Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Порівняння творчості всесвітньо відомих архітектора та сценографа Ф. Кізлера і сценографа і архітектора Є. Лисика(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Климко, Зоряна; Проскуряков, Олексій; Кубай, Роман; Klymko, Zoriana; Proskuryakov, Oleksii; Kubai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗа результатами дослідження творчої спадщини всесвітньовідомих архітектора і сценографа Ф. Кізлера та сценографа і архітектора Є. Лисика були виявлені деякі спільні риси в творенні ними архітектури і сценографії. Головною з яких виявилося бажання митців надавати своїм формальним творам архітектурно-сценографічного мистецтва якостей безмежності в часі і просторі.Item Scenographic ideas of Yevhen Lysyk in artistic works of the architects of Ukraine(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Климко, Зоряна; Гуменник, Інна; Klymko, Zoriana; Gumennyk, Inna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВ статті “Сценографічні ідеї Євгена Лисика в творчості архітекторів України” висвітлений розвиток архітектурно-сценографічних ідей всесвітньовідомого сценографа Є. Лисика в сучасному архітектурному проєктуванні та будівництві в Україні, та названі автори та об’єкти, в яких ці ідеї були реалізовані. Для визначення впливу ідей Є. Лисика на творчість архітекторів України було опитано 50 осіб зі Львова, Києва, Чернівців, Дніпра, Луцька і інших міст, і отримано 21 відповідь. Було також опитано 5 сценографів в Україні та за кордоном (Торонто, Москва) і отримано 3 відповіді. Серед опитаних архітекторів – В. і О . Проскурякови, Б. Гой, І. Щербаков, Р. Кубай та ін. зі Львова; О. і І. Кордуняни з Чернівців; Т. Товстик із Дніпра, В. Мещеряков з Одеси; І. Тарасюк з Луцька тощо. Серед сценографів П. Босий та Ш. Долгой з Торонто; С. Бархін з Москви. Всі опитані архітектори-практики знайомі з театральною творчістю Є. Лисика і його архітектурносценографічними здобутками, хоча не всі займалися проєктуванням театрально-видовищних об’єктів. Обізнаність із творчістю Є. Лисика в Україні підтвердило 11 респондентів, в інших країнах – 7. Вони назвали архітектурносценографічні рішення, що є прогресивними і мають далеку перспективу використання в майбутньому. Вони назвали такі рішення – пристосування, адаптація, інтеграція архітектурного і сценографічного середовища в стаціонарних театрах; інтеграція простору сцени в архітектурне середовище стаціонарних театрів; використання культурних надбань, творення нових типів; а серед іншого – театралізація міського простору біля театрів, творення інших типів видовищних будівель і споруд. Деякі архітектори і сценографи назвали конкретні приклади архітектурно-сценографічних принципів, засобів і заходів творення вистав Є. Лисиком, які вони використали або розвинули у своїх проектах і реалізаціях. Наприклад, В. Проскуряков повідомив, що каталізатором ідей проєкту його ландшафтного театру у Львові були ескізи Є. Лисика до фолк-опери “Цвіт папороті”. Архітектор В. Мещеряков з Одеси використав для збільшення фізичного простору спроектованого ним нижнього храму, при відродженні одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору, уміння Є. Лисика застосовувати оптичні ілюзії тощо. Стали в нагоді архітектурно-сценографічні ідеї Є. Лисика і архітекторам Т. Товстик з Дніпра, О. Кордуняну з Чернівців, Ю. Філіпчуку з Червонограда, І. Тарасюку з Луцька і іншим в їхніх проєктах і будівлях.Item Phenomenology of perception of architectural monuments by students acquiring art education (through the example of a graphic plein air dedicated to “The year of Ivan Levynsky”)(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Богданова, Юлія; Климко, Зоряна; Bohdanova, Yuliia; Klymko, Zoriana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityХудожня освіта покликана надати студентам наукові знання та практичні вміння, що в поєднанні з креативними здібностями дасть змогу отримати добре підготованого спеціаліста. Окрім суто раціональної складової (опановування знань методом вивчення дисциплін), є ще й інший підхід – ірраціональний (феноменологічний), що базується на розумінні оточення, використовуючи інтуїцію та емоції. Художній пленер, присвячений творчості І. Левинського в рамках “Року Івана Левинського у Львові”, був організований за підтримки Львівської організації НСАУ. Напрацьовані впродовж цього заходу роботи мають цікаві особливості. На акварелях Турчин Н. та Климко З. зображено фрагменти огорожі бурси “Народний Дім”. Але на першій це пофарбований зеленою фарбою метал на тлі теракотової стіни, а на другій – золотисто-коричневий колір швидше натякає, що це залізні грати, ніж передає їх реально. У роботах Опришка Р. видно, з якою точністю він намагався відтворити об’ємно-просторове вирішення та фасадне опорядження балкону вілли “Марія” та фронтону над входом до будинку по вул. Чупринки, 17. І хоча загалом видно ще певну несміливість, яка не дає можливості вільно імпровізувати з об’єктом творчості, проте цю особливість автор вправно заміняє старанністю побудови та графіки. Зображуючи еркер будинку, Тхоровська О. намагалася визначити для себе найважливіші конструктивні елементи та деталі фасаду, аби стилізувати об’єкт. Проте він залишився добре впізнаваним. Ескіз невеликого будинку зі шпильчастою вежею на вул. Коновальця, 71, виконаний Турчин Н. у легкій акварельній техніці, дуже емоційно передає не тільки цей конкретний об’єкт, а й загальний характер забудови дільниці, що потопає у зелені садів. Аналізуючи роботи практики-пленеру, можна зауважити характерну особливість. На початкових курсах, коли студенти ще не мають вичерпних знань для передачі архітектури, вони керуються здебільшого емоціями та інтуїцією. Це спричиняє проблеми із правильною побудовою об’єктів. І навпаки, ті студенти, що грамотно побудували об’ємнопросторову модель зображуваного будинку чи фрагменту, практично позбавили його емоційного наповнення. Це доводить актуальність поєднання інтуїтивного (феноменологічного) та науково-практичного (раціонального) підходів у навчальному процесі з підготовки фахівців художньої освіти.