Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Удосконалений метод підвищення зручності супроводу за умов застосування безсерверної архітектури(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Лахай, В. Я.; Кузьмич, О. М.; Сенів, М. М.; Lakhai, V. Y.; Kuzmych, O. M.; Seniv, M. M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗ’ясовано, що досягнення високих показників якості програмного забезпечення (ПЗ), зокрема зручності його супроводу (англ. maintainability [1]), з кожним робом стає дедалі більшою проблемою через появу нових технологій, зокрема хмарних технологій та безсерверної архітектури. Попри це, вимоги до рівня зручності супроводу ПЗ тільки зростають, а дана характеристика його якості отримує все більше уваги. Раніше розроблені науковими та інженерними спільнотами численні інструменти, методології, підходи та методи розробки ПЗ для його підвищення якості є недостатньо ефективними за наявних умов. Було підтверджено, що застосування удосконаленого методу підвищення зручності супроводу ПЗ за умов застосування безсерверної архітектури є нагальною необхідністю. Було проаналізовано поточний стан підходів до підвищення зручності супроводу ПЗ. Внаслідок цього була обрана так звана “чиста архітектура” (з англ. Clean Architecture) як найкращий наявний підхід із причини того, що він успадковує основні переваги конкурентних підходів, надає чіткіші настанови та охоплює ширший спектр процесу розроблення ПЗ. Незважаючи на те, що він забезпечує істотне підвищення основних характеристик зручності супроводу ПЗ, таких як модульність (англ. modularity) і зручність перевикористання (англ. resusability), все ще є інші характеристики, які потрібно розглянути, такі як аналізованість (англ. analyzability), модифікованість (англ. modifiability) і тестування (англ. testability). Було визначено вимоги та розроблено удосконалений метод підвищення зручності супроводу ПЗ за умов застосування безсерверної архітектури, який задовольняє всі попередньо сформульовані вимоги. Зокрема, цей підхід покращує роботу з залежностями, надає базову структуру для компонент, підвищує згуртованість та зменшує зчепленість функціоналу. Для оцінювання ефективності створеного методу було розроблено дві реалізації одного й того ж проекту: на підставі Clean Architecture та з використанням удосконаленого методу. Для них були розраховані такі метрики оцінювання зручності супроводу ПЗ: показник зручності супроводу ПЗ (англ. Maintainability Index, MI) та його варіація, за якої до уваги беруться тільки файли з показником менше 100, яку будемо називати відфільтрований показник зручності супроводу ПЗ (англ. Filtered Maintainability Index, FMI). Проаналізувавши отримані результати, було виявлено, що застосування удосконаленого методу підвищує значення першої метрики на 2,1 % та другої на 8,3 %. Отже, було доведено ефективність розробленого вдосконаленого методу.