Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Сучасні методи подачі інформації в контенті всеукраїнських телеканалів: від лонгріду до фінішингу(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Пуцята, Ірина; Putsyata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті автором розглянуто проблеми, пов’язані з підвищенням актуальності телевізійних новинних програм в умовах гострої конкуренції між телебаченням та такими сучасними засобами масової комунікації, як: інформаційні стрічки новин, блоги, соціальні мережі, ютюб-канали, які в силу своїх технічних можливостей можуть забезпечити більш високу оперативність подачі контенту новин у порівнянні з традиційними телевізійними випусками. У цих умовах каналам, а також авторам передач, що спеціалізуються на телебаченні в жанрі новин, доводиться шукати принципово нові підходи до їх трансляції, особливо з урахуванням можливостей сучасної людини за допомогою різних гаджетів постійно знаходиться в інформаційному просторі. У статті акцентується увага на тому, що для сучасного телебачення безперспективними є спроби “обігнати” Інтернет як джерело інформації. У наш час зусилля повинні бути спрямовані на створення таких форматів новин, які є простими, зручними для споживача та викликають живий інтерес і емоційний відгук. Саме такими форматами, що можуть сприяти вирішенню проблем інформаційного телебачення, є лонгрід та фінішинг. Вони орієнтуються на трансляцію новин через звернення до особи, героя телевізійної передачі, що є не лише формою підвищення конкурентоспроможності жанру, а й несе у собі значний соціальний потенціал, оскільки у центрі новин є людина, як основний творець подій та її учасник. У статті зазначено, що в основі даних форматів на українському телебаченні – людська історія, яка триває в часі, характеризує досить тривалий цикл подій, в яких герой бере участь. Нині такі прийоми активно використовують різні телевізійні проєкти, серед яких найбільш вдалими є: “В гостях у Дмитра Гордона”, “Життя відомих людей”, “Світські новини”, на прикладі цих проєктів описано особливості форматів лонгріду та фінішингу, визначено їхні характерні риси, а також їхню перспективність у контексті вирішення проблем вітчизняного новинного жанру на телебаченні.Item Features of infotainment penetration into the news journalism of tv channels : «1+1», «STB», «ICTV»(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Пуцята, Ірина; Putsyata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті охарактеризовано особливості проникнення інфотейнменту в новинну журналістику телеканалів: «1+1», «СТБ», «ICTV» (на прикладі програм: «ТСН», «Вікна-новини», «Факти. Інформаційний випуск»). Розглянуто інфотейнмент як багатогранний засіб заповнення телевізійного ефіру, багатофункціональний аспект масової та міжособистісної комунікації. Ефективність досягається за допомогою роботи за певними схемами, що і показано в цій роботі. Автор звертає увагу на те, що в Україні активне впровадження методу інфотейнменту на телебаченні почалося після розпаду Радянського Союзу. У період економічної кризи засоби масової інформації зазнавали фінансових труднощів і потребували великих рекламодавців, тому для залучення аудиторії телередактори стали вдаватися до подачі політичної та соціальної інформації через розважальний аспект, беручи приклад із західних колег. Визначено причини та особливості жанру інфотейнменту в українських теленовинах, проаналізовано способи подання інформації на конкретних телеканалах, виявлено роль журналіста та ведучого у новинному мовленні. У процесі аналізу випусків програм «ТСН», «Вікна-новини», «Факти. Інформаційний випуск» з’ясовано, що у своїй роботі кореспонденти з усього творчого «інструментарію» інфотейнменту найчастіше використовують структурно-композиційні прийоми: візуальне оформлення, елементи художнього монтажу, лайфи. Поширеними прийомами в новинному мовленні є також: «журналіст як актор» і «тема як ядро змісту», тобто змістовні складові. Нерідко в сюжетах кореспонденти та ведучі використовують мовну гру, емотивність та іронію, завдяки яким досягається легкість подачі інформації, людина добре розуміє, про що говорить ведучий. Одним із способів досягнення доступності та привабливості інформації є мовна гра. Її сутність полягає в трансформації стійких словосполучень, прислів’їв, афоризмів тощо. Наразі український інфотейнмент у новинах та інформаційних програмах на вітчизняному телебаченні перебуває на стадії становлення. Його поширення у телеконтенті всеукраїнських каналів сприяє розвитку самих ЗМІ, адже цікаві новини приваблюють рекламодавців, тож, на нашу думку, саме за цим жанром майбутнє.Item Політичні ток-шоу на українських телеканалах: дотримання принципу об’єктивності (на прикладі телеканалу “1+1”, програми “Право на владу”)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Пуцята, Ірина; Putsyata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”Здійснено аналіз ток-шоу як жанру масової культури, що розглядається як багатогранний засіб заповнення телевізійного ефіру, багатофункціональний аспект масової й міжособистісної комунікації. Досліджено телепрограму “Право на владу”, в якій можна простежити дотримання принципу об’єктивності. Виділено переваги та недоліки в проведенні ток-шоу. Звернено увагу на те, що основні принципи, на яких основане телешоу, правдивість і реальність того, про що ведеться мова. Практично завжди в шоу можна почути життєві неординарні історії – це своєрідна родзинка програми. Або ж просто на телешоу запрошують людей, які знають зміст проблеми не зі статистичних даних, а мають багатий особистий досвід роботи з тієї чи іншої теми. Політичні ток-шоу розглянуто як “замінник демократії”, що витіснив реальну політику. Аналіз поглядів вітчизняних науковців, медіа-критиків та медіа-експертів свідчить про неоднозначність сприйняття програм та багатоцільову роль суспільно- політичних ток-шоу. Акцентовано на тому, що політичні телепроекти завжди орієнтовані не тільки на політиків, журналістів але й на середньостатистичну глядацьку аудиторію. Передбачається, що в кожній передачі буде запропоновано якесь, хоча б і проміжне, рішення поставленої проблеми. Потенційно такі програми можуть сприяти звільненню від поширених культурних страхів і упереджень. Нарешті, як і інші телевізійні проекти, ток-шоу повинні також розважати аудиторію, утримуючи її біля екранів. Саме композиційні особливості виділяють ток-шоу серед інших видів дискурсу і визначають його вплив на формування світогляду. Ефективність досягається за допомогою роботи за певними схемами, що і показано в цій роботі. Саме вони сьогодні помітно впливають на формування обличчя телебачення. Стилістика сучасного телеефіру диктується законами видовища, елементи якого збагатили телевізійну публіцистику, утворивши, по суті, новий жанровий формат, який має характер шоу.