Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Методологічні підходи у дослідженні проблеми народного суверенітету(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Богів, Ярина; Bohiv, Yaryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ науковій праці здійснено систематизацію наукових підходів до розуміння сутності народного суверенітету та аналіз основних концепцій, що складають доктринальну основу сучасних конституційних моделей народного суверенітету. Автором з’ясовано причини формування основних концепцій народного суверенітету; проведено аналіз відмінностей у розумінні народного суверенітету прихильників різних концепцій; встановлено зв’язок між відповідними концепціями та сучасними конституційними моделями народного суверенітету. Метою дослідження є аналіз методологічних підходів розгляду народного суверенітету у межах таких періодів: дореволюційного, радянського та державного. Незважаючи на достатньо велику увагу науковців до проблеми демократії, народовладдя та народного суверенітету завдання створення цілісної та несуперечливої теорії народного суверенітету в Україні до кінця не завершено. Тому трапляється, що принцип народного суверенітету протиставляється ідеї прав людини, народного представництва, демократії. Інколи його розглядають як такий, що несумісний з принципом державного суверенітету. У результаті цього народний суверенітет сприймається як декларація, певна абстракція чи утопія. Наукове пізнання народного суверенітету потребує ретельного добору відповідного інструментарію – принципів, засобів та способів дослідження, що становлять його методологію. Саме тому на сьогодні необхідні сучасні методологічні підходи комплексного наукового дослідження цієї проблеми. Народний суверенітет є складним політико – правовим явищем, яке не може бути осмислене в межах однієї з двох основних теорій праворозуміння – природного права чи юспозитивізму. З одного боку, сутність народного суверенітету пов’язується із такими категоріями, як легітимне державне правління, політична свобода, верховенство права, які неможливо вкласти у чіткі нормативні межі позитивістського підходу. З іншого боку, це конституційний принцип, який знаходить своє вираження у конкретних правах: встановлювати та змінювати основи конституційного ладу, формувати органи державної влади, чинити опір нелегітимній владі, які підлягають аналізу з точки зору нормативної теорії. Водночас, реалії функціонування сучасної держави та практика забезпечення цих прав є невіддільним від громадянського суспільства, і є відображенням суспільного розвитку.Item Міжнародні стандарти інститутів громадянського суспільства та практика їх реалізації в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Богів, Ярина; Bohiv, Yaryna; Богив, Ярына; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено міжнародні стандарти функціонування інститутів громадянського суспільства, зокрема, стандарти Ради Європи, а також проаналізований стан реалізації таких положень у правовій системі України. Проаналізовано положення Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи (щодо створення та діяльності неурядових організацій) від 10 жовтня 2007 року, а також Фундаментальні принципи щодо статусу неурядових організацій в Європі від 5 липня 2002 року. Досліджено відповідність положень Закону України “Про громадські об’єднання” європейським стандартам у сфері правового регулювання неурядових організацій.Item Народний суверенітет та проблеми його реалізації в умовах демократичної трансформації в Україні: теоретико-правовий аспект(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Богів, Ярина; Bohiv, Yaryna; Богив, Ярына; Національний університету «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено осмислення особливостей забезпечення реалізації принципу народного суверенітету органами публічної влади в умовах демократичної трансформації та становлення нового правопорядку, побудованого на цінностях сучасного конститу- ціоналізму. Проаналізовано особливості правосвідомості пострадянського періоду та досліджено окремі аспекти правового механізму забезпечення народного суверенітету.