Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Geological environments forming the eocene black-shale formation of the Silesian Nappe (Ukrainian Carpathians)(Lviv Polytechnic Publishing House, 2019-06-26) Гнилко, О. М.; Гнилко, С. Р.; Hnylko, O.; Hnylko, S.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of NAS of UkraineДеталізувати геологічну будову та стратиграфію еоценової чорносланцевої формації Сілезького покриву, відтворити глибини та процеси її накопичення та реконструювати палеогеографію і геодинаміку еоценового Сілезького седиментаційного суббасейну. Методика. Геологічне картування, вивчення літостратиграфії та седиментологічних рис порід (елементів Боума тощо) в природних розрізах відкладів, палеобатиметричний аналіз форамініферових асоціацій. Результати. Уточнена геологічна позиція вивчених відкладів: еоценова чорносланцева формація (сойменська світа) розвинена в межах Сілезької тектонічної одиниці, а строкатокольорові палеоцен-еоценові відклади поширені по краях цієї одиниці в Розлуцькій структурі (Субсілезький покрив) та в олістостромових товщах. Встановлено, що сойменська світа складена переважно продуктами діяльності турбідитних потоків різної густини та темними до чорних геміпелагічними глинистими утвореннями. Вона накопичувалась в Сілезькому суббасейні на батиаль-абісальних глибинах нижче CCD, на що вказує поширення глибоководних аглютинованих бентосних форамініфер (асоціації “Glomospira-Haplophragmoides”, “Recurvoides”, “Glomospira”, “Rhabdammina-Reticulophragmium” і фауна “А”-типу). Сілезький суббасейн обмежували підняття – Буковецьке (відгалуження Субсілезької кордільєри) та Субсілезьке, на яких у пізньому палеоцені на батиальних глибинах вище CCD і форамініферової лізоклини утворювались пелагічні вапнисті осади, збагачені планктонними форамініферами, а в еоцені – нижче CCD – глинисті (гемі)пелагічні відклади з аглютинованими форамініферами (асоціації “Rzehakina”, “Glomospira”, “Glomospira-Karrerulina” і фауна “B”-типу та “Rhabdammina-Reticulophragmium”). В еоцені, на південно- східному клиноподібному закінченні Сілезького суббасейну існувала напівізольована глибоководна ділянка, обмежена на північному сході Субсілезьким пасмом, на південному заході – Сілезьким (Буковецьким) підняттям, а на півдні – Примармароською акреційною призмою, де циркуляція придонних насичених киснем течій була затруднена і накопичувались збагачені органікою відклади (сойменська світа). В кінці еоцену, внаслідок субдукції підфлішової основи Зовнішньокарпатського басейну, флішева товща зривалась з цієї основи, насувалась в бік платформи, тектонічно перекривала підводні пасма-кордільєри та конседиментаційно підіймалась, зумовлюючи обміління Зовнішньо- карпатського (в т. ч. Сілезького) седиментаційного басейну. Наукова новизна. Запропонована нова палеогеографчна модель накопичення чорносланцевих відкладів еоцену Сілезького покриву, відповідно якої ці відклади нагромаджувались турбідитними потоками та (гемі)пелагічним осадженням у південно- східній напівізольованій глибоководній ділянці Сілезького суббасейну, частково обмеженій припід- нятими підводними пасмами. Практична значущість. Подана геологічна характеристика еоценової чорносланцевої формації, яка може бути потенційно нафтогенеруючою. Врахування її наявності може значно розширити напрямки пошукових робіт в Карпатах.