Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
2 results
Search Results
Item Designing of alkaline activated cementing matrix of engineered cementitious composites(Видавництво Львівської політехніки, 2021-11-11) Марущак, У. Д.; Саницький, М. А.; Сидор, Н. І.; Маргаль, І. В.; Marushchak, Uliana; Sanytsky, Myroslav; Sydor, Nazar; Margal, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityАктуальною проблемою сучасного будівництва є розроблення високофункціональних матеріалів, які характеризуються високою міцністю на стиск та згин, довговічністю, експлуатаційними властивостями для забезпечення стійкості конструкцій. Одним з таких матеріалів є інженерні цементувальні композити (ЕСС) – особливий клас високофункціональних дисперсно-армованих цементних матеріалів. ECC характеризуються утворенням множинних тріщин за навантаження і деформаційних зміцнень під час розтягування. Для забезпечення підвищених властивостей матриця інженерних цементувальних композитів повинна бути запроектована з урахуванням принципів мікромеханіки, що передбачають оптимізацію компонентного складу та мікроструктури матеріалу з урахуванням взаємодії цементної матриці та волокон. Властивостей високоміцної цементної матриці досягають через отримання щільної упаковки частинок. Підвищення експлуатаційних властивостей ЕСС досягається частковою заміною цементу додатковими цементувальними матеріалами, зокрема золою-винесення. Дібрано співвідношення компонентів в’язкого і заповнювача та витрати суперпластифікатора методом ортогонально-центрального композиційного планування. Оптимальне відношення компонентів цемент: зола винесення: пісок становить 1:1:1, а витрата полікарбоксилатного суперпластифікатора – 0,75 % від маси в’язкого. Зниження негативного впливу підвищеної кількості золи-винесення забезпечується введенням метакаоліну та лужного активатора тверднення. Це забезпечує підвищення міцності цементної системи через 1 добу в 1,5 раза, отримання показників її міцності через 28 діб – 66,1 МПа та питомої міцності Rc2/Rc28 = 0,61, що створює можливість ефективного використання портландцементу, зменшення його витрати та зниження негативного впливу на навколишнє середовище.Item Вплив компонентного складу на властивості інженерних цементуючих композитів(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Сидор, Н. І.; Марущак, У. Д.; Маргаль, І. В.; Sydor, N.; Marushchak, U.; Margal, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗастосування інженерних цементуючих композитів (ECC) – спеціально розробленого класу дисперсно-армованих матеріалів на основі портландцементу – дає змогу підвищити несучу здатність, стабільність при різних статичних та динамічних впливах, а також довговічність будівельних конструкцій завдяки контрольованому процесу тріщиноутворення. Проте в ECC використовують значну кількість цементуючих матеріалів, часто до 70 %, що призводить до суттєвих деформацій усадки, обмеження стабільності розмірів та зростання вартості матеріалу. Досліджено реологічні та міцнісні показники інженерних цементуючих композитів на основі бінарної та потрійних в’яжучих систем за варіювання вмісту дисперсних волокон. Показано, що чсткова заміна золи винесення ультрадисперсними мінеральними добавками з підвищеною поверхневою енергією у складі потрійної в’яжучої системи, використання полікарбоксилатного суперпластифікатора, а також армування структури інженерних композитів дисперсними волокнами в оптимальній кількості підвищують їхні фізикомеханічні властивості як у ранній, так і в пізніші терміни тверднення порівняно з композитами на основі бінарної в’яжучої системи. З використанням комплексу мінеральних добавок, що забезпечує щільне упакування частинок, ранню пуцоланову реакцію з одержанням додаткових продуктів гідратації, коефіцієнт тріщиностійкості зростає до 0,227–0,240 порівняно з 0,216 для ЕСС на основі бінарної в’яжучої системи.