Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
4 results
Search Results
Item Інвентаризація об’єктів садово-паркового господарства скверу Т. Масарика м. Ужгород із використанням НЛС(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Ваш, Я.; Губар, Ю.; Калинич, І.; Четверіков, Б.; Vash, J.; Gubar, Y.; Kalynych, I.; Chetverikov, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Ужгородський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Uzhhorod National UniversityМета. Мета роботи – висвітлити основні етапи і перспективи аналізу отриманих даних наземного лазерного сканування незначних груп зелених насаджень міст на прикладі скверу Т. Масарика в м. Ужгороді, а також порівняти цю технологію із класичним методом інвентаризації зелених насаджень. Методика. В роботі розкрито особливості інвентаризації об’єктів садово-паркового господарства із використанням даних наземного лазерного сканування (НЛС). Запропоновано методику визначення не тільки наявності об’єктів зеленого господарства, але і їх характеристик. Описано здійснення інвентаризації зелених насаджень та результати її виконання на прикладі скверу Т. Масарика в Ужгороді. Виконано порівняння даних інвентаризації, зібраних аналоговими методами у 2017 р., та даних НЛС 2021 р. Інвентаризація зелених насаджень здійснюється відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України раз на п’ять років із квітня до жовтня і передбачає: визначення загальної площі, зайнятої об’єктами зеленого господарства, зокрема деревами, чагарниками, квітниками, газонами, стежками тощо; визначення кількості дерев і чагарників за видами насаджень, породами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання; визначення вартості об’єкта загалом і його окремих ділянок; вчасне внесення змін, які відбулися в зелених насадженнях, у креслення, паспорти об’єктів зеленого господарства та зведені дані про зелені насадження населеного пункту. Під час інвентаризації: визначено загальну площу, зайняту об’єктами зеленого господарства, зокрема деревами, чагарниками, квітниками, газонами, стежками тощо; встановлено кількість дерев і чагарників за типом насаджень, видами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання; визначено вартість об’єкта загалом і його окремих ділянок; вчасно внесено зміни, які відбулися в зелених насадженнях, у креслення, паспорти об’єктів зеленого господарства та зведені дані про зелені насадження населеного пункту. Результати. В результаті досліджень виконано лазерне сканування скверу Т. Масарика у м. Ужгороді та опрацьовано отримані дані. Здійснено детальну інвентаризацію зелених насаджень на набережній Незалежності, а саме на території меморіального скверу ім. Т. Масарика. Після подеревного обліку досліджено 106 деревних порід різних видів. Хвойних – три види, листяних – дванадцять. Під час інвентаризації за санітарним станом підраховано кількість дерев у кожній категорії: І категорія – 49; ІІ категорія – 33; ІІІ категорія – 1; ІV категорія – 27; V категорія – 1. Загальна санітарна оцінка насаджень – задовільна із незначним сухостоєм та аварійними насадженнями тополі білої, що потребують заміни. Вперше на Закарпатті створено просторову модель об’єктів садово-паркового господарства на основі якісних даних за допомогою програмного забезпечення Archicad та створено 3D-моделі зелених зон із можливістю їх відображення за допомогою технології BIMх із різних ракурсів. Практична цінність. Отриманими результатами може скористатися муніципальна влада для упорядкування та догляду за сквером Т. Масарика у м. Ужгороді.Item Методика визначення планового положення інфраструктури зруйнованого Звенигородського замку(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Четверіков, Б.; Ванчура, Р.; Смолій, К.; Chetverikov, B.; Vanchura, R.; Smoliy, K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Західноукраїнський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Western Ukrainian National UniversityМета. Метоюроботи є визначення планового положення на сучасному космічному знімку зруйнованого замку в м. Звенигород Львівської області та його інфраструктурних об’єктів за архівними картами XVIII–XIX ст. Методика. Запропонована одна із можливих технологічних схем для виконання дослідження. Виконано аналіз подібних реалізованих проєктів, зокрема стосовно Звенигородського замку. Першим етапом роботи було виконання геометричної корекції вхідних графічних матеріалів. Геометрична корекція передбачала трансформування вхідних графічних даних, а саме: космічного знімка м. Звенигород, отриманого із супутника GeoEye-1 у 2017 р, архівної карти фон Міга XVIII ст., польської архівної карти XVIII ст., плану археологічних досліджень за проєктом ЛОДА. Під час трансформування архівних карт максимальна СКП становила 6 пікселів або 7,3 м на місцевості. Максимальна середня квадратична похибка трансформування сучасних графічних матеріалів становила 1 піксель або 0,5 м на місцевості. Всі матеріали було трансформовано у ПП MapInfo у внутрішній ортогональній проєкції програми План-схема/Метри. З архівних карт XVIII ст. та з топографічного плану археологічних досліджень були векторизовані об’єкти інфраструктури Звенигородського замку та прилеглої території. Виконано порівняльний аналіз векторизованих об’єктів за різночасовими матеріалами. Визначено, що дані археологічних досліджень дещо відрізняються від об’єктів, позначених на архівних картах. Можливо, це спричинено генералізацією карт. Але в будь-якому випадку ці об’єкти не можна відкидати під час подальших радіометричних досліджень цієї території. Результати. В результаті проведених досліджень створено тематичний макет фотоплану масштабу 1:2000, підосновою якого слугує трансформований космічний знімок, отриманий із супутника GeoEye-1 у 2017 р., на який нанесено векторні шари інфраструктури Звенигородського замку та прилеглої території із карт XVIII ст., а також археологічні дані із сучасного топографічного плану. Практична цінність. Отримані результати може використовувати музей історико-культурного заповідника “Древній Звенигород”. Ці дані застосовні в майбутньому для визначення вертикальних зміщень території замку за радіолокаційними космічними знімками та результатами георадарних досліджень.Item Determination of boundaries of ancient burial places using the archived aerial and cartographic materials(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Chetverikov, B.; Babiy, L.Розглянуто проблематику руйнації старовинних єврейських цвинтарів з плином часу, запропоновано методику визначення їхніх меж з використанням архівних аеро- та картографічних матеріалів. Подано програмне забезпечення, яке доцільно використовувати для таких задач. Рассмотрена проблематика разрушения древних еврейских кладбищ со временем и предложена методика определения их границ с использованием архивных аэро- и картографических материалов. Предложено программное обеспечение, которое желательно использовать для таких задач. The paper considers the problems of the destruction of ancient Jewish cemeteries over time. The method of determining their boundaries using archived aerial and cartographic materials is proposed. It is listed the software that should be used for such tasks.Item Methods of creation of historical situation plan сoncentration camp “Stalag-328” (Citadel) in Lviv (Ukraine) on the base archival aerial image(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Chetverikov, B.; Babiy, L.It so happened that with the development of digital technology GIS tools can be used to display the historical situations on modern materials. One of the important historical sites of that time is the notorious concentration camp “Stalag-328”, situated at the Citadel in Lviv. The aim of this work is the interpretation of fragment archival aerial image of Lviv during the World War II, which made by the Nazis in 1944, and compatible processing of contemporary space image, and archival aerial image using GIS tool. Розвиток цифрових технологій дає змогу використати ГІС-інструментарій для відображення історичної ситуації на сучасних картографічних матеріалах. Однією з важливих історичних пам’яток є концтабір “Шталаг -328”, розташований на Цитаделі у м. Львові. В роботі інтерпретовано фрагмент архівного аерознімка м. Львова часів Другої світової війни, який отримано в 1944 р., і сумісно опрацьовано сучасне космічне зображення й архівні аерозображення за допомогою інструментарію ГІС. Сформовано план концентраційного табору з позначеними місцями розстрілів та масових поховань військовополонених. Развитие цифровых технологий позволяет использовать ГИС-инструментарий для отображения ситуации на современных картографических материалах. Одним из важных исторических памятников является концлагерь “Шталаг-328”, расположенный на Цитадели во Львове. В работе интерпретировано фрагмент архивного аэроснимка г. Львова времён Второй мировой войны, который получен в 1944 г., совместно обработано современное космическое изображение и архивные аэроизображения с помощью инструментария ГИС. Получен план концентрационного лагеря с обозначенными местами расстрелов и массовых захоронений военнопленных.