям для прийняття інвестиційних рішень. Подані у статті методи аналізу можна застосувати щодо проектів регіональних і місцевих програм розвитку вітрової енергетики. Цель. Среди инвестиционных проектов, направленных на развитие экономики в регионах, особое внимание привлекают проекты, предусматривающие отвод существенного количества земель, ценных исходя из их екологического состояния, высокого уровня рекреационного ресурса или исходя из других соображений. Именно к такому типу проектов относятся программы развития ветровой энергетики. Акту¬альной есть проблема оценивания качества проектирования ветровых парков с учетом существующих ландшафтно-климатических условий. Методика. Для решения означенной проблемы предлагается исполь¬зовать методы геоинформационного моделирования и анализа. Для обоснования параметров программных инструментов ГИС необходим анализ литературных источников, описывающих влияние на человека и окрущающую среду ветровых энергетических установок (ВЭУ) а также условия возникновения так называемого “промышленного ветра”, необходимого для ихней работы. Результаты. Полученные резуль¬таты исследования указывают на возможность эффективного, научно обоснованного приложения ГИС для анализа проектов размещения ветропарков. Представление результатов пространственного анализа в виде карт наглядно демонстрирует все сильные и слабые особенности проектов. На примере проекта ветрового парка в Турковском районе Львовской области показано возможность выявления проблем в пространст¬венном размещении ветровых энергетических установок. Научная новизна. Впервые с точки зрения геоинформатики проанализирован комплекс требований к пространственному размещению ВЭУ касательно к геоинформационное исследование проекта ветропарка большой мощности в конкретных климатических и ландшафтных условиях Прикарпатья. Практическая значимость. Полученные результаты исследования могут быть значимыми при представлении проектов общественности и специалистам для принятия инвестиционных решений. Представленые в работе методы анализа могут быть применимы к проектам региональных и местных программ развития ветровой энергетики. Purpose. Among the investment projects related to economic development in the region, special attention is drawn to projects that involve a significant amount ofland allocation, valuable because of their ecological status, high recreational resources and other circumstances. Exactly to these types of projects wind power development programs relate. The actual problem is the evaluation of the quality of wind parks design, taking into account the existing landscape and climatic conditions. Methods. To solve the abovementioned problem it is proposed to apply the methods of GIS modeling and analysis. An analysis of the literature describing the impact of wind power plants (WPP) on people and environment and the conditions of the so-called “industrial wind” necessary for their work shoul serve for rationale of the parameters of software tools. Results. The results of the study point to the possibility of effective, science-based application of GIS for analysis of projects of wind farms location. Presentation of spatial analysis in the form of maps clearly demonstrates all the strengths and weaknesses of project features. On the example of the wind park in Turka district of Lviv region it is shown the ability to detect problems in the spatial location of wind power plants (WPP). Scientific novelty. For the first time in terms of Geoinformatics it was analyzed the complex of requirements to spatial location of WPP in relation to the use of local climatic conditions, location of wind power plants with considering landscape elements and to compliance of hygiene recommendations concerning on the distance to the permanent stay of people. It was done the geoinformational research of the project of high power wind park in specific climatic and landscape conditions of the Precarpathians. The practical significance. Obtained results of the research can play an important role in presenting projects for both public and professionals to make investment decisions. Presented in the paper methods of analysis can be used for projects of regional and local wind power development programs.