Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Magneto-mineralogical grounds of the earth’s upper mantle magnetization. Overview(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Орлюк, М. І.; Друкаренко, В. В.; Шестопалова, О. Є.; Orlyuk, M. I.; Drukarenko, V. V.; Shestopalova, O. Ye.; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна Національної академії наук України; Subbotin Institute of Geophysics, National Academy of Sciences of UkraineМета дослідження. Обґрунтувати, що джерела виявлених нині магнітних аномалій з довжинами хвиль у перші тисячі кілометрів можуть мати магнітно-мінералогічну природу за рахунок існування на мантійних глибинах магнітних мінералів, зокрема магнетиту, гематиту, самородного заліза, а також сплаву заліза та кобальту. Показати також, що зміна магнітних властивостей цих мінералів за рахунок термодинамічного та флюїдного режимів може бути причиною сучасних часових змін довгохвильових магнітних аномалій. Згідно з численними роботами різних авторів трансформації магнітних мінералів відбуваються в особливих тектонічних зонах верхньої мантії Землі, зокрема областях різних типів зчленування літосферних плит, рифтів, плюмів, тектонотермальної активізації тощо. Магнітними можуть бути ділянки верхньої мантії із температурами, нижчими від температури Кюрі магнетиту, наприклад, у зонах субдукції, кратонах та місцях з древньою океанічною літосферою. Окрім магнетиту та самородного заліза, потенційним джерелом магнітних аномалій верхньої мантії можуть бути оксиди заліза, зокрема гематит (α-Fe2O3), який є домінантним оксидом у зонах субдукції на глибинах від 300 до 600 км. Експериментально зарубіжні дослідники довели, що в холодних субдукційних плитах гематит може зберігати свої магнітні властивості до перехідної зони мантії (приблизно 410–600 км). Висновки. Виконаний огляд попередніх досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів дав змогу обґрунтувати на магнітно-мінералогічному рівні можливість існування на мантійних глибинах намагнічених порід, зокрема самородного заліза, та можливі їх зміни за рахунок термодинамічних факторів та флюїдного режиму. Експериментально зарубіжні дослідники довели, що у місцях занурення літосферних плит на мантійних глибинах тривалий час може зберігатися їхня намагніченість, а також прогнозовано може спостерігатися підвищення магнітної сприйнятливості за рахунок ефекту Гопкінсона поблизу температури Кюрі магнітних мінералів. Практична значущість. Отримана інформація про те, що мантія до глибин перехідної зони може містити магнітні мінерали та мати залишкову намагніченість, допоможе в інтерпретації як сучасних магнітних аномалій, так і палеомагнітних даних