Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Analysis of the residual distortion and forward motion influence on the accuracy of spatial coordinates determination based on UAV survey(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Глотов, Володимир; Бяла, Мирослава; Шило, Євгеній; Hlotov, Volodymyr; Biala, Myroslava; Shylo, Yevhenii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМетою роботи є дослідження цифрової неметричної камери Canon EOS 5D Mark III, що встановлюється на октокоптері DJI S1000 на предмет точності визначення просторових координат за знімками; виявлення та аналіз джерел похибок, що впливають на точність стереофотограмметричного знімання камерою Canon EOS 5D Mark III. Виконано стереофотограмметричне знімання та аерознімання з октокоптера DJI S1000 полігону маркованих точок, що слугували джерелом отримання даних для побудови стереомоделей з їх подальшим опрацюванням в програмному пакеті “Delta 2”. Сформовано каталоги просторових координат маркованих точок досліджуваних полігонів із вимірювань електронним тахеометром Trimble M3 DR і зі стереомоделей, обчислено різниці та СКП визначення просторових координат точок на знімках. Зважаючи на специфіку розміщення маркованих точок на досліджуваних полігонах, також обчислено вплив рельєфу місцевості та лінійного зсуву зображення на точність даних аерознімання. Отримані результати дослідження підтверджують наявність залишкової дисторсії оптичної системи цифрової камери Canon EOS 5D Mark III, що зумовлює необхідність проведення калібрування камери для підвищення точності отриманих знімків задля подальшого використання з метою картографування, моніторингу геоморфологічних процесів та явищ, створення ЦМР тощо. Також виявлено вплив лінійних зсувів та похибок, спричинених перепадом висот місцевості знімання, на точність побудови стереомоделей. Запропоновано конфігурацію та створено полігон маркованих контрольних точок на місцевості для проведення калібрування цифрової неметричної камери в умовах максимально наближених до умов знімання, що, з огляду на проаналізовані літературні джерела, є ефективнішим за калібрування в лабораторії.Item 3D model of the Turka quarry(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Бубняк, Ігор; Бубняк, Андрій; Шило, Євгеній; Олійник, Марія; Бігун, Микола; Bubniak, Ihor; Bubniak, Andriy; Shylo, Yevhenii; Oliinyk, Mariia; Bihun, Mykola; Національний університет “Львівська політехніка”; Інститут геологічних наук, Польська академія наук; Lviv Polytechnic National University; Institute of Geological Sciences, Polish Academy of SciencesМета цієї роботи – дослідження Турківського кар’єру за допомогою наземного лазерного сканування, а також побудова 3D моделі об’єкта. Методика. Дослідження відслонення виконувалось за допомогою наземного лазерного сканування. Зазначено принципи роботи лазерних датчиків, надано класифікацію джерел похибок та наголошено на важливості досягнення максимальної точності, зазначеної виробниками сканерів. Положення досліджуваного об’єкта. Досліджуваний кар’єр знаходиться на північній окраїні м. Турка Львівської області. У геологічному відношенні об’єкт знаходиться у Зовнішніх Українських Карпатах, які належать до Карпатської гірської системи. Закинута каменеломня структурно приурочена до північно-західної частини Кросненського покриву Українських Карпат. У стінах каменеломні відслонюється характерний Турківський (кросненський) тип розрізу олігоцен-міоценового віку. Це перешарування потужних пачок масивних сірих дрібнозернистих пісковиків із аргілітами та алевролітами, які розбиті тріщинами, залікованими повздовжніми, поперечними та різноорієнтованими жилами і прожилками. Вони часто викли- нюються. Їхня товщина коливається від декількох мм до 55 мм і більше. По тріщинах спостерігаються сліди ковзання і вилуговування. Результати досліджень дають змогу проаналізувати геологічну будову, не знаходячись безпосередньо біля об’єкта. В роботі наведено схему робочого процесу наземного сканування: рекогностування об’єкта, встановлення та визначення координат опорних точок, визначення координат контрольних точок, виконання наземного 3D сканування, фотографування об’єкта, створення хмари точок за даними лазерного сканування, створення mash моделі на основі хмари точок та цифрових знімків. Оцінку точності mash моделі виконували шляхом порівняння координат контрольних точок, отриманих з mash моделі та тахеометричного знімання, абсолютна просторова різниця не перевищує п’яти сантиметрів. Наукова новизна та практична значущість полягають у створенні віртуальної моделі Турківського кар’єру. Вперше для досліджень цього об’єкта було використано технологію наземного лазерного сканування. В результаті отримано ЗD модель, яку можна застосувати для подальших досліджень в області геології, зокрема структурної геології, седиментології, підрахунків запасів корисних копалин та геотуризмі.Item Using images obtained from UAVs to construct a DEM of riverbed territories with complex hydromorphological characteristics(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Бурштинська, Христина; Мазур, Анджей; Галочкін, Максим; Шило, Євген; Заяць, Ірина; Burshtynska, Khrystyna; Mazur, Andrzej; Halochkin, Maksym; Shylo, Yevhenii; Zayats, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Університет природничих наук; Lviv Polytechnic National University; University of Life Sciences in LublinМетою роботи є дослідження точності побудови ЦМР прируслових територій із використанням матеріалів БПЛА. Одним із важливих питань гідрологічного моделювання затоплень є високоточне створення ЦМР. За складного типу рельєфу, який пов’язаний із меандруванням русла річки, запропоновано для створення ЦМР використовувати знімання з БПЛА. Гідрологічне моделювання передбачає такі основні етапи: створення високоточних ЦМР, визначення коефіцієнтів Маннінга з метою врахування впливу підстильної поверхні та визначення змін рівня води на підставі графу, отриманого із спостережень на гідрометеорологічних пунктах. В цьому дослідженні подано побудову високоточної ЦМР на підставі знімання з БПЛА. Для високоточної побудови моделі принциповим питанням є врахування рослинності в приберегових ділянках і вибір оптимального часового періоду знімання. Завдання дослідження полягає в опрацюванні методики побудови високоточної ЦМР за матеріалами, отриманими з БПЛА, дослідження можливостей усунення впливу рослинності на позначки точок з використанням програмних методів, визначенні планових зміщень русла та порівнянні точності побудови ЦМР за зніманнями, проведеними у червні 2017 року та у листопаді 2021 року. Об’єктом досліджень слугувала ділянка при переході від гірської до болотисто-горбистої частини річки Дністер поблизу міста Старий Самбір, із складними морфометричними та гідрологічними характеристиками русла та берегів в місці складного меандрування річки в перетятій ярами місцевості. Результати: встановлено, що за 4 роки між двома зніманнями планові зміщення деяких точок становлять до 25–31 метрів. Здійснено апріорну оцінку визначення координат за точками з ГНСС-приймача, точність визначення координат точок якого становить 2–3 см. Апріорна оцінка точності визначення координат точок за вхідними даними знімання становить: для планових координат – 4–6 см для двох періодів знімання, похибка визначення позначок точок для різних значень базису – 21–31 см. Встановлено, що програмні методи врахування впливу високої рослинності не дають можливості повного її врахування, середня квадратична помилка, у місцях такої рослинності становить 0,64 м. Тому, знімання з БПЛА необхідно проводити в безлистяний період року, ранньою весною або пізно восени. Наукова новизна полягає у дослідженні можливостей побудови високоточної ЦМР для різного типу рослинності за матеріалами, отриманими з БПЛА. Результати можуть бути використані для гідрологічного моделювання русел рік із складними гідроморфологічними характеристиками.