Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
6 results
Search Results
Item Production of Bitumen Modified with Low-Molecular Organic Compounds from Petroleum Residues. 6. Temperature Effect on the Chemical Modification of Bitumen with Maleic Anhydride(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-16) Gunka, Volodymyr; Hrynchuk, Yurii; Sidun, Iurii; Demchuk, Yuriy; Prysiazhnyi, Yuriy; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National UniversityПроведено процес хімічного модифікування окисненого бітуму виробленого на українському нафтопереробному заводі малеїновим ангідридом. Доведено, що найбільш суттєво впливає на модифікування - температура процесу. Підтверджено, що в процесі модифікування малеїновий ангідрид хімічно взаємодіє із складовими частинами окисненого бітуму. Показано, що за нижчих температур (до 403 К) процес модифікування відбувається за іншим хімізмом ніж за вищих температур. Проведено FTIR спектральні дослідження для бітумів модифікованих малеїновим ангідридом за різних температур процесу (403, 423 та 443 К) та встановлено структури цих модифікованих бітумів. Також проведено процес прогріття в тонкій плівці за 436 К (методом RTFOT) для бітумів модифікованих малеїновим ангідридом при різних температурах. Встановлено, що для бітуму модифікованого малеїновим ангідридом за 403 К після прогріття за методом RTFOT відбувається руйнування утвореної структури, що підтверджується зменшенням температури розм’якшення модифікованого бітуму. Також знято FTIR спектри вихідного окисненого бітуму та бітумів модифікованих малеїновим ангідридом за 403 і 443 К після процесу прогріття за методом RTFOT. На основі одержаних FTIR спектрів встановлено структурні перетворення, що відбуваються в процесі прогріття з цими бітумами.Item Production of Bitumen Modified with Low-Molecular Organic Compounds from Petroleum Residues. 2. Bitumen Modified with Maleic Anhydride(Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-16) Gunka, Volodymyr; Prysiazhnyi, Yuriy; Hrynchuk, Yurii; Sidun, Iurii; Demchuk, Yuriy; Shyshchak, Olena; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянута можливість модифікування бітуму марки БНД 60/90 виробництва ПАТ Укртатнафта (Кременчук, Україна). Вивчено вплив кількості малеїнового ангідриду, тривалості процесу та температури на експлуатаційні характеристики модифікованого бітуму.Item Application of Wastepaper Sludge Ash as Mineral Powder for Hot Asphalt Concrete Mix(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Гідей, В. В.; Сідун, Ю. В.; Гуняк, О.; Станчак, С. А.; Бідось, В. М.; Hidei, Volodymyr; Sidun, Iurii; Hunyak, Oleksii; Stanchak, Svitlana; Bidos, Volodymyr; Національний університет “Львівська політехніка”; Військовий коледж сержантського складу Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; College of National Army Academy named after, Hetman P. SahaidachnyiУ статті доведена можливість використання макулатурного скопу в ролі мінерального порошку для традиційного гарячого мінерального порошку. Досліджено хімічний (оксидний) склад наповнювачів, який визначили за допомогою дифлактометра ДРОН – 3.0. Встановлено, що у складі макулатурного скопу присутній CaO в достатній кількості, що дає можливість застосування цього відходу в ролі наповнювача для асфальтобетону. Встановлено зерновий склад мінерального порошку та розмелено за допомогою кульового млина до відповідного зернового складу макулатурний скоп. Досліджено основні фізико-механічні показники бітуму 70/100, що утворюватиме з дослідженими мінеральними наповнювачами асфальтне в’яжуче. Заформовано такі серії традиційної гарячої асфальтобетонної суміші з використанням: мінерального порошку, макулатурного скопу, на мінерального порошку та макулатурного скопу у співвідношенні 50/50, 30/70, 20/80 (% мас). Встановлюємо, що макулатурний скоп може слугувати матеріалом, що можна використовувати в ролі мінерального порошка для асфальтобетонних сумішей. Згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.7-119:2011 асфальтобетон з макулатурним скопом є кондинційним, але показник водасичення наближається до допустимо дозволеного значення, порівняно з асфальтобетоном і з мінеральним порошком він є вищим на 55 %. Такий результат зумовлений різницею в оксидному складі наповнювачів, а саме менший вміст продуктів вапнякової породи в макулатурному скопі. За комбінованого застосування мінерального порошку та макулатурного скопу у співідношенні 50/50, 30/70, 20/80 (% мас) показник водонасичення знижується. Щодо границі міцності при стиску та границі міцності при стиску після водонасичення зразків асфальтобетону, ці показники з використання макулатурного скопу є меншими, ніж з використанням мінерального порошку лише на 10 %. Найраціональніше використання макулатурного скопу з огляду на проведені дослідження можна досягнути в поєднанні з мінеральним порошком у співвідношенні 50/50.Item Development of Mathematical Model and Identification of Optimal Conditions to Obtain Phenol-Cresol-Formaldehyde Resin(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Pyshyev, Serhiy; Demchuk, Yuriy; Gunka, Volodymyr; Sidun, Iurii; Shved, Mariia; Bilushchak, Halyna; Obshta, Anatoliy; Lviv Polytecnic National UniversityДосліджено вплив чинників на перебіг про- цесу одержання феноло-крезоло-формальдегідної смоли (PhCRF). З використанням практичних даних розроблено адекватну експериментально-статистичну математичну (ЕСМ) модель. На її основі встановлено оптимальні значення чинників процесу одержання PhCR-F, які забезпечують високі вихід і температуру розм’якшення смоли. Порівняно прогнозовані на основі ЕСМ та практичні дані процесу одержання PhCR-F.Item Effect of phenol-cresol-formaldehyde resin on adhesive and physico-mechanical properties of road bitumen(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-01-20) Demchuk, Yuriy; Sidun, Iurii; Gunka, Volodymyr; Pyshyev, Serhiy; Solodkyy, Serhiy; Lviv Polytechnic National UniversityМетодом поліконденсації «сирих» фенолів з формальдегідом синтезовано феноло-крезоло-формальдегідну смолу (ФКФС) з фенольної фракції кам’яновугільної смоли. Прове- дено модифікування дорожніх бітумів цією смолою. За різного вмісту ФКФС встановлено можливість її ефективного викорис- тання у якості модифікатора дорожніх нафтових бітумів. Встановлено, що ФКФС є ефективною адгезійною добавкою для дорожніх бітумів. Визначено структурний тип окисненого та модифікованого бітумів за критерієм групового-хімічного складу та розрахунковими критеріями.Item Using bitumen emulsions based on oxidated, distillation and modified oxidated bitumens for Slurry Seal production(Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2015) Pyshyev, Serhiy; Grytsenko, Yuriy; Solodkyy, Serhiy; Sidun, Iurii; Vollis, OleksiyThree commercial road emulsions on the basis of petroleum bitumens differing by their production method (oxidated, distillation and modified bitumens) and Redicote E-11 emulsifier were obtained. The obtained emulsions were used for the production of Slurry Seal and thin-layer road coatings on its basis. The coatings based on modified oxidated bitumen have more advantages compared with those based on oxidated bitumen. The expensive distillation bitumen may be exchanged for modified oxidative one to use it in a Slurry Seal technology. We propose to use the indene-coumarone resin for oxidated bitumen modification to improve its adhesive and cohesive properties. З нафтових бітумів, що відрізнялися способом виробництва (окисненого, залишкового, модифікованого окисненого), і емульгатора «Redicote E-11» одержано три товарних дорожніх емульсії, які надалі використано для приготування Slurry Seal та тонкошарових дорожніх покриттів (ТП) на їх основі. Показано переваги тонкошарових дорожніх покриттів, у виробництві яких використовувався модифікований окиснений нафтовий бітум, над тонкошаровими покриттями на основі окисненого бітуму та встановлено можливість заміни дороговартісного дистиляційного бітуму окисненим модифікованим бітумом для застосування в технології Slurry Seal. Запропоновано для модифікації окисненого бітуму використовувати інден-кумаронову смолу, що дає можливість суттєво покращити його адгезійні та когезійні властивості.