Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Energy Aspect of Ukrainian-Russian Confict in the End of XX and XXI centuries.(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Луцишин, Галина; Лукач, Наталія; Lutsyshyn, Halyna; Lukach, Nataliia; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityУ статі проаналізовано двосторонні українсько-російські відносини в енергетичній сфері кінця ХХ і ХХІ століть, розглянуто проблемні питання їхньої співпраці та форми реалізації масштабних інтеграційних проєктів. Автори дослідили, що виокремлення двосторонніх українсько-російських відносин в енергетичній сфері є досить умовним, оскільки вони об’єктивно вписані у відносини обох країн з третьою стороною – насамперед країнами Європи як споживачами енергетичних ресурсів, що транспортуються територією України. Отже, і з точки зору технологічного ланцюга (виробник-транзитер-споживач), і з економічного погляду (продавець-надавач послуг з транспортування-покупець) ці відносини мають розглядатись у тристоронньому форматі. Зроблено спробу визначити можливі загрози національній безпеці України в контексті впровадження в життя енергетичної стратегії Росії. Українсько-російські відносини в енергетичній сфері є досить динамічними, але не можуть оцінюватися однозначно через наявність позитивних та негативних чинників і тенденцій. Вони великою мірою залежать від загального стану відносин між двома столицями, а також мають іноді визначальний вплив на них. Досліджено, що слабкі сторони українського енергетичного сектора з часу здобуття незалежності у 1991 році проливають світло на основоположний зв’язок між енергетичною безпекою та національною безпекою. З точки зору глобальних енергетичних процесів слід врахувати вигідне геополітичне та географічне становище України та пов’язану із цим її роль, як транзитної держави. Інтеграція української енергосистеми до європейської є складовою стратегічної мети України щодо входження до ЄС. Україна має достатньо потужні та розвинуті газо-, нафтотранспортні та електричні мережі, поєднані з транспортними мережами країн ЄС (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія) і країн СНД (Росія, Молдова, Білорусь), що дозволяє їй брати участь у формуванні Європейської енергетичної політики та спільного енергетичного ринку, відігравати важливу роль в енергетичній співпраці країн СНД та ЄС.