Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
23 results
Search Results
Item Mechanical properties of cement concretes incorporating ground tire rubber(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-06) Бідось, В. М.; Марків, Т. Є.; Солодкий, С. Й.; Bidos, Volodymyr; Markiv, Taras; Solodkyy, Serhiy; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВиробництво шин для транспортних засобів зростає в геометричній прогресії у зв’язку з швидким збільшенням кількості населення та розвитком транспорту. Оскільки щорічне виробництво шин у світі перевищило 2,9 млрд шин (2017 р.), можна уявити масштаби відповідних відходів, а також темпи їх накопичення. Відходи, що не розкладаються біологічно, займають значну територію та спричиняють екологічну небезпеку. Використання шин як палива може спричинити викиди токсичних газів, які шкідливі для навколишнього середовища та можуть істотно забруднювати повітря. Введення відходів промисловості у бетонні суміші вже кілька десятиліть є перспективним варіантом утилізації відходів і супутніх продуктів промисловості. Такі матеріали, як шини, потребують спеціалізованих звалищ, проте можуть перероблятись і використовуватись у виробництві бетону, за одночасно забезпечуючи додаткові переваги властивостям бетону. Найбільшою перевагою використання перероблених заповнювачів з шин у бетоні є не тільки економія матеріалу, але і їх вплив на властивості бетону. У статті доведено можливість заміни заповнювачів у бетонних сумішах гумою, яка отримана подрібнення відпрацьованих автомобільних шин. Встановлено, що заміна щебеню в кількості 10 об. % гумою з відпрацьованих автомобільних шин збільшує міцність на розтяг при згині на 23 %, міцність на стиск практично не змінюється. Під час роботи в докритичній стадії деформування (до моменту зрушування макротріщини) перевагу проявляє бетон із заміною крупного заповнювача, енерговитрати якого на пружне деформування (We) перевищують показник базового бетону. Аналіз закритичної стадії деформування (поширення макротріщини) виявляє, що заміна дрібного і крупного заповнювачів негативно впливає на значення загальних енерговитрат на локальне статичне деформування в зоні магістральної тріщини (Wl), які є у 1,35 і 1,14 разу відповідно нижчими, ніж у бетонів базової серії. В’язкість руйнування (Кі) зростає в послідовності: бетон із заміною крупного заповнювача, бетон базової серії, бетон із заміною дрібного заповнювача.Item Adhesion of bituminous binders with aggregates in the context of surface dressing technology for road pavements treatment(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-06) Сідун, Ю. В.; Солодкий, С. Й.; Воліс, О. Є.; Станчак, С. А.; Бідось, В. М.; Sidun, Iurii; Solodkyy, Serhiy; Vollis, Oleksiy; Stanchak, Svitlana; Bidos, Volodymyr; Національний університет “Львівська політехніка”; Військовий коледж сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; College of National Army Academy named after, Hetman P. SahaidachnyiРозглянуто тонкошарові покриття за технологією поверхневої обробки, які є поширеним варіантом збереження та герметизації верхніх шарів дорожніх конструкцій. Однією з основних характеристик якості цих покриттів є зчеплюваність (адгезія) між бітумним та мінеральним матеріалом. В статті досліджено зчеплюваність кам’яних матеріалів різних гранітних кар’єрів України з бітумним в’яжучим, а саме бітумною емульсією, для застосування в технології поверхневої обробки дорожніх покриттів. В роботі використано українські та європейські методи досліджень визначення зчеплюваності в системі бітум–кам’яний матеріал. За українським методом визначено зчеплюваність залишкового в'яжучого, виділеного з емульсії після її розпаду, з поверхнею щебню після кип’ятіння в дистильованій воді та в розчині гліцерину та дистильованої води. Як європейський метод для досліджень використано ударний метод із застосуванням плити Віаліт. Розроблено три склади бітумних емульсій для тонкошарових покриттів автомобільних доріг за технологією поверхневої обробки залежно від вмісту бітуму в емульсії, типу використаної кислоти (соляна чи ортофосфорна), ph водної фрази бітумної емульсії та двох варіантів емульгаторів. Результати випробувань за вибраними методами показали схожі результати, що дало змогу встановити оптимальний кам’яний матеріал серед досліджених і відповідно оптимальний склад бітумної емульсії. Також досліджено необхідну кількість бітумної емульсії, яка має бути розподілена по плиті Віаліта за критерієм зчеплюваності для цього методу досліджень.Item Using waste paper sludge ash (WSA) as a material for soil strengthening for the construction of layers of roadwear(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-06) Солодкий, С. Й.; Гідей, В. В.; Сідун, Ю. В.; Гуняк, О. М.; Турба, Ю. В.; Solodkyy, Serhiy; Hidei, Volodymyr; Sidun, Iurii; Hunyak, Oleksii; Turba, Yuriy; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ світі та в Україні існує проблема утилізації відходів і побічних продуктів промисловості, відвали яких займають великі площі земель. Одним із методів утилізації є використання їх у будівництві. У статті розглянуто можливість використання такого відходу, як макулатурний скоп, для укріплення ґрунтів робочого шару земляного полотна та для спорудження шарів дорожнього одягу. Для укріплення використано чотири типи ґрунтів: пісок пилуватий, супісок пилуватий, суглинок легкий пилуватий та глина легка пилувата. Тип кожного використаного ґрунту встановлено на основі фізико-механічних властивостей. Визначено також максимальну щільність ґрунту за оптимальної вологості наведених типів ґрунтів за методом Проктора. Для укріплення ґрунтів різних типів використано окремо макулатурний скоп у комбінації із винною кислотою, що дає змогу сповільнити терміни тужавіння ґрунту та збільшити пластичність композиції. Для порівняльних досліджень в статті використано портландцемент марки 400. В роботі досліджено шість складів укріпленого ґрунту для кожного із чотирьох типів ґрунтів за критерієм границі міцності водонасичених зразків у віці семи, чотирнадцяти та двадцять восьми діб. Результати досліджень вказують на те, що макулатурний скоп може використовуватись для укріплення різних типів ґрунтів із досягненням марок укріпленого ґрунту: М10, М20, М40 та М60. Для остаточного висновку про застосування макулатурного скопу як матеріалу для укріплення ґрунтів робочого шару земляного полотна та для спорудження шарів дорожнього одягу потрібно встановити коефіцієнт морозостійкості зразків запропонованих складItem Orto-phosphoric acid as an alternative to hydrochloric acid – for cationic bitumen road emulsions. Review(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-10) Сідун, Ю. В.; Солодкий, С. Й.; Волліс, О. Є.; Гунька, В. М.; Пирик, Р. В.; Шіц, І. І.; Sidun, Iurii; Solodkyy, Serhiy; Vollis, Oleksiy; Gunka, Volodymyr; Pyryk, Roman; Shits, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityОхарактеризовано бітумні катіонні емульсії як популярне в’яжуче для різних дорожніх технологій. Розглянуто особливості складу бітумних дорожніх катіонних емульсій. Наведено функції та особливості застосування кислот у бітумних дорожніх катіонних емульсіях. Наведено літературний огляд можливості застосування ортофосфорної кислот для катіонних бітумних емульсій взамін традиційної соляної кислоти. Приведено хімічні особливості застосування, переваги та недоліки застосування традиційної соляної і перспективної ортофосфорної кислоти. Перевагами застосування ортофосфорної кислоти для бітумних дорожніх катіонних емульсій є: простота під час заміни кислоти в ємності для водної фази бітумної емульсії: кислота спричиняє меншу корозію поверхней, дає змогу виготовити бітумну емульсію з вищими значеннями водневого показника рН емульсії, простота зберігання, менша кількість парів, не потрібно ліцензії на роботу з прекурсором, на відміну від соляної. Оглянуто можливість застосування ортофосфорної кислоти як дієвого компонента катіонної бітумної емульсії для застосування в різних бітумно-емульсійних технологіях, зокрема і технологіях для влаштування тонкошарових захисних покриттів автомобільних доріг. Серед них найпоширеніша ортофосфорна кислота у спеціальних швидкотвердних системах Сларрі Сурфейсінг (литі емульсійно-мінеральні суміші), які мають низку переваг порівняно з такими самими системами на соляній кислоті. Основними з цих переваг є: виключає необхідність використання висококислотного бітумного в’яжучого, виготовленого з важкої нафти, забезпечує швидке тверднення тонкошарового покриття з литої емульсійно-мінеральної суміші, дозволяє працювати за низчих температур, що дає змогу виконувати роботи і вночі, без проблем співпрацює із полімерними добавками та звичними регуляторами розпаду, дає можливість регулювати розпад суміші на місці за допомогою специфіки використання цементу.Item Вплив додатків поліфункціональної дії на властивості композиційних в’яжучих і бетонів на їхній основі(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005-03-01) Солодкий, С. Й.; Шевчук, Г. Я.; Аларджан, Р. А.; Національний університет “Львівська політехніка”Досліджено вплив лужного активатора і додатків системи “Релаксол” на властивості і фазовий склад композиційних в’яжучих для їхнього використання в монолітному бетонуванні, зокрема на об’єктах транспортного будівництва.Item Експериментально-статистичне моделювання у технології бетонів на малоклінкерних і безклінкерних в’яжучих(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005-03-01) Солодкий, С. Й.; Національний університет “Львівська політехніка”Досліджено активності композиційних і шлаколужних в’яжучих, а також показники міцності і деформативності бетонів на їхній основі. Наведено приклади розв’язання аналітико-геометричних задач на основі експериментально-статистичних моделей властивостей бетонів і бетонних сумішей.Item Ефективність дорожніх основ під бетонні покриття із матеріалів, укріплених цементом(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Солодкий, С. Й.; Думич, І. Ю.; Турба, Ю. В.; Solodkyy, S. Y.; Dumych, I. Yu.; Turba, Yu. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНаведено результати експериментальних випробувань моделей бетонних покриттів на піскоцементних основах різної жорсткості в лабораторних умовах статичним і вібродинамічним навантаженням. За результатами експериментів складено рівняння регресії у вигляді залежностей прогинів, напружень і кількості циклів повторних навантажень від товщини плит покриття і жорстких основ. Встановлено, що за несучою здатністю 1 см плити бетонного покриття еквівалентний 1,8–2,0 см товщини піскоцементної основи. Такий висновок випливає із аналізу коефіцієнтів отриманих рівнянь регресії. Так, коефіцієнти при індексах товщин плит бетонних покриттів в 1,8–2,0 рази більші, ніж аналогічні коефіцієнти при індексах товщин плит піско- цементних основ. Така несна здатність жорстких основ проявляється тільки за оптимального співвідношення товщин плит основи та покриття, що становить 0,8–0,9.Item Вплив товщини цементоґрунтових основ на несучу здатність бетонних дорожніх покриттів(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Солодкий, С. Й.; Думич, І. Ю.; Турба, Ю. В.; Solodkyy, S.; Dumych, I.; Turba, Yu.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПостійний приріст навантажень на дорожні покриття потребує постійного збільшення їх несучої здатності. Наведені результати експериментальних випробувань моделей бетонних покриттів на піскоцементних основах. Проведені експериментальні дослідження в лабораторії кафедри автомобільних доріг і мостів Національного університету “Львівська політехніка” на змодельованій ділянці покриття в масштабі 1:3 показали, що підвищувати несучу здатність бетонних дорожніх покриттів необхідно за рахунок влаштування основ із матеріалів укріплених цементом. Отримані рівняння регресії першого порядку, що характеризують залежність основних показників несучої здатності покриттів – пружних прогинів і граничних навантажень – від товщини покриттів і жорстких основ. У результаті експериментальних моделей бетонних покриттів на жорстких основах різної товщини встановлено, що по несучій здатності односантиметрова плита покриття еквівалентна приблизно 1,8–2,0 см плити жорсткої піскоцементної основи.Item Оптимізація складу цементоґрунту з метою підвищення його фізико-механічних показників(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Солодкий, С. Й.; Топилко, Н. І.; Турба, Ю. В.; Гримак, О. Я.; Новицький, Ю. Л.; Solodky, S.; Topylko, N.; Turba, Yu.; Hrymak, O.; Novytskjy, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра автомобільних доріг та мостів; Lviv Polytechnic National University, department of Highways and BridgesДля забезпечення довготривалої міцності та підвищення несучої здатності глинистих ґрунтів рекомендовано проводити їх зміцнення в’яжучими матеріалами: вапном та цементом. Для забезпечення надійності основи пропонують виконувати ущільнення ґрунту до максимального значення щільності скелету ґрунту при вологості, яка відповідає максимальній кількості зв’язаної води. Основні показники якісного ущільнення ґрунту встановлювали шляхом лабораторних випробувань за тестом Проктора (ASTM D 698-91). Для подальшого вивчення впливу в’яжучих матеріалів на фізико-механічні показники ґрунту, були проведені випробування визначення міцності на стиск зразків ґрунту у віці 14 та 28 діб. Доведено, що такий матеріал володіє вищою міцністю та здатний витримувати 14 циклів заморожування та відтавання без руйнування структури та деяким збереженням міцності. На основі цих даних підібрано оптимальний склад цементоґрунту.Item Обгрунтування вибору факторів впливу при плануванні експерименту в технології дорожнього бетону на основі модифікованих алюмосилікатних цементів(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002) Солодкий, С. Й.; Русин, P. M.Стаття присвячена вибору факторів впливу та визначенню інтервалів їх коливання при плануванні експерименту в технології цементобетону на основі модифікованих алюмосилікатів.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »