Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Kastelivka: romantic trends in the development of the historicisn architecture in Lviv at the turn of 19th – 20th centuries(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Лінда, Світлана; Черкес, Богдан; Linda, Svitlana; Cherkes, Bohdan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityІнтенсивний будівельний рух Львова межі ХІХ–ХХ століть зумовив виникнення нових містобудівельних, типологічних та стильових тенденцій у розвитку архітектури міста. Ситезуючим прикладом новаторських вирішень стала забудова дільниці Кастелівка. Тому метою цієї статті є узагальнити попередні дослідження та на їхній основі створити цілісний образ формування архітектури Кастелівки у містобудівному, типологічному та стильовму аспектах. У 1885~р. ділянку придбали архітектори Ю. Захарієвич і І. Левинський, і відтоді почався новий період розбудови дільниці, яка зберегла свою історичну назву. Містобудівельна ідея Кастелівки ґрунтувалася на спробі створити гуманізоване, побудоване на глибокій єдності з природою середовище для проживання людини. Архітектори відмовилися від поширеної практики розбивки дільниці паралельними і перпендикулярними вулицями на однакові прямокутні квартали. Натомість була запроєктована мальовнича система криволінійних вулиць, які підкреслювали складний рельєф місцевості, підпорядковуючись природному оточенню. Вулиці розділили дільницю на невеликі, неправильної форми квартали, які, своєю чергою, були поділені на мальовничі різної форми ділянки під забудову. Котеджі, кожний за індивідуальним проєктом, розташовувалися в глибині ділянок, територія яких була розчленована криволінійними стежками. У планувальному вирішенні будівель реалізовані принципи функціональної доцільності, що зумовлювало переважну їх асиметрію. Це дозволяло створювати зручні комунікаційні зв’язки в середині приміщень, досягати оптимальної орієнтації кімнат. Приміщення об’єднані у просторові групи за функціональною ознакою й організовані, як правило, навколо коридору. Тераси, балкони, вежі функціонально виправдані і підсилюють комфорт приміщень. Наслідком реалізованих планувальнокомпозиційних принципів стала своєрідна багатогранність архітектурно-художнього образу. Асиметричні об’єми, прорізані вікнами різних обрисів, доповнені вежами з характерними завершеннями, а також використання різнохарактерних будівельних матеріалів створили складноконтрастну і мальовничу гру архітектурних мас. Архітектори прагнули створити цілісний архітектурний образ дільниці, що було принципово новим у львівській практиці. Ю. Захарієвич і І. Левинський намагалися створити єдиний містобудівельний ансамбль за допомогою єдиного стилю споруд. Це була нова, романтична течія у стильовій поліфонії львівського історизму, яка базувалася на інтерпретації мотивів народного будівництва. Aрхітектура Кастелівки стала особливою сторінкою розвитку Львова: новаторською була її містобудівельна структура, оригінальними стильові вирішення, які базувалися на формах народної архітектури. Всього за період з1889 р. по 1906 р. було реалізовано 23 особняки у стилі “народного романтизму”, ще кілька у першому десятилітті ХХ ст. було споруджено по вул. Котляревського і Горбачевського, хоча стильові характеристики їх свідчать про інший напрямок у львівській архітектурі. Ми повинні усвідомити цінність і унікальність забудови Кастелівки, яка свідчить про те, що розвиток львівської архітектури не лише органічно вписувався у загальноєвропейський архітектурний процес, але й був у авангарді архітектурних пошуків.Item Professor Andriy Rudnytskyi and his impact on forming the Lviv’s architectural environment of the second half of he 20th century(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Черкес, Богдан; Дида, Ірина; Cherkes, Bohdan; Dyda, Iryna; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття присвячена дослідженню впливу особистісних характеристик на напрям розвитку і якісні особливості фахової архітектурної освіти в окремому університеті, а також вивченню впливу особи на формування архітектурного середовища міста в довгостроковій перспективі. В такому аспекті проаналізовано діяльність доктора архітектури, професора Андрія Рудницького, що працював у Львівській політехніці з 1951 р., в різний час завідував трьома кафедрами, дві з яких було створено за його ініціативи, був деканом Архітектурного факультету, Головою львівської організації САУ, та мав ряд інших професійних обов’язків. Досліджено методику його роботи в сферах архітектурної науки, творчості і освіти, визначено характерні риси особистості в контексті суспільно-культурних передумов та історичних обставин, вивчено вплив його професійної та громадянської позиції на формування архітектурного середовища Львова, збереження історичної міської забудови, на розвиток львівської архітектурної школи, і у підсумку – на сучасний європейський статус Львова в складі всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, виявлено значення для збереження традицій львівської архітектурної освіти факту навчання Андрія Рудницького у професора Івана Багенського, представника довоєнної архітектурної школи; обґрунтовано вплив, який мала позиція Андрія Рудницького стосовно питань охорони історичної спадщини, його науково доведені висновки про давньоруське походження регулярного львівського середмістя, пропагування ідеї міських пішохідних просторів, та ін., – на усвідомлення громадськістю і керівництвом міста необхідності збереження львівського історичного центру. Досліджено роль особистості і тезаурусу Андрія Рудницького у формуванні міжнародних контактів львівської архітектурної школи з провідними університетами Європи. Дослідження підтверджує наявність великого потенціалу впливу особистості на напрям розвитку і якість професійної освіти в архітектурній сфері.Item The public space and the revival of multicultural identity in the city of Lviv(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Cherkes, Bohdan; Linda, Svitlana; Lviv Polytechnic National UniversityModels of architectural representation of multiculturalism related to the revival of historical myths about the “Polish” and “Jewish” Lviv are presented in this article. У статті розглянуто приклади архітектурної репрезентації культурної поліетнічності сучасного Львова, пов’язані із відродженням історичних міфів про “польський” та “єврейський” Львів.