Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
2 results
Search Results
Item Solipsism as a factor in content personalization: practice of internet journalism(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Фінклер, Юрій; Finkler, Juryj; Галицький коледж імені В'ячеслава Чорновола; V’yacheslav Chornovil Galician CollegeІснує небагато досліджень щодо того, як журналісти інтернет-видань створюють контент для переконання громадськості, як працюють технології мережевих мас-медій. У цій статті представлені дослідницькі результати теоретичної розвідки щодо можливості переконання користувачів у суспільно-політичних та соціально-економічних аспектах розуміння контенту. При тому, що багато користувачів добре обізнані в створенні та споживанні інформації у функціональних межах Інтернет-видань, аналіз ставив за мету виявити прогалини в індивідуальному уявленні аудиторії про контент. Метою статті є виокремлення феномену соліпсизму в Інтернет-журналістиці як стандартного постмодерністського намагання журналістів вбудовувати власний соціальний досвід в індивідуальний простір людини. За відсутності офіційної, бюрократично оформленої великої державної обов’язкової комунікаційної політики і націоналісти, і ліберали, і консерватори, і анархісти, і соціалісти, і комуністи просувають свою власну ідеологію через інтернет-видання. Узагальнений контент усіх цих видань є внеском у демократичну практику функціонування інтернет-видань України як чинник суперечки за право на власний соліпсизм аудиторії. За подібних умов контент інтернет-журналістики буде накопичуватися в суспільстві, оскільки конструктивізм контенту входитиме у суперечність між чітко окресленими принципами інтернет-видань та практичністю аудиторії. Питання про демократичність режимів у суспільствах, у межах яких працюють контенти інтернет-видань, набагато більш глибинні. Мається на увазі сукупність організаційних і політичних чинників функціонування конкретного суспільства. Якою ціною автономії мас-медій через їхню позірну спонтанність та реальну різноманітність спричиняють втягування масової аудиторії в ідеологію, партійне життя, економіку, спорт, вибори, культуру, патріотизм, державну політику?.. Комунікаційний соліпсизм – це про конкретний інтерес конкретної людини до конкретної проблеми, що висвітлюється конкретним інтернет-виданням, про досвід значущої демократичної участі аудиторії лише в невеличкому, але принципово важливому для цієї аудиторії сегменті ідеології, партійного життя, економіки, спорту, виборів, культури, патріотизму, державної політики…Item Information genres of media content in the structure of communication innovations(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Фінклер, Юрій; Finkler, Yuriy; V’yacheslav Chornovil Galician CollegeРозглянуто інформаційні жанри як майданчик для журналістських досліджень. Аналізується розвиток у сучасних соціально-економічних реаліях інформаційних жанрів. Висувається гіпотеза, що за умов капіталізації журналістики розширюються можливості інтерв’ю та його різновидів. Як інтерв’ю, так і репортаж у сучасних капіталізованих мас-медіа взаємодоповнюють одне одного, сприяють оптимізації подання контенту. Більш художньо довершеними є такі випадки медійної практики, коли в інтерв’ю не тільки вводиться репортажний елемент, а й сторонній, часом дуже суб’єктивний, стислий коментар. Практика застосування наукових досліджень у журналістській професії свідчить про загальну ефективність розвідок такого роду. Але науковий, добре налагоджений контекст медійної презентації власних інтенцій диктує журналістові вибір жанру при написанні матеріалу. В інформаційних жанрах авторська інтерпретація фактів містить більшу небезпеку відхилення від реальних подій. Фантазія, допустима з різних причин, може призвести до спотворення істини. Фантазія, пов’язана з конкретним фактом, не створює ніякої нової інтерпретації, а лише доповнює актуальний матеріал. Метод комплексного підходу до вирішення проблеми функціонального змісту інформаційних жанрів має базуватися лише на основі журналістської практики з урахуванням менталітету української аудиторії. Група інформаційних жанрів залишається найстабільнішою в контексті динамічного розвитку та розвивається у міру розвитку капіталізації медіаактивності. Інновації в тематичному розширенні спектру журналістської розвідки значно розширюють межі жанрів. Подібна подача стає таким собі літературним твором, і саме тому критерії аналізу інформаційних жанрів повинні базуватися на їх специфіці.