Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Структура поверхонь та шорсткість електродугових покриттів з порошкових дротів після шліфування(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Студент, М. М.; Гвоздецький, В. М.; Ступницький, Т. Р.; Дзюбик, А. Р.; Олещук, Ю. П.; Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто особливості формування покриття газотермічним методом під час застосування порошкових дротів. Це зумовлено наявністю пор та твердих включень в отриманому шарі. Тому важливо дослідити вплив параметрів механічної обробки та складу порошкового дроту на шорсткість шліфованої поверхні електродугових покриттів. Покриття завтовшки 1,2–1,5 мм наносили серійним електродуговим металізатором ЭМ-14 на заздалегідь оброблену поверхню як плоских, так і циліндричних зразків. Мікроструктуру та хімічний склад покриттів вивчали на електронному мікроскопі Carl Zeiss EVO XVP 40 з рентгеноспектральним мікроаналізатором INCA Energy 350 (Oxford Instruments). Показано, що поверхня електродугового покриття має типову композитну структуру на відміну від сталі, у якій зустрічаються ламелі з різною мікротвердістю. Об’ємна кількість оксидів у покриттях коливається в межах від 6 до 20 %, залежно від кількості та хімічного складу легувальних елементів. Аналіз одержаних результатів показує, що максимальний вміст оксидів у покритті спостерігається під час додавання у шихту ферофосфору, ферохрому та феротитану. Шорсткість напиленого нешліфованого покриття зменшується з підвищенням тиску розпилу повітряного струменя під час напилення покриття на сталеву основу від Rz 85, за тиску 0,4 до Rz 55–0,65 МПа. Встановлено, що із ростом тиску повітряного струменя розмір структурних складових поверхні покриття зменшується, при цьому його зносостійкість за умов граничного мащення зростає.