Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
4 results
Search Results
Item Адміністративно-правові заходи запобігання поширенню пандемії COVID-19: на прикладі України, Російської Федерації та Республіки Білорусь(Видавництво Львівської політехніки, 2021-01-10) Бортник, Надія; Макарчук, Ксенія; Bortnyk, Nadiia; Makarchuk, Kseniia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті зроблено спробу аналізу заходів, здійснюваних урядами України, Російської Федерації та Республіки Білорусь у боротьбі із пандемією COVID-19. Розглядаються деякі питання діючих норм законодавства, що були впроваджені за нових обставин у цих державах. Більшість країн світу не була готова до зміни об’єктивної правової реальності, яка повинна була статися з огляду на необхідність боротьби з пандемією. Існуюча нормативно-правова база виявилася недостатньою для того, щоб оперативно реагувати на виклики, які поставила перед державами інфекція COVID-19. З огляду на це, урядом України протягом короткого часу було прийнято низку рішень, спрямованих на формування єдиної державної позиції у боротьбі із пандемією. З березня 2020 і донині в Україні методом “спроб і помилок” на загальнодержавному рівні впроваджувалися і цілковитий локдаун, і так званий адаптивний карантин, і “карантин вихідного дня”. У різних суб’єктах Російської Федерації складалась і продовжує складатися різна практика реалізації заходів у боротьбі із пандемією. Як і в Україні, у більшості суб’єктів РФ ще з весни 2020 року відповідними нормативно-правовими актами вводилися обмежувальні заходи, які з огляду на епідеміологічну ситуацію у країні могли посилюватися або послаблюватися. Водночас позиція Білорусі, яку вона прийняла і реалізовувала з початку пандемії, є кардинально іншою від запропонованої більшістю держав світу: з весни до осені 2020 тут фактично не було введено ні карантину, ні заходів ізоляції та самоізоляції, ні інших істотних обмежень руху громадян. Рішення, що були та будуть прийняті урядами держав у наступні хвилі пандемії стануть джерелом для майбутніх наукових розвідок, та зрештою дадуть змогу поставити комплексну оцінку діям, здійсненим у досліджуваний період.Item Процесуальна діяльність Національної поліції при реалізації контрольно-наглядової функції(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Бортник, Надія; Єсімов, Сергій; Bortnyk, Nadiia; Esimov, Sergey; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено процесуальну діяльність Національної поліції під час реалізації контрольно-наглядової функції. Розглянуто теоретичні аспекти здійснення контролю та нагляду у контексті адміністративно-процесуальної діяльності. Проаналізовано стадії контрольно-наглядового провадження, їх послідовність та зміст. Охарактеризовано стадію підготовки до проведення контрольно-наглядових заходів, стадію проведення зазначених заходів, стадію прийняття рішення, стадію перевірки виконання рішення. Здійснено аналіз контрольно-наглядового та наглядово-відновного провадження, які реалізуються за допомогою комплексу взаємопов’язаних процесуальних дій і процедур контрольного та наглядового характеру, спрямованих на попередження та припинення порушень обов’язкових вимог. Підкреслено, що контрольно-наглядова процедура є базовим елементом структури контрольного процесу, має всі ознаки правової процедури, орієнтована на досягнення конкретного соціального результату. Діяльність складається з послідовних актів поведінки, внутрішньо-структурована доцільними суспільними відносинами; володіє моделлю розвитку, попередньо встановленої на нормативному або індивідуальному рівні; ієрархічно побудована; знаходиться в динаміці розвитку; має службовий характер, виступає засобом реалізації суспільних відносин. Встановлено, що родовим поняттям щодо поняття контрольно-наглядова процедура є адміністративна процедура, яка в законодавстві визначається як логічно відособлена послідовність адміністративних дій. Зроблено висновок про те, що контрольно-наглядова процедура закріплена нормами законодавства про державний контроль (нагляд) складається з актів поведінки, що послідовно змінюються, має модель розвитку і юридично-фіксований результат, покликана впорядкувати процесуальні дії, які реалізуються посадовими особами контрольно-наглядових органів, надати їм форму процесуальних правил застосування матеріальних норм. Зауважено, що за допомогою контрольно-наглядових процедур посадові особи Національної поліції реалізують повноваження щодо здійснення функцій контролю та нагляду, а отже, контрольно-наглядова процедура є організаційно-правовою формою реалізації функцій контролю і нагляду, інструментом структуризації процесу прийняття і виконання управлінських рішеньItem Адміністративне правопорушення в бюджетній сфері як фактична підстава адміністративної відповідальності(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Бортник, Надія; Єсімов, Сергій; Bortnyk, Nadiia; Esimov, Sergey; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено правове регулювання адміністративної відповідальності у бюджетній сфері та ознаки правопорушень, до яких зараховують суспільнонебезпечну, протиправну, винну дію або бездіяльність фізичної особи, що посягає на відносини між державою та суб’єктами бюджетного процесу. Визначено підстави адміністративної відповідальності у бюджетній сфері. Проаналізовано законодавче регулювання адміністративної відповідальності у бюджетній сфері. Зроблено відповідні висновки та надано рекомендації.Item Відносини в мережі Інтернет як об’єкт правового регулювання(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Бортник, Надія; Єсімов, Сергій; Bortnyk, Nadiia; Esimov, Sergey; Бортнык, Надежда; Есимов, Сергей; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено правове регулювання суспільних відносин у мережі Інтернет. Проаналізовано законодавче регулювання Інтернету як особливого інформаційного простору та як технологічної мережі. Охарактеризовано різні підходи та класифікаційні особливості правового регулювання Інтернету як технологічної мережі та як особливого середовища, в якому здійснюються комунікативні відносини. Визначено провідну роль держави у регулюванні мережі Інтернет та встановленні законодавчого забезпечення, відзначено важливість саморегулювальних відносин. Зроблено відповідні висновки та надано рекомендації.