Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
2 results
Search Results
Item The legal status of the parliamentary opposition in Ukraine and the Republic of Poland: а comparative legal analysis(Видавництво Львівської політехніки, 2021-01-10) Голембіовскі, Марцін; Пивовар, Майя; Golebiowski, Marcin; Pyvovar, Maya; Університет Марії Кюрі-Склодовської; Національний університет “Львівська політехніка”; Marie Curie-Sklodowska University; Lviv Polytechnic National UniversityМеханізми взаємодії державної влади та опозиції у європейських державах пройшли свій шлях становлення та розвитку. За цим критерієм держави Європи можна поділити на сталі демократії з багатолітніми традиціями та молоді демократії, становлення яких відбулося на межі 80-90-х років ХХ століття. До першої групи можна віднести Францію, Іспанію, Португалію, Великобританію, країни Бенілюксу та Скандинавські держави. До другої – держави східної Європи: Польщу, Словаччину, Румунію, Болгарію, Угорщину, держави Балтії, Чехію. З числа країн Центрально-Східної Європи, які вступили на шлях демократизації серед яких Республіка Польща стала першою. В статті здійснено аналіз щодо правового статусу опозиції в Україні та Республіки Польща. Авторами статті також було досліджено особливості законодавчого регулювання опозиції у Федеративній Республіці Німеччини в контексті досвіду для цих держав. Зосереджено увагу на тому, що правове регулювання механізмів взаємодії державної влади та опозиції відбувається переважно на рівні Регламентів парламентів, в яких врегульовується статус меншості. Встановлено, що в Україні та в Республіці Польща відсутнє законодавче регулювання статусу опозиції та опозиційної діяльності на рівні спеціально прийнятого закону, проте опозиція отримує державну підтримку з боку офіційної державної влади. Доведено, що належним чином інституціолізована опозиція з чітким правовим статусом та належними конституційними та законодавчими гарантіями діяльності сприятиме впровадженню нових якісних відносин у взаємодії з органами державної влади. Автори статті зосереджують увагу на тому, що в Україні та в Республіці Польща необхідно чітко закріпити на законодавчому рівні правовий статус опозиції на рівні спеціального закону. Авторами доведено, що політико-правовими механізмами взаємодії державної влади та опозиції є: 1) переговори, в тому числі за посередництвом політиків іноземних держав та представників міжнародних організацій; 2) круглі столи; 3) політичні консультації; 4) укладення політико-правових угод (договорів, меморандумів, універсалів); 5) звернення до міжнародних інституцій (Венеційська комісія, Рада Європи, ОБСЄ тощо).Item Принципи взаємодії державної влади та опозиції в Україні: конституційно-правовий аспект(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Ковальчук, Віталій; Пивовар, Майя; Kovalchuk, Vitaliy; Pyvovar, Mayia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено принципи взаємодії державної влади та опозиції, акцентовано увагу на змісті та сутності кожного з них. Подано авторські пропозиції щодо їх законодавчого закріплення та нормативного врегулювання механізмів їх реалізації. Зазначається, що правові та фактичні умови мирного співіснування державної влади та опозиції є мірилом для оцінки демократичної зрілості будь-якої політичної системи. Авторами статті звертається увага на те, що в умовах демократичної трансформації важливими факторами у відносинах влади та опозиції є: політична толерантність, конструктивний діалог та спільна відповідальність, які є суттєвим фактором утвердження правової держави. Звертається увага на те, що уряд та опозиція є складовими єдиного публічно-владного механізму, оскільки контроль за правлячою владою, який здійснюють опозиційні партії, за своєю природою є також процесом владарювання. Проаналізувавши досвід зарубіжних країн та особливості становлення демократичного режиму в Україні, автори статті дійшли висновку про необхідність закріпити на рівні Конституції України право на опозиційну діяльність, а на рівні законодавства передбачити конкретні принципи взаємодії влади та опозиції та нормативно врегулювати механізм їх практичної реалізації. Формальна сторона вирішення цього складного питання є лише одним з чинників його позитивного вирішення. Однак, в умовах демократичної трансформації він може стати правовою основою для позитивних змін в політичному житті держави, які: по-перше, дозволять опозиції стала реальним суб’єктом конституційно-правових відносин; по-друге, забезпечать конституційний контроль та відповідальність політичних партій та їх лідерів як в парламенті, так і за його межами за дії, які становлять загрозу суверенітету держави та правам людини; по-третє, встановлять систему цінностей, яка стане невід’ємним елементом вітчизняної конституційної традиції.