Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
2 results
Search Results
Item Історія і зміст лінійної концепції глобального розвитку(Lviv Politechnic Publіshing House, 2016) Тишкун, ЮрійРозглянуто поняття глобального розвитку – змін людства: кількісних (його матеріальних показників) і якісних (його природи), структурних. Стверджено, що ідейні витоки концепції розвитку закорінені в есхатології, вігівському баченні прогресу, стадіальних (позитивістських, марксистських) теоріях історії. Констатовано, що у зазначених теоріях розвиток (“прогрес”, історія) трактують як лінійне, поступове розгортання досягнень людства. Натомість циклічний, нелінійний розвиток людства з ідейних мотивів визначається як неможливий. Зміна кількісного глобального розвитку якісним забезпечується через біфуркацію. The notion of global development is considered. Olena Koppel argues that nature of the category “global development” is still unclear and precisely undefined in different scientific concepts. Nevertheless, scientists have considered its determinants, aspects, vectors, despite lack of precise explanation of this term in the wide and narrow sense. Considered concept has originated from a wider concept of development. The idea of development came out from linear historical views of eschatological religions (Judaism, Christianity, Islam, etc.), the Whig interpretation of progress, rationalistic and stages theory concepts of history proposed by positivists and Marxists and also from the meliorism principle. It is stated that these concepts consider concepts of progress and history as strictly linear, gradual, cumulative deployment of man and mankind achievements in all directions. From the perspective of these theories cyclic non-linear development is impossible because of its negative psychological and social consequences, in particular, due to the absence of progress as stressed by I. Wallerstein. And vice versa, the idea of progress is incompatible with concepts of relativism and degradation. The global (social) development, as a type of development in general, which includes international, national and human development is emphasized. The global development appears possible due to maintaining stability of global society. This stability is based on the mechanism of social inertia that provides heredity in global society and is embodied in structure of humanity differentiation for successful adaptation to natural environmental challenges. Global development includes two dialectically united dimensions. The first one is quantitative development as the changes in material culture, economy and humanity productivity. This kind of progress is based on usage of limited external (natural) resources. The second dimension is the qualitative development, i.e.changes in humanity nature, its culture. This development is based on usage of unlimited internal (cultural and psychological) resources of humanity. Connection between these measurements of global development is provided by bifurcation (overwhelming) during which the excess “degree” of certain quantitative indicators of global development causes changes in its quality.Item До проблеми змістового наповнення терміна «світова політика»(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Тишкун, ЮрійРозглянуто проблему змісту терміна «світова політика». Констатовано, що сучасні дослідники не прийшли до консенсусу з приводу змістовного наповнення і не сформулювали остаточного визначення терміна. Для вирішення проблеми використовують термінологічний аналіз понять «світ», «політика», «світова політика», застосовний у лінгвістиці. Підкреслено, що поняття «світ» як одне з найбільш багатозначних і широких, у рамках політичної науки можливо використовувати лише в двох значеннях: «світ» як Всесвіт і «світ» як «життєвий простір», визначений межами певної культури (національної, цивілізаційної) і сфери комунікації, що її формує. Зазначено, що світова політика як всесвітня неможлива за визначенням. Натомість світова політика як політика в межах певного «життєвого світу» по суті є політикою в межах певної цивілізації (в розумінні С. Гантінгтона) та між цивілізацями. З огляду на це, можна стверджувати, що світова політика в буквальному розумінні є явищем ідеальним, трансцедентним і тому нереальним для досягнення. Замість нього краще вживати складний термін «глобальна політика», як такий, що точніше відображає політичні процеси на глобальному рівні, оскільки «світова» і «глобальна» політики співвідносяться подібно до демократії та поліархії, за Р. Далем. The article provides the analysis of the problem of determining the content of the term «world policy». It is noted that modern researchers have not reached the consensus of «world policy» content and have not formulated its final meaning. Modern Ukrainian, Russian and Western scientists describing global policy, policy between communities, international policy and international relations use the term «world policy» in the political discourse and education courses. Therefore, we use linguistic analysis of the term for solving the problem of its meaning. The analysis of the term of «world», «policy» and «world policy» is undertaken. It is emphasized that the concept of «world» is very wide and polisemantic, e. g. world as Universe, space, Earth, living space, cultural space. So it can be used correctly in political science only in two meanings. As the universe the term means something ideal and unreal. As the space it explains the life-world defined within a particular culture (national, religious, ethnic, language an so on). This cultural space is formed by the sphere of communication. Instead, world policy, as a policy within a certain life-world, in fact is a policy within framework of certain civilization, defined by S. Huntington at al. Also we can say about world policy, as about policy between civilizations. Therefore, we can argue that world policy is an unappropriate term of describing the policy on global level. It is concluded that the political process on the global level is better described with the global policy term.