Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 28
  • Thumbnail Image
    Item
    Over-stabilized bitumen emulsions made from emulsifiers for slow-setting emulsions
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Бідось, В. М.; Сідун, Ю. В.; Соболь, Х. С.; Рибчинський, С. С.; Bidos, V.; Sidun, I.; Sobol, K.; Rybchynskyi, S.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Спроєктовано склади дорожніх надстійких катіонних бітумних емульсій із ортофосфорною, сірчаною та соляною кислотами та катіонактивними емульгаторами для повільнорозпадних емульсій. Визначено фізико-механічні властивості виготовлених надстабільних бітумних емульсій та характеристики їх розпаду. Встановлено вплив типу кислоти та вмісту емульгатора на фізико-механічні показники бітумних емульсій та характеристики розпаду за трьома методами: індекс розпаду, час (стан) до розпаду, стійкість під час змішування із портландцементом. Проаналізувавши фізико-механічні показники виготовлених емульсій із однаковим вмістом бітуму 60 % та вмістом емульгатора у водній фазі 1,1 %, можна стверджувати, що у бітумній емульсії на сірчаній кислоті більші pH та в’язкість. Якщо ж порівнювати бітумні емульсії з однаковим вмістом емульгатора 1,1 %, але різним вмістом бітуму – 60 % та 61 %, то емульсії із більшим вмістом бітуму характеризуються вищими pH та в’язкістю, хоча pH у водній фазі є однаковим. Порівнюючи емульсії із однаковим вмістом бітуму 62 % та pH у водній фазі 2,3, але різним вмістом емульгатора у водній фазі (від 1,2 до 1,8), pH є майже однаковим, а в’язкість збільшується зі зростанням вмісту емульгатора. Встановлено, що надстабільні бітумні емульсії демонструють хорошу стійкість під час зберігання протягом 180 діб. Отримані результати характеристик розпаду бітумних емульсій свідчать про те, що в емульсій на соляній та сірчаній кислотах менший час до розпаду та вища стійкість під час змішування із портландцементом, ніж в емульсій на ортофосфорній кислоті. Для надстійких бітумних емульсій на ортофосфорній кислоті метод за ДСТУ EN 12848:2020 непридатний через високу реактивність емульсій на ортофосфорній кислоті під час взаємодії із портландцементом.
  • Thumbnail Image
    Item
    Features of the mix time of bitumen emulsions with cement for slurry surfacing technology
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Сідун, Ю. В.; Соболь, Х. С.; Новицький, Ю. Л.; Рибчинський, С. С.; Sidun, I.; Sobol, K.; Novytskyi, Yu.; Rybchynskyi, S.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Підібрано склади дорожніх катіонних бітумних емульсій для литих емульсійно-мінеральних сумішей із ортофосфорною та соляною кислотами і спеціалізованими та універсальними емульгаторами амінного типу. За допомогою лабораторної бітумно-емульсійної установки типу колоїдного млина виготовлено бітумні емульсії із різними кислотами та емульгаторами і полімерним модифікатором латексом. Спроєктовано склади литих емульсійно-мінеральних сумішей для типу 1 за нормами ISSA. Литі емульсійно-мінеральні суміші виготовлено на основі приготованих емульсій, цементу із гранульованим доменним шлаком, води, регулятора розпаду та гранітних відсівів із двох українських кар’єрів, із однаковими значеннями показника метилену синього. Литі емульсійно-мінеральні суміші випробували за критерієм розпаду суміші, за яким час змішування компонентів для вибраного типу 1 за ISSA має бути не меншим за 180 с. Визначення оптимальних складів за критерієм розпаду суміші виконували, змінюючи вміст цементу у суміші за фіксованого значення усіх інших складників суміші. У результаті встановлено залежності розпаду суміші від цементу. Розпад суміші із бітумними емульсіями на ортофосфорній та соляній кислотах із варіацією вмісту цементу характеризується параболічною залежністю із гілками параболи, спрямованими донизу. Проте ступінь крутизни параболи для суміші із цементом та бітумними емульсіями на ортофосфорній кислоті є вищим, ніж для емульсій на соляній. Досліджена закономірність дає змогу стверджувати, що дозування цементу для суміші із бітумними емульсіями на ортофосфорній кислоті необхідно ретельніше вивіряти та контролювати, щоб уникнути передчасного розпаду. Емульсії на ортофосфорній кислоті із використанням різних емульгаторів також мають різні значення оптимального вмісту цементу за критерієм розпаду суміші незалежно від відсіву.
  • Thumbnail Image
    Item
    Cationic over-stabilised bitumen emulsion in road construction: review
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Сідун, Ю. В.; Соболь, Х. С.; Бідось, В. М.; Гуняк, О. М.; Процик, І. М.; Sidun, I.; Sobol, K.; Bidos, V.; Hunyak, O.; Protsyk, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Описано класифікацію катіонних бітумних емульсій за “реактивністю” та характеристиками розпаду. Наведено методи досліджень характеристик розпаду для бітумних емульсій різної “реактивності” відповідно до європейського та українського нормативних документів. Приведено доступні емульгатори в Україні для надстійких бітумних емульсій з описом дорожньої технології, де вони можуть бути застосовані. Виділено два типи можливих емульгаторів для надстійких бітумних емульсій: суперстабільні емульгатори та повільно розпадні. Проведено літературний огляд використання надстійких бітумних катіонних емульсій у технологіях стабілізації грунтів, укріплення матеріалів основи емульсією, технологія “холодного ресайклінгу”. Оглянуто закономірності взаємодії надстійкої бітумної емульсії із тонкодисперсними мінеральними в’яжучим та наповнювачами, встановлено, що таким емульсіям притаманний найдовший з-поміж інших класів емульсій час розпаду і найповільніша швидкість розпаду. Надстійкі бітумні емульсії дають змогу протягом відносно довгого часу змішуватись з мінеральними матеріалами і створювати з ними однорідні суміші, рівномірно вкриваючи їх зерна. Загалом виявлено достатньо інформації з відкритих джерел щодо надстійких бітумних емульсій для дорожніх технологій, проте деякі науковці ототожнюють їх із бітумними емульсіями повільного розпаду. Інші у своїх статтях не згадують клас використаної емульсії згідно з нормативними документами. Натомість вони окреслюють безпосередні функції, що виконує емульсія як складник певної суміші, чи вказують на роль емульсії в певному технологічному процесі влаштування шарів дорожньої конструкції. Як наслідок, через застосування тієї чи іншої бітумної катіонної емульсії в певній технології, ми можемо опосередковано дізнатись її реактивність, а після цього припустити, чи вона належить до надстійких
  • Thumbnail Image
    Item
    Термічне знешкодження твердих побутових відходів та використання шлаку сміттєспалювання у виробництві композиційних цементів
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2020-02-24) Петрук, М. П.; Соболь, Х. С.; Козій, О. І.; Витрикуш, Н. М.; Вахула, О. М.; Petruk, M.; Sobol, H.; Koziy, O.; Vytrykush, N.; Vakhula, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Досліджено властивості шлаків, які утворюються під час спалювання твердих побутових відходів. Встановлено можливість їх застосування для одержання композиційних цементів з мінеральними добавками. Продемонстровано можливість вирішувати проблеми економії матеріальних та енергетичних ресурсів, а також забруднення довкілля.
  • Thumbnail Image
    Item
    Швидкотвердні цементні системи для сухих будівельних сумішей
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005-03-01) Соболь, Х. С.; Терлига, С. Ю.; Дрималик, А. С.; Позняк, О. Р.; Національний університет “Львівська політехніка”; ТзОВ “Геліос”
    Показано доцільність одержання швидкотвердних сухих будівельних сумішей на основі безгіпсового портландцементу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Активність полідисперсних мінеральних компонентів та їх роль у формуванні структури та міцності цементів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Соболь, Х. С.; Марків, Т. Є.; Петровська, Н. І.; Гуняк, О. М.; Sobol, Kh. S.; Markiv, T. Ye.; Petrovska, N. I.; Hunyak, O. M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Встановлено, що цеолітовий мінеральний компонент порівняно з перлітовим компонентом характеризується вищою пуцоланічною активністю. Показано, що за коефіцієнтом пуцоланічної активності полідисперсний цеолітовий компонент перевершує тонкодисперсний. Доведено, що висока міцність цементу із полідисперсним цеолітовим компонентом пов’язана з його активною роллю у формуванні мікро- та мезоструктури тверднучої системи. Підтверджено формування щільної, дрібнопористої та дрібнокристалічної структури цементного каменю зі вмістом полідисперсного цеоліту, з утворенням голчасто-волокнистих гідросилікатів CSH(I), які кольматують пори і армують контактні зони. Обґрунтовано функцію полідисперсного цеолітового компонента у створенні гідратаційного резерву води. Підтверджено роль полідисперсності складу цеоліту при реалізації його властивостей як активної мінеральної добавки та оптимізації гранулометричного складу на рівні мезоструктури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз ефективності використання тонкомеленого доменного гранульованого шлаку в бетоні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Соболь, Х. С.; Марків, Т. Є.; Петровська, Н. І.; Гідей, В. В.; Sobol, H. S.; Markiv, T. E.; Petrovska, N. I.; Hidei, V. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто резерви підвищення гідравлічної активності доменного гранульованого шлаку в складі портландцементу та показано необхідність збільшення тонини помолу для активізації його гідравлічних властивостей. Показано, що в результаті збільшення питомої поверхні пришвидшуються процеси сульфатно-лужної активації шлаку з утвореннням додаткової кількості структурноактивних гідратних фаз. Розглянуто питання доцільності й ефективності окремого розмелювання доменного гранульованого шлаку з подальшим введенням його до бетонної суміші замість частини портландцементу. Встановлено, що бетони із добавкою меленого гранульованого шлаку за швидкістю тверднення в початковий період поступаються бетонам на бездобавочному цементі, але у віці 28 діб досягають марочної міцності і продовжують активно тверднути в пізніші терміни. Використання золи винесення в бетоні як альтернативи тонко- меленому шлаку є менш ефективним. Показано, що використання в бетоні тонко- меленого доменного гранульованого шлаку забезпечує економію 15–20 мас.% портландцементу за гарантованих показників міцності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив лужних сполук на структуроутворення цементних композицій
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002) Саницький, М. А.; Соболь, Х. С.; Марущак, У. Д.; Шевчук, Г. Я.; Національний університет “Львівська політехніка”
    Вивчено вплив луговмісних сполук на раннє структуроутворення портландцементів. Встановлено, що додатки-модифікатори на основі тіосульфату та роданіду натрію, змінюючи склад рідкої фази, сприяють однорідному розподілу гідратів та збільшенню щільності цементного каменю. The influence of alkali containing compounds on portlandcement early structure formation was study. It has been established, that admixture-modificatore on the base of sodium tiosulphate and rodanide changes composition of liquid phase, promotes homogenous hydrate distribution and increasing of cement stone density.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості гідратації портландцементу з луговмісними протиморозними додатками
    (Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2001) Марущак, У. Д.; Саницький, M. A.; Соболь, Х. С.
    Досліджено вплив відпадків коксохімічної промисловості - тіосульфату та роданіду натрію - на процеси гідратації портландцементу та показано ефективність їх використання як протиморозних додатків для бетонів. The influence of industry wastes - sodium tiosulphate and sodium rodanide - on the hydratation processes of portlandcement was investigated. Effectivety of their using - as antifreezing additives for concretes was shown.
  • Thumbnail Image
    Item
    Малоенергоємні композиційні цементи
    (Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2001) Саницъкий, М. А.; Соболь, Х. С.; Позняк, O. P.; Мазурак, О. T.
    Показано напрямки одержання малоенергоємних композиційних цементів. Встановлена можливість використання малоенергоємних цементів для одержання жаростійких бетонів. The trend of receiving energy saving composite cements is shown. The possibility of receiving heat-resistant concrete on the basis of energy saving cements is shown.