Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
2 results
Search Results
Item Дослідження мобільної системи лазерного сканування STONEX X120GO(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Віват, А.; Горб, О.; Пашкевич, Є.; Маліцький, А.; Назарчук, Н.; Мандзюк, В.; Vivat, A.; Horb, O.; Pashkevych, Y.; Malitskyi, A.; Nazarchuk, N.; Mandziuk, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Харківський національний університет міського господарства; ТОВ “Навігаційно-геодезичний центр”; ПП “Геовіват”; Lviv Polytechnic National University; Kharkiv National University of Urban Economy; LTD Navigation and Geodetic Center; PE GeovivatМета цієї роботи – дослідити точність лазерного сканера Stonex X120GO та можливість його використання для топографічного знімання, вирішення інженерних завдань та створення 3D-моделей. Методика. Використано метрологічний метод порівняння з еталоном. Еталоном були координати, віддалі та перевищення, визначені іншою перевіреною технологією, яка на порядок точніша від досліджуваної. Для визначення точності вимірювання віддалі сканером X120GO використано навчальний геодезичний полігон (НГП) кафедри інженерної геодезії у діапазоні довжин 10–60 м, які визначені технологією TPS (Total Position System) із СКП 2 мм. Еталонні перевищення визначено методом геометричного нівелювання з СКП 1 мм, а абсолютні координати методом GNSS (Global Navigation Satellite Systems) із СКП 5 мм. Для визначення точності 3D-хмари точок досліджуваного сканера також використано наземний лазерний сканер Leica С-10. Результати. Досліджено точність вимірювання СМЛС Stonex X120GO на різних віддалях від 10 до 50 м. За результатами встановлено СКП вимірювання віддалі 10 мм, яка практично не залежить від віддалі. Від віддалі залежить тільки щільність точок на досліджуваній марці. На віддалі 50 м на марці розміром 20 на 17 см було лише 20 точок, що є причиною нерухомого встановлення сканера під час вимірювання віддалі. Визначаючи похибку положення інерційною системою (IMU), проклавши трек завдовжки 15 хв, замаркувавши шість точок по три рази кожну, ми отримали такі максимальне відхилення: в напрямі Х – 3,3 см, в напрямі Y – 2,8 см, в напрямі Z – 0,9 см. Перевірка точності 3D-хмари на семиповерховій будівлі Львівської політехніки, із прив’язкоюза чотирма точками, показала, що абсолютне відхилення від еталонних координат не перевищило 2 см, а локальні перевищення між першим та другим поверхом, порівняно з геометричним нівелюванням, не перевищили 1 см. Такі результати дослідження дали змогу здійснити сканування різних об’єктів природного та штучного походження. Наукова новизна та практична значущість. Запропоновано методику перевірки точності СМЛС вимірюванням еталонних довжин та порівнянням координат, визначених системою IMU. Досліджено вплив довжини треку на точність 3D-хмари точок. За результатами дослідження можна стверджувати про великі перспективи використання СМЛС Stonex X120GO в багатьох галузях народного господарства.Item Comparison of transformation 3D scans(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Маліцький, А.; Malitskyi, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМетою цього дослідження є практичне визначення достовірності одержаних результатів з використанням повністю автоматичного методу орієнтування сканів. Одержані результати визначають у двох різних програмних засобах. Одержані результати порівнюють з результатами орієнтування сканів методом суміщення спільних точок з використанням спеціальних марок – 3D-сфер. Методика. Запропоновано методику, яка ґрунтується на створенні декількох станцій сканування на короткій відстані та однієї на порівняно більшій відстані. Одна з дальних від об’єкта сканування станцій визначатиметься базисною. Ця станція має охопити усі опорні точки та об’єкти, по яких проводитиметься реєстрація сканів, а також більшу частину сканованого об’єкта. Контроль одержаних результатів проводитиметься шляхом моделювання поверхні 3D-сфер та їхнім порівнянням. Результати. У 2015 році під час археологічних розкопок на розі вулиць Краківська–Вірменська виникла потреба зафіксувати залишки історичної забудови. Ці залишки становили стіну протяжністю приблизно 24 м. Для забезпечення повноти відомостей використано наземне лазерне сканування як оптимальний метод 3D-знімання протяжних складних у будові об’єктів. Для мінімального впливу помилки орієнтування сканів та зменшення підготовчих робіт зі сканування використано методику базисного скану з високим рівнем перекриття та досліджено результати орієнтування сканів. Наукова новизна. Запропонована методика проведення наземного лазерного сканування забезпечує виконання ітеративного методу пошуку найближчої точки. Спосіб контролю одержаних результатів є найдостовірнішим з практичного погляду, адже ґрунтується на порівнянні розміщення груп точок та 3D-моделювання. Практична значущість. Використання застосованих методів дає змогу значно скоротити час на проведення польових робіт з наземного лазерного сканування, одержати дані з мінімальним впливом помилки реєстрації сканів.