Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    Пошук архітектурних концепцій розвитку міста Прилуки як складова навчального процесу на кафедрі дизайну архітектурного середовища Національного університету “Львівська політехніка”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-01) Богданова, Юлія; Копиляк, Ігор; Bohdanova, Yuliia; Kopylyak, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті показано місце конкурсного проєктування в навчальному процесі кафедри дизайну архітектурного середовища. Роботи студентів виконувалися за реальними завданнями, представленими адміністрацією міста Прилуки на Чернігівщині. Ці проєкти були цікавими з огляду на те, що здійснювали дуже різні завдання, пов’язані з дизайном архітектурного середовища в місті: від великих концептуальних рішень до вузьких і прагматичних тем, що дозволило відійти від абстрактних універсальних вправ, які здавна опрацьовуються академічною школою. Півріччя, яке було присвячене пошуку нових концепцій розвитку архітектурного середовища міста Прилуки, висвітлило відмінності між навчальним та реальним проєктуванням та дозволило безпосередньо наблизити студентів до виконання завдань, які очікують їх у подальшому професійному житті.
  • Thumbnail Image
    Item
    Конкурсний дизайн за завданнями реальних замовників в архітектурній школі як новий вектор формування національної освіти майбутнього
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-01) Проскуряков, Віктор; Іванов-Костецький, Сергій; Копиляк, Ігор; Proskuryakov, Viktor; Ivanov-Kostetskyi, Serhii; Kopylyak, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті висвітлено місце конкурсного дизайну за завданнями реальних замовників в навчальному процесі студентів Львівської архітектурної школи на кафедрі дизайну архітектурного середовища і, зокрема, аналіз ідей студентських творчих колективів на кращу ескізну пропозицію нового архітектурного вирішення та розширення функцій торгового центру “Панорама” в м. Одеса. Ці проєкти цінні тим, що вирішувалися не лише за одним аспектом – пропозицією тільки типологічних, просторових, функціональних або архітектурно-естетичних ідей, а врахуванням усіх їх загалом – синкретично.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зображувальні світи Євгена Лисика
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-01) Богданова, Юлія; Копиляк, Ігор; Bohdanova, Yuliia; Kopylyak, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Стаття висвітлює ідеї творення Є. Лисиком об’єктів сценографії, які демонструють інтерпретативне мислення митця, побудоване на відчуттях, а не на буквальному відтворенні історій героїв театральних постановок. В такий спосіб, створена ним сценографія відображала свою вигадану реальність, яка базувалася на метафоричній, символічній, глибокозмістовній та гіперболізованій передачі образів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Архітектурні ідеї Ф. Кізлера в проектуванні сучасних культурно-видовищних та освітніх об’єктів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Копиляк, Ігор; Kopylyak, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Життєвий та творчий шлях Фрідріха Кізлера є прикладом постійного дослідження світових здобутків у різних галузях науки і культури. Ці пошуки знайшли відображення у його власному творчому методі “гнучкої” архітектури, що базувався на ідеї безмежності простору, який згодом утвердився в напрямі “кореалізм”, основою якого була постійна взаємодія між людьми та природним і технологічним середовищем їхнього існування. Багатофункціональність та мобільність простору є основними вимогами сьогоднішнього дня. Тому ідеї Ф. Кізлера про гнучкий “перетікаючий” простір, з вільним плануванням, що може легко змінюватися, вплинули на творчі методики сучасних архітекторів Пітера Айзенмана, Тома Мейна, Френка Гері та інших. Зараз, коли у світі зростає зацікавлення мистецтвом та архітектурою ХХ ст., збільшується необхідність вивчення творчого доробку знакових персоналій, що зробили неоціненний вклад у світову культурну спадщину розробкою численних експериментів, які ще не отримали повного втілення і чекають свого часу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Development of the theatrical function in the network of Ukrainian cultural and educational establishments of Galicia
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Копиляк, Ігор; Kopylyak, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Традиції українського театру сягають своїми коренями сивої давнини дохристиянської епохи. Початок генезі українського театру в Галичині могли покласти літургійний та старовинний обрядовий театри, як своєрідні просвітницькі дійства, що несуть досвід із глибини віків. Протягом довгого часу народні обрядові дійства переважно відбувалися просто неба, а майданчиком для них були міські вулиці, площі, подвір’я. З початком функціонування греко-католицької семінарії у Львові (1783 р.), в її стінах виникає традиція постановки театральних видовищ. Театр духовної семінарії, залишаючись аматорським, професійно підходив до театральної справи. Він заклав основу подальшому розвитку українського театрального руху, ставши першою сходинкою на шляху виховання майбутніх громадських і культурних діячів, які виросли і сформувалися у Львові. У процесі свого становлення український театр був тісно пов’язаний із мережею культурно-просвітницьких установ, які почали виникати в Галичині вже з середини ХІХ століття, а перед початком Другої світової війни сформували тенденцію, що рівномірно охопила населені пункти на цих територіях. Народні доми, читальні “Просвіти”, будинки товариств та спілок – стали справжніми осередками культурного життя. Оскільки українці не мали власних спеціалізованих театральних будівель, то сцени клубів надовго стали простором для діяльності національного театру. Процеси формування нових типів культурно-просвітницьких будівель, їхніх структур, відбувалися залежно від розвитку і змін соціально-культурних умов у країні. Тому, щоб передбачити розвиток сучасних культурних центрів, визначити їхню оптимальну функціональну структуру та об’ємно-просторове рішення, необхідно аналізувати та використовувати архітектурний досвід, особливо першої половини XX століть, часу, коли громадські будівлі стають найпопулярнішими і на наших теренах, і в світовому досвіді.