Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Adhesion of road bitumen emulsions on both hydrochloric and orthophosphoric acids for the technology of surface dressing(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Сідун, Ю. В.; Волліс, О. Є.; Бідось, В. М.; Станчак, С. А.; Гелон, Д. Р.; Sidun, Iurii; Vollis, Oleksiy; Bidos, Volodymyr; Stanchak, Svitlana; Helon, Danylo; Національний університет “Львівська політехніка”; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; Hetman Petro Sahaydachnyi National Army AcademyРозглянуто шари зносу за технологією поверхневої обробки, що є варіантом збереження та герметизації верхніх шарів дорожніх конструкцій. Однією із ключових характеристик якості цих шарів є зчеплюваність (адгезія) між бітумним та мінеральним матеріалом. В статті досліджено зчеплюваність кам’яних матеріалів різних гранітних кар’єрів України із бітумним в’яжучим, а саме бітумною емульсією, для застосування в технології поверхневої обробки дорожніх покриттів. В роботі використано українські та європейські методи досліджень визначення зчеплюваності в системі бітум – кам’яний матеріал. За українським методом визначено зчеплюваність залишкового в’яжучого, виділеного з емульсії після її розпаду, із поверхнею щебеню після кип’ятіння у дистильованій воді та в розчині гліцерину і дистильованої води. Як європейський метод для досліджень використано ударний метод із застосуванням плити Віаліт. Розроблено два склади бітумних емульсій для тонкошарових покриттів автомобільних доріг за технологією поверхневої обробки залежно від типу використаної кислоти (соляна чи ортофосфорна). Результати випробувань за вибраними методами схожі, що дало змогу вибрати оптимальний кам’яний матеріал серед досліджених і відповідно оптимальний склад бітумної емульсії. Доведено, що на зчеплюваність в’яжучого із гранітним щебенем особливо впливає зміна температурних режимів ведення випробувань. За температур 95 °С та 100 °С зчеплюваність емульсії на ортофосфорній кислоті вища, ніж у соляної, а за 5 °С, 10 °С, 14 °С краща зчеплюваність у емульсії із соляною кислотою.Item Adhesion of bituminous binders with aggregates in the context of surface dressing technology for road pavements treatment(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-06) Сідун, Ю. В.; Солодкий, С. Й.; Воліс, О. Є.; Станчак, С. А.; Бідось, В. М.; Sidun, Iurii; Solodkyy, Serhiy; Vollis, Oleksiy; Stanchak, Svitlana; Bidos, Volodymyr; Національний університет “Львівська політехніка”; Військовий коледж сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; College of National Army Academy named after, Hetman P. SahaidachnyiРозглянуто тонкошарові покриття за технологією поверхневої обробки, які є поширеним варіантом збереження та герметизації верхніх шарів дорожніх конструкцій. Однією з основних характеристик якості цих покриттів є зчеплюваність (адгезія) між бітумним та мінеральним матеріалом. В статті досліджено зчеплюваність кам’яних матеріалів різних гранітних кар’єрів України з бітумним в’яжучим, а саме бітумною емульсією, для застосування в технології поверхневої обробки дорожніх покриттів. В роботі використано українські та європейські методи досліджень визначення зчеплюваності в системі бітум–кам’яний матеріал. За українським методом визначено зчеплюваність залишкового в'яжучого, виділеного з емульсії після її розпаду, з поверхнею щебню після кип’ятіння в дистильованій воді та в розчині гліцерину та дистильованої води. Як європейський метод для досліджень використано ударний метод із застосуванням плити Віаліт. Розроблено три склади бітумних емульсій для тонкошарових покриттів автомобільних доріг за технологією поверхневої обробки залежно від вмісту бітуму в емульсії, типу використаної кислоти (соляна чи ортофосфорна), ph водної фрази бітумної емульсії та двох варіантів емульгаторів. Результати випробувань за вибраними методами показали схожі результати, що дало змогу встановити оптимальний кам’яний матеріал серед досліджених і відповідно оптимальний склад бітумної емульсії. Також досліджено необхідну кількість бітумної емульсії, яка має бути розподілена по плиті Віаліта за критерієм зчеплюваності для цього методу досліджень.Item Application of Wastepaper Sludge Ash as Mineral Powder for Hot Asphalt Concrete Mix(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Гідей, В. В.; Сідун, Ю. В.; Гуняк, О.; Станчак, С. А.; Бідось, В. М.; Hidei, Volodymyr; Sidun, Iurii; Hunyak, Oleksii; Stanchak, Svitlana; Bidos, Volodymyr; Національний університет “Львівська політехніка”; Військовий коледж сержантського складу Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; College of National Army Academy named after, Hetman P. SahaidachnyiУ статті доведена можливість використання макулатурного скопу в ролі мінерального порошку для традиційного гарячого мінерального порошку. Досліджено хімічний (оксидний) склад наповнювачів, який визначили за допомогою дифлактометра ДРОН – 3.0. Встановлено, що у складі макулатурного скопу присутній CaO в достатній кількості, що дає можливість застосування цього відходу в ролі наповнювача для асфальтобетону. Встановлено зерновий склад мінерального порошку та розмелено за допомогою кульового млина до відповідного зернового складу макулатурний скоп. Досліджено основні фізико-механічні показники бітуму 70/100, що утворюватиме з дослідженими мінеральними наповнювачами асфальтне в’яжуче. Заформовано такі серії традиційної гарячої асфальтобетонної суміші з використанням: мінерального порошку, макулатурного скопу, на мінерального порошку та макулатурного скопу у співвідношенні 50/50, 30/70, 20/80 (% мас). Встановлюємо, що макулатурний скоп може слугувати матеріалом, що можна використовувати в ролі мінерального порошка для асфальтобетонних сумішей. Згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.7-119:2011 асфальтобетон з макулатурним скопом є кондинційним, але показник водасичення наближається до допустимо дозволеного значення, порівняно з асфальтобетоном і з мінеральним порошком він є вищим на 55 %. Такий результат зумовлений різницею в оксидному складі наповнювачів, а саме менший вміст продуктів вапнякової породи в макулатурному скопі. За комбінованого застосування мінерального порошку та макулатурного скопу у співідношенні 50/50, 30/70, 20/80 (% мас) показник водонасичення знижується. Щодо границі міцності при стиску та границі міцності при стиску після водонасичення зразків асфальтобетону, ці показники з використання макулатурного скопу є меншими, ніж з використанням мінерального порошку лише на 10 %. Найраціональніше використання макулатурного скопу з огляду на проведені дослідження можна досягнути в поєднанні з мінеральним порошком у співвідношенні 50/50.