Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Оцінка параметрів безпілотних авіаційних комплексів військового призначення(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Кравець, Т.; Полець, О.; Анікольчук, О.; Kravets, T.; Polets, O.; Anikolchuk, O.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Hetman Petro Sahaidachnyi National Army AcademyМета статті – аналізування безпілотних авіаційних комплексів, які використовують для розвідки противника, та визначення характеристик, які повинен мати БпАК, щоб відповідати потребам артилерійської розвідки. Наведено результати моделювання ефективності різних зразків безпілотних авіаційних комплексів в інтересах артилерії (засоби артилерійської та повітряної розвідки) на основі SWOT-аналізу. Точність і доцільність на належному рівні ще не досліджені й потребують детальних обґрунтувань. Методика. Дослідження здійснено на основі аналізу літературних джерел із цієї тематики та практичного застосування безпілотних авіаційних комплексів. Виконано моделювання ефективності наявних зразків безпілотних авіаційних комплексів у інтересах артилерії на основі SWOT-аналізу. Здійснено порівняння отриманих результатів з даними застосування безпілотних авіаційних комплексів у бойових умовах та їхніми тактико-технічними характеристиками. Результати. Проаналізовано тенденції та перспективи розвитку БпАК військового призначення. Обґрунтовано параметри, яким повинен відповідати БпАК для артилерійської розвідки. Необхідність цього дослідження зумовлена тим, що, хоч з 2014 р. і до сьогодні ведуться бойові дії на сході нашої держави, досі чітко не визначено, якими повинні бути характеристики безпілотного авіаційного комплексу, щоб здійснювати розвідку противника в інтересах артилерії. До сьогодні не визначено факторів, які підвищують потенціал БпАК чи понижують його. На основі моделювання та аналізу визначено, які тактико-технічні характеристики найістотніше впливають на виконання завдань, а які найменше; встановлено, які чинники це спричиняють та які заходи необхідні для поліпшення ситуації. Виявивши розходження, ми розрахували основні параметри безпілотних авіаційних комплексів, які найкраще відповідають заявленим параметрам. Результати зіставлень та аналіз інформації з відкритих джерел дали змогу встановити такі характеристики: дальність роботи БпЛА ‒ близько 30‒50 км, що дає змогу працювати в радіусі, необхідному для артилерійської розвідки; час польоту ‒ близько 2‒3 год, що потрібно для виконання завдань на максимальних відстанях; можливість програмування більше ніж 50 маршрутних точок, щоб змінювати маршрут у випадку негайної потреби; серед можливостей корисного навантаження має бути: камера з високою роздільною здатністю і кратністю понад 20х, для отримання чіткого зображення, нічний або тепловізійний прилад, щоб вести розвідку в умовах поганої видимості, захист від засобів РЕБ і РЕР, що надає змогу БпЛА безперебійно працювати та забезпечує його безпеку, максимальна швидкість ‒ не менше ніж 100 км/год. Наукова новизна полягає в аналізі активного застосування сучасних безпілотних авіаційних комплексів у зоні бойових дій, що забезпечує впровадження принципово нових засобів отримання інформації про противника та координат цілей. Вивчення досвіду застосування розвідувальної безпілотної авіації дає підстави стверджувати про зростання її ролі у системі повітряної розвідки в збройних конфліктах і локальних війнах другої половини ХХ ст. і сучасності. Це зумовлено необхідністю оперативного виявлення об’єктів противника і своєчасного доведення розвідувальних даних до органів управління військами і зброєю, а також потребою у точних, повних і достовірних даних про характеристики і координати важливих наземних об’єктів противника, які підлягали знищенню високоточною зброєю. Практичне значення. Встановлено напрями, у яких найдоцільніше коригування дій для підвищення ефективності застосування БпАК. Результати дослідження будуть корисні для державних структур та приватних підприємств, які плануватимуть внесення змін до чинних БпАК та проєктування нових зразків, у контексті збільшення масштабу бойових дій. Виокремлено географічні особливості, на які потрібно звернути найбільшу увагу, аналізуючи застосування БпАК. Висвітлено методику здійснення дослідження. Описано особливості імітаційної моделі з параметрами, необхідними для забезпечення потреб РВіА, а також зроблено висновки щодо ефективності запропонованих характеристик БпАК для артилерійської розвідки порівняно із наявними зразкамиItem Застосування БПАК в умовах дії засобів радіоелектронної боротьби(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Анікольчук, О.; Кравець, Т.; Полець, О.; Anikolchuk, O.; Kravets, T.; Polets, O.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Hetman Petro Sahaidachnyi National Army AcademyМета статті – обґрунтування алгоритму, який дасть змогу визначати координати виявлених угруповань противника, його пересування, координати вогневих засобів, оборонних споруд і бойової техніки противника; вести розвідку місцевості, особливо її змін у районах бойових дій; оперативно вносити зміни в топографічні карти та інші графічні документи місцевості; вести спостереження за діями своїх військ (контроль результатів ураження цілей авіацією, перевірка якості маскування своїх військ); визначати координати цілей; виявляти перешкоди і шляхи їх обходу тощо. Також у статті запропоновано алгоритм автоматизації аерознімання та опрацювання розвідувальної інформації (дешифрування), автоматизації способу визначення координат об’єктів за аерозображенням (зокрема в умовах застосування противником засобів радіоелектронної боротьби під час активних завад (GPS cпуфінг) та оцінювання точності координатної прив’язки фотозображень. Методика. Дослідження виконано на основі аналізу літературних джерел із теми наукового дослідження та практичного аналізу в ході польотів БпАК тактичного рівня як вітчизняного виробництва, таких як А1-СМ “Фурія”, ЛЕЛЕКА-100, SHARK,”Sirko”, так і західних країн PUMA, Spectator-M1, FlyEye та інших. Крім навчальних польотів, для виконання поставлених завдань враховано та проаналізовано бойовий досвід у підрозділах артилерійської розвідки та під час виконання бойових операцій із застосуванням ЗС російської федерації радіоподавлення у широкому спектрі частот. Результати. Проаналізовано теоретичні, методичні та практичні проблеми застосування підрозділів БпАК в умовах активного застосування противником засобів радіоелектронної боротьби та виконано практичні експерименти, в результаті яких визначено конкретні способи поліпшення функціонування БпАК в умовах активної дії засобів радіоелектронної боротьби противника. На основі глибокого аналізу актуальності та перспектив розвитку повітряного знімання у ЗС України запропоновано новий алгоритм застосування штатних фотокамер літальних апаратів. Виконано експериментальне дослідження зі здійсненням польоту за відсутності GPS-сигналу та визначення координат трьох точок і порівняння із даними двочастотного GSM-модуля. Наукова новизна. Необхідність цього дослідження зумовлена тим, що аеророзвідникам часто доводиться виконувати бойові завдання із застосуванням БпАК в умовах дії РЕБ противника, але спосіб виконання аерознімання, створення ортофотопланів та визначення координат об’єктів у таких умовах не зазначений. Науковою новизною цієї праці є розроблення та апробація алгоритму прив’язки та дешифрування аерознімків в умовах активного застосування засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Цей алгоритм дає змогу ефективно працювати підрозділам безпілотних літальних апаратів (БпАК) в умовах, коли GPS-сигнал недоступний. Крім того, дослідження окреслює нові напрями розвитку аерознімання, такі як введення запису кутів орієнтування (крену та тангажу) для підвищення точності опрацьованих знімків, використання технології дистанційного зондування Землі для автоматичного архівування та передавання даних, а також використання цивільних фотографувальних БпЛА літакового типу із захищеними GNSS модулями. Ці пропозиції відкривають нові можливості для поліпшення якості та ефективності роботи безпілотних літальних апаратів у розвідувальних операціях. Загалом наукова новизна дослідження полягає в розробленні нових підходів та алгоритмів для вирішення проблем прив’язки та дешифрування аерознімків в умовах активного застосування засобів радіоелектронної боротьби. Практичне значення. Запропоновано алгоритм роботи операторів БПАК в умовах дії РЕБ противника і проаналізовано точність визначення координат об’єктів за матеріалами повітряної розвідки. Результати дослідження призначені для командирів підрозділів БпАК, ПУАР та осіб, залучених до роботи штабу, а саме секції S2 (розвідка) та аналітичних центрів з метою ефективного визначення положення військ противника. Застосування алгоритму прив’язки та дешифрування аерознімків з високою точністю у ситуаціях, коли GPS-сигнал недоступний, дасть змогу підрозділам безпілотних літальних апаратів (БпАК) ефективно працювати у важких умовах радіоелектронної боротьби. Це сприятиме забезпеченню командирів та штабів актуальними картами, які нададуть оперативну інформацію для визначення реального стану місцевості, доріг, інфраструктури та інженерних споруд противника. Крім того, введення нових технологій, таких як запис кутів орієнтування та використання технології дистанційного зондування Землі, сприятиме підвищенню точності опрацьованих знімків та ефективному архівуваннюй передаванню даних.