Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
5 results
Search Results
Item Створення туристичної ГІС Сумщини з використанням ГІС-технологій(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Шевчук, В.; Кузик, З.; Авдасьова, Л.; Shevchuk, V.; Kuzyk, Z.; Avdasova, L.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета. Метою роботи є створення туристичної ГІС Сумської області з використанням картографічних матеріалів та даних ДЗ, а також розроблення нових туристичних маршрутів по Сумській області засобами сучасних геоінформаційних технологій та програмних пакетів ArcGIS, ArcGIS Online та AllTrails. Методика. Основними етапами створення туристичної ГІС Сумщини були: пошук та аналіз вхідних матеріалів, необхідних для створення туристичної ГІС; розроблення структурної блок-схеми проведення експериментальних робіт; оброблення космічних знімків, зокрема створення синтезованих зображень та використання методики Pansharpening для кращої інтерпретації об’єктів; побудова цифрової моделі рельєфу для туристичної ГІС; опрацювання картографічних матеріалів у ArcGIS; створення графічно-атрибутивної бази даних; здійснення класифікації та пошарової візуалізації даних; розроблення туристичних маршрутів засобами вебдодатків ArcGIS Online та AllTrails; аналіз створення туристичної ГІС Сумської області. Результати. В результаті здійснення досліджень: розроблено структурну схему основних етапів виконання дослідження; організовано графічно-атрибутивну базу даних з інформацією про туристичні об’єкти; створено цифрову модель рельєфу за даними SRTM Сумської області, що стала топографічною основою ГІС; засобами програмного середовища ArcGIS 10.3 створено туристичну ГІС Сумської області, яка налічує 255 туристичних об’єктів різного профілю; за допомогою вебдодатків ArcGIS Online та AllTrails розроблено п’ять автомобільних туристичних маршрутів загальною довжиною 1234 км та один пішохідний маршрут завдовжки 11 км, які проходять по території Сумщини. Наукова новизна. Новизна роботи полягає у методиці створення туристичної ГІС Сумщини, розробленні нових екскурсійних туристичних маршрутів і об’єктів, та їх візуалізації на основі використання картографічних матеріалів та космічних зображень засобами сучасних ГІС, зокрема ArcGIS 10.3, ArcGIS Online та AllTrails. Практична цінність. Результати роботи можуть використовуватись у туристичній галузі, де пріоритетне завдання – забезпечити туристів сучасними високоякісними оглядово-пізнавальними та картографічними матеріалами, серед яких як традиційні карти, картосхеми, буклети, так і цифрові карти, 3D-моделі, вебдодатки, аудіо-, відео- та віртуальні тури, які створюють із застосуванням новітніх цифрових та ГІС-технологій, а також для популяризації серед населення туристично-рекреаційного потенціалу Сумської області.Item Розроблення аерознімального комплексу на основі БПЛА октокоптера DJI S100(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Глотов, В.; Ладанівський, Б.; Кузик, З.; Бабушка, А.; Петришин, І.; Hlotov, V.; Ladanivskyi, B.; Kuzyk, Z.; Babushka, A.; Petryshyn, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета. Мета роботи – розроблення аерознімального комплексу на основі БПЛА гелікоптерного типу DJI S1000 для виконання аерознімальних робіт, до складу якого входять лазерний сканер (ЛС) та цифрова знімальна камера (ЦЗК). Методика. Аерознімання протягом кількох десятиліть є ефективним інструментом для виконання геодезичних робіт, геофізичних досліджень та проведення різних видів моніторингу. З іншого боку, застосування не тільки цифрового знімання, а й лазерного сканування об’єктів дає змогу максимально підвищити точність отримання координат точок на місцевості та обійтись без такого процесу, як планово-висотна прив’язка на місцевості, що становить понад 80 % польових робіт, тобто набагато здешевити створення картографічних матеріалів. Окрім цього, застосування лазерних сканерів на борту безпілотних літальних апаратів допомагає вирішити низку науково-прикладних завдань у різних галузях, таких як інженерні вишукування, екологічний моніторинг, дослідження ландшафтів та моделювання територій, в будівництві, архітектурі, археології тощо. Всебічне вивчення, дослідження та моніторинґ навколишнього середовища передбачають наявність та використання високоефективних сучасних технологій, спеціального програмного забезпечення для опрацювання та аналізу даних та кваліфікованих людських ресурсів. Ааерознімальні лазерні сканери є новітньоювисокоточноютехнологієюотримання даних про об’єкт безконтактним методом, їхнє призначення багатоцільове. Їх активно використовуюсь у світі від початку 2000-х років завдяки перевагам порівняно із традиційним аерофотозніманням. ЛС виготовляють провідні компанії світу, вони доступні на ринку і попит на них серед іноземних фахівців значний. На жаль, в Україні аерознімальні лазерні сканери застосовують обмежено, для виконання особливих завдань із залученням іноземних фахівців. У цій галузі наша країна істотно відстає порівняно з іншими європейськими країнами. Тому придбання та застосування такого програмно-технологічного комплексу та БПЛА допоможе вирішити та прискорити вирішення багатьох важливих науково-прикладних завдань в Україні, а також збільшить потенціал, можливості та престиж у вітчизняній і світовій науці та практиці. Результати. Розроблено макетний зразок встановлення і реалізації ЛС Velodyne VLP-16 на БПЛА гелікоптерного типу DJI S1000. Автори проаналізували відомі системи та створили оптимальний варіант під’єднання та сполучення елементів, завдяки чому вдалося максимально спростити схему розташування пристроїв, а це дало можливість зменшити собівартість запропонованого комплексу. Наукова новизна та практична значущість. Вперше в Україні розроблено та запропоновано спосіб встановлення ЛС на БПЛА гелікоптерного типу. За допомогою аерознімальної лазерної сканувальної системи, встановленої на борту безпілотного літального апарата гелікоптерного типу, можливо вирішувати важливі науково-прикладні завдання, як-от: моніторинґ за технічним станом великогабаритних та важкодоступних конструкцій – атомних, гідро- і теплових електростанцій, ліній електропередач, газопроводів тощо; спостереження за станом автомобільних доріг, виявлення місць пошкоджень поверхні та інших небезпечних місць з метою запобігання автокатастрофам; виявлення пошкоджень лісових масивів та сільськогосподарских угідь; спостереження та недопущення зсувів ґрунтів у горах і на промислових кар’єрах, місць виникнення ґрунтових ерозій; моніторинґ водних ресурсів, зміни контурів і висот берегової смуги; виявлення дефектів покрівель, деформацій, настінних тріщин на висотних будівлях для проведення архітектурних обмірів, 3D-моделювання, документування та збереження об’єктів культурної спадщини; сприяння в археологічній розвідці з метою виявлення археологічних об’єктів та дослідження артефактів. Окрім цього ЛЗ із периферією можна встановлювати на інших рухомих об’єктах (автомобілях, залізничних дрезинах, човнах тощо) та сканування зі сталих базисів у стаціонарних умовах.Item Створення довідково-інформаційної ГІС на територію пам’ятки садово-паркового мистецтва “Стрийський парк” у м. Львів(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Кузик, З.; Турчин, Н.; Четверіков, Б.; Kuzyk, Z.; Turchyn, N.; Chetverikov, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityItem Методика створення туристичної гіс Буського району з використанням картографічних матеріалів та ДЗЗ(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Кузик, З.; Руцька, Л.; Kuzyk, Z.; Rutska, L.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМетою роботи є дослідження методики створення туристичної ГІС та її оптимізація у програмному середовищі ГІС ArcGis для Буського району Львівської області, а також розроблення картографічного веб-додатка туристичних маршрутів за допомогою онлайн-сервісу ArcGis. Методика виконання експериментальних робіт передбачає комплексний і системний підходи, позаяк геоінформаційні системи є складним аналітично-прикладним комплексом для збереження, опрацювання, візуалізації та аналізу різнорідних інтегрованих даних. У роботі використано графічні та атрибутивні дані, а саме цифрові растрові й векторні зображення, семантичну інформацію, принцип пошарової класифікації та кодування об’єктів туристичного призначення, застосовано растрово-векторне перетворення для оцифрування даних та створення тематичних шарів карти, з використанням топокарти і космічного знімка оцифровано об’єкти різної локалізації – точкові, лінійні, полігональні. Враховуючи теоретичні основи об’єктно- орієнтованої моделі, з урахуванням різних типів даних, організовано структуровану базу даних у вигляді різнойменних таблиць. Під час створення туристичної ГІС засобами ArcGis виконано цифрове моделювання рельєфу за методом інтерполяції висот Nearest Neighbor та отримано регулярну ЦМР з гіпсометричною шкалою висот у двовимірному і тривимірному поданнях. Аналітичні функції ГІС застосовано для визначення топологічних зв’язків та відстаней між об’єктами у цифровій моделі місцевості, для здійснення пошукових операцій, вибору даних та одержання інформації про об’єкти. Результати. Експериментальні роботи виконували, зважаючи, насамперед, на рекреаційно-культурний потенціал та інфраструктуру Буського району, враховуючи нагальні потреби туристичної галузі цього району в забезпеченні інформаційними ресурсами та актуальні запити туристів. Відповідно до вимог щодо створення інформаційно-довідкових геоінформаційних систем та функціональних можливостей ГІС ArcGis, пропонуємо технологічну схему виконання комплексу робіт зі створення туристичної ГІС та веб-додатка туристичних маршрутів. Ці види робіт передбачають геоприв’язку топографічної карти і космознімка до єдиної глобальної геодезичної системи координат, векторизацію контурів, створення шейп-файлів та оновленої, потужної графічно- атрибутивної бази даних. Атрибутивні характеристики туристичних об’єктів отримано з різних джерел даних – статистичних, енциклопедичних, картографічних, з Інтернету та польових обстежень. Виконано фотографування об’єктів, фотознімки внесено у базу даних. За допомогою програмних модулів ArcMap та ArcScene, опрацювавши SRTM-зображення, виконали цифрове моделювання рельєфу, побудову матриці висот та регулярної гіпсометричної 2D i 3D ЦМР. Застосовано бібліотеку просторових умовних символів для локалізації туристичних об’єктів, створено віртуальну цифрову модель місцевості. Проектування туристичних маршрутів виконано на створеній цифровій моделі місцевості, базовій online-карті, з урахуванням топології, рельєфу та рекреаційних можливостей вибраної території. У програмних середовищах GPSies та ArcGis online створено картографічний web-додаток чотирьох пішохідних, вело- та автомобільних туристичних маршрутів на територію Буського району. Наукова новизна та практична значущість. Запропонована методика дає можливість створювати точні та якісні цифрові моделі місцевості й туристичні ГІС з використанням топографічних карт та даних дистанційного зондування. Розроблена та апробована технологічна схема дає змогу оптимізувати виконання комплексу робіт зі створення високоякісних картографічних продуктів із застосуванням ГІС-технологій для туристичної індустрії. Замість трудомісткого процесу векторизації ізоліній запропоновано швидке опрацювання SRTM-зображення та автоматичне генерування горизонталей, що істотно спрощує побудову гіпсометричної ЦМР. Туристична довідково-інформаційна система містить великий обсяг корисної інформації, що візуалізується за запитом користувачів у інформаційних вікнах. Туристична ГІС та web- додаток туристичних маршрутів є сучасними картографічними продуктами, вони відповідають інформаційним запитам туристів та вперше створені для Буського району Львівщини, що неодмінно сприятиме туристичній привабливості та економічному розвитку цього краю.Item Документування та моделювання археологічних об’єктів засобами цифрової фотограмметрії(2017-02-07) Кузик, З.; Ставовий, А.; Ільків, Т.; Kuzyk, Z.; Stavovyi, A.; Ilkiv, T.; Кузык, З.; Ставовый, А.; Илькив, Т.; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто питання дослідження та документу- вання археологічних пам’яток. Підкреслено актуаль- ність та можливості фотограмметрії та для вирішення завдань урбаністичної археології. За допомогою ЦФС “Дельта” створено фронтальні плани, 3D-моделі та виконано обміри архітектурних деталей.