Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
2 results
Search Results
Item Медіамістифікація у контенті всеукраїнських телеканалів: український досвід(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Пуцята, Ірина; Putsiata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано український досвід медіамістифікації у контенті всеукраїнських телеканалів. Актуальною проблемою є застосування жанру містифікації у контенті всеукраїнських телеканалів, за допомогою якого журналісти демонструють в країні та за її межами фейкові новини чи сфабриковані програми на телебаченні як реальні. Проаналізовані наукові підходи вчених до визначення поняття “медіа містифікація”. Визначено, що значна кількість дослідників підкреслюють, що до однієї з основних ознак містифікації належить правдоподібність, яка характеризується як критерій її якості, оскільки ефективною медіамістифікацією вважатиметься в тому випадку, коли буде найвищий рівень правдоподібності. З’ясовано, що медіамістифікація орієнтована на те, щоб показати глядачу фрагмент дійсності в його правдивості, щоб не виникало підозр. Визначено, що на сьогодні існують загальновживані технології містифікації, які застосовують на українському телебаченні: фільмування “від першої особи”, “ефект тремтячої камери”, непопулярні актори чи невідомі представники органів влади. Для створення хороших та позитивних сюжетів містифікатори почали розтягувати правду, наголошувати на найбільш сенсаційних кутах своїх історій, вигадувати цікаві подробиці та перебільшувати, поки деякі історії не стали вигадкою. У рамках нашого дослідження акцентовано увагу на сатиричних фейкових новинах, які спрямовані на створення мотиваційних установок до саморефлексивного аналізу новинного медіаконтенту. Сатиричні фейкові медіа не прагнуть до прихованої пропаганди, не намагаються приховати свої цілі та обдурити, дезінформувати, маніпулювати громадською думкою, не створюють ілюзію дійсності, не наділяють авторів масками справедливих, об’єктивних журналістів, а навпаки, визнають вигаданість описаних подій та явищ (як приклад, можемо навести такі розважальні програми: “95-квартал”, “Дизель Шоу” тощо). Крім використання містифікації через прийом сатири, основною метою медіамістифікації є і матеріальне збагачення. Так, як відомо, сучасні мас-медіа прагнуть не лише виконувати свою високу соціальну місію, а й приносити прибуток редакції та власнику інформаційного ресурсу. Сформовані висновки, що медіамістифікація – це створення та закріплення в інформаційному поліфіктивної історії чи події, що підкріплюється переліком правдоподібних фактів, які виступають яскравим інформаційним приводом для засобів масової інформації протягом тривалого часу з метою досягнення соціально-значущого результату. А мета медіамістифікації може бути корисливою, тобто сприяти матеріальному збагаченню; пропагандистською, що сприяє розповсюдженню відповідний ідей; розважальною, наприклад, жарт із метою отримання популярності.Item Features of infotainment penetration into the news journalism of tv channels : «1+1», «STB», «ICTV»(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Пуцята, Ірина; Putsyata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті охарактеризовано особливості проникнення інфотейнменту в новинну журналістику телеканалів: «1+1», «СТБ», «ICTV» (на прикладі програм: «ТСН», «Вікна-новини», «Факти. Інформаційний випуск»). Розглянуто інфотейнмент як багатогранний засіб заповнення телевізійного ефіру, багатофункціональний аспект масової та міжособистісної комунікації. Ефективність досягається за допомогою роботи за певними схемами, що і показано в цій роботі. Автор звертає увагу на те, що в Україні активне впровадження методу інфотейнменту на телебаченні почалося після розпаду Радянського Союзу. У період економічної кризи засоби масової інформації зазнавали фінансових труднощів і потребували великих рекламодавців, тому для залучення аудиторії телередактори стали вдаватися до подачі політичної та соціальної інформації через розважальний аспект, беручи приклад із західних колег. Визначено причини та особливості жанру інфотейнменту в українських теленовинах, проаналізовано способи подання інформації на конкретних телеканалах, виявлено роль журналіста та ведучого у новинному мовленні. У процесі аналізу випусків програм «ТСН», «Вікна-новини», «Факти. Інформаційний випуск» з’ясовано, що у своїй роботі кореспонденти з усього творчого «інструментарію» інфотейнменту найчастіше використовують структурно-композиційні прийоми: візуальне оформлення, елементи художнього монтажу, лайфи. Поширеними прийомами в новинному мовленні є також: «журналіст як актор» і «тема як ядро змісту», тобто змістовні складові. Нерідко в сюжетах кореспонденти та ведучі використовують мовну гру, емотивність та іронію, завдяки яким досягається легкість подачі інформації, людина добре розуміє, про що говорить ведучий. Одним із способів досягнення доступності та привабливості інформації є мовна гра. Її сутність полягає в трансформації стійких словосполучень, прислів’їв, афоризмів тощо. Наразі український інфотейнмент у новинах та інформаційних програмах на вітчизняному телебаченні перебуває на стадії становлення. Його поширення у телеконтенті всеукраїнських каналів сприяє розвитку самих ЗМІ, адже цікаві новини приваблюють рекламодавців, тож, на нашу думку, саме за цим жанром майбутнє.