Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Study of fluidity and kinematic viscosity of organic siliconal liquids and mixtures based on them(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-06) Ілів, В. В.; Ілів, Я. В.; Iliv, Vasyl; Iliv, Yarema; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДослідженнями встановлено, що гідрофобні матеріали ЗДП “Кремнійполімер” 136–157 М, ЕТС-32, ЕТС-40 та деякі їх аналоги, на відміну від ГКЖ-11Н і ГКЖ-11К, витримують надлишковий тиск води 0,02 МПа під час випробувань за методиками, подібними до методик визначення водонепроникності бетонів та черепиці. Автори на основі ГКЖ-11Н і ГКЖ-11К розроблено гідроізолюючі рідини 1 К, 2 К, 1 Н та 2 Н. Вони гідрофобізують і звужують чи перекривають капіляри в бетоні, цегляній і кам’яній кладці. Перекриття капілярної структури зумовлене взаємодією з вапном чи солями з утворенням нерозчинних сполук, які припиняють капілярне всмоктування. Глибина проникнення цих рідин у стінові матеріали залежить, крім поглинальної здатності, від значення кінематичної в’язкості таких рідин. Тому встановлення умовної та кінематичної в’язкості гідроізолюючих рідин завдання, поставлене у статті. Умовну (текучість) та кінематичну в’язкість, через їх взаємозв’язок, визначали віскозиметрами ВЗ-1, ВЗ-4, ВЗ-246 та кульковим віскозиметром. Для отримання порівняльної характеристики досліджували гідроізолюючу рідину AQUAFIN-F виробництва SCHOMBURG (Німеччина). Як видно із наведених результатів, у всіх розроблених водорозчинних сумішей, як і AQUAFIN-F, достатньо низькі значення умовної в’язкості (текучості) і, відповідно, кінематичної в’язкості, що дає змогу їх застосувати під час виконання чи відновлення гідроізоляції. Зауважимо, що водонерозчинні чи частково водорозчинні кремнійорганічні рідини (6 % мікроемульсія 136-157М, ЕТС-32, АКОР Б-100) мають дещо більше значення умовної в’язкості (текучості), а через нелінійну їх залежність від кінематичної в’язкості, їм властиві значно більші значення останнього показника, що ускладнює їх застосуванняItem Research of Foam Formers and Concrete on Their Basis for Production of Products of Non-autoclave Hardening and Monolithic Concrete(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Ілів, В. В.; Ілів, Х.-Д. В.; Iliv, Vasyl; Iliv, Chrystyna-Dzvenyslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВиробництво виробів із пінобетонів та монолітне бетонування з них потребує піноутворювачів, що володіють властивостями отриманої піни з достатнім значенням її критеріїв (кратності піноутворення, стійкості піни за певний проміжок часу); її сумісністю з портландцементом та продуктами його гідратації; з гідратованим вапном тощо. Недостатні властивості піни можуть бути компенсовані введенням коригувальних і стабілізуючих добавок. Хоча досліджені піноутворювачі не є завжди екологічно чистими продуктами, однак їхня незначна концентрація в пінобетонах створює прецедент їхньої незамінності у виробничому процесі. Досліджені піноутворювачі практично не відрізняються за кратністю та стабільністю під час їхнього використання у 1 %-му розчині. Найкращі технологічні властивості притаманні пінам, отриманим із піноутворювачів марок ПЕАС та “Пенострем”, особливо темного кольору. Введення добавки рідкого скла частково підвищує кратність та стабільність розчину піни. Крім того, випробувана, вона впливає як прискорювач набору міцності на тверднення пінобетонів, що підвищує оборотність металоформ та час навантаження моноліту. Це має особливе значення при серійному виготовлення виробів із пінобетонів природного тверднення. Встановлено, що склади пінобетонів, які не містять добавки, в основному схильні до розшарування та зсідання, тому при виготовленні з них зразків велику увагу приділяли якості отриманих зразків. Це свідчить про те, що добавка є не тільки стабілізатором піни, вона стабілізує також і пінобетонні суміші, отримані на їхній основі. Введення рідкого скла приводить до зростання міцності пінобетонів при стиску приблизно в 3–4,5 раза у віці зразків 28 діб. При цьому міцність пінобетонів зростає орієнтовно лише в 1,2–1,5 раза у віці зразків 14 діб. Введення в склад пінобетонів золи до 30 % та пилевиносу до 10 % замість піску теж дає змогу підвищити міцність пінобетонів приблизно в 1,2–1,5 раза у віці 28 діб. Введення всіх видів добавок дозволило уникнути розшарування та зсідання суміші та стабілізувати значення середньої густини пінобетонів.Item Technological peculiarities of the use of silicon organic liquids to obtain or restore the horizontal waterproofing of the walls(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-10) Ілів, В. В.; Ілів, Я. В.; Гоголь, М. В.; Iliv, Vasyl; Iliv, Yarema; Gogolk, Myron; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЯк встановлено, водорозчинні рідини ГКЖ-11Н та ГКЖ-11К як основні імпрегнуючі матеріали ДП “Кремнійполімер” не витримують надлишкового тиску води понад 0,02 МПа при дослідженні за методикою, розробленою на основі визначення водонепроникності бетонів. Розроблено експериментальні гідроізолюючі рідини 1 К, 2 К, 1 Н та 2 Н, що базуються на основі ГКЖ-11Н і ГКЖ-11К і володіють необхідними технічними властивостями. Ці рідини є готовими до застосування розчинами для гідрофобізації і силікатизації на основі гідрофобних кремнієвих сполук. Вони гідрофобізують і звужують або перекривають капілярну структуру в бетоні, цегляній і кам'яній кладці. Перекриття капілярної структури зумовлено взаємодією з вапном з утворенням нерозчинних хімічних сполук, які припиняють капілярне всмоктування. Вони не спричиняють корозії арматурної сталі. Рідини застосовують там, де необхідно домогтися припинення капілярного підсосу води за допомогою створення внутрішнього гідрофобного ефекту і звуження або перекриття капілярів. Вживають ці рідини для створення горизонтального гідроізоляційного заслону під час ремонту старих будівель за наявності вапна в складі кладки. Горизонтальний заслін матеріалами 1 К, 2 К, 1 Н та 2 Н може застосуватися лише при відсутності водяного навантаження, тобто там, де немає виходу води. Для гідроізоляції в умовах гідростатичного напору необхідно використовувати гідроізоляційні покриття із полімер-цементних матеріалів. Витрату рідин розраховують, враховуючи всмоктувальну здатність стіни за даними обробки пробного шпура – наприклад, не менше 15 кг/м2 площі поперечного перерізу стіни за однорідної цегляної кладки, із нормальною всмоктувальною здатністю. Для цих рідин розроблено технічні рекомендації, що поширюються на експериментальні гідроізолюючі водні кремнійорганічні розчини, призначені для створення чи відновлення горизонтальної гідроізоляції від дії капілярної вологи методом ін’єкції самоналивом у попередньо розсвердлені отвори стін чи під дією тиску. Можливо використовувати рідини для повторної гідроізоляції підвалів чи інших вологих стін із середини методом силікатизуючих шарів з подальшим личкуванням (нанесенням тиньку, безшовних підлог, плит) та для гідрофобної обробки поверхонь стін у вологих приміщеннях по свіжонанесених тиньках, цегляних кладках чи бетонах.