Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Author: search.filters.author.Tersky, SviatoslavSubject: search.filters.subject.902(477.83)

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Роль викладачів Львівської політехніки у польових дослідженнях археологічних пам’яток України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-10) Терський, Святослав; Гусак, Ярина; Tersky, Sviatoslav; Husak, Yaryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано участь викладачів Львівської політехніки у польових дослідженнях археологічних пам’яток України протягом другої половини XIX ст. – початку XX ст., а також на початку XXI ст. З’ясовано, що головними об’єктами зацікавлень дослідників-архітекторів були храми княжих столиць – Львова, Галича та Холма. Дослідники-геологи цікавилися стоянками палеоліту. Показано, що важливою причиною відновлення археоло- гічних досліджень у Львівській політехніці була поява нових навчальних спеціальностей.
  • Thumbnail Image
    Item
    Керамічні плитки для оздоблення долівок храмів у містах Волинського князівства XІ–XІV ст.: історія дослідження
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Терський, Святослав; Tersky, Sviatoslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Храми на Русі XI–XIV ст. – репрезентанти міст та міської культури. Важливим елементом їхнього оздоблення були різноколірні полив’яні керамічні плитки. Їх почали використовувати ще на початках храмового будівництва в Україні. Протягом тривалого існування долівки у храмах зазнавала неодноразового перенастилання. На Волині, де храмова архітектура традиційно взорувалася на київську, але були присутніми сильні впливи Заходу, формати долівкових плиток протягом XI–XIV ст. зазнають різноманітних змін. Декоративне оздоблення долівок волинських храмів привертало увагу дослідників вже від перших розкопок, проведених у 1886 р. в Успенському соборі Володимира. Проте найкраще вивченими, завдяки розкопкам М. В. Малевської, на сьогодні є долівки храму св. Івана Богослова у Луцьку. Археологічні розкопки волинських міст вказують на значне поширення керамічних набірних підлог. Унаслідок впливам із Заходу у XIV ст. у Володимирі та Лучеську починають використовувати рельєфні плитки. Із занепадом Галицько-Волинської держави традиція використання різнокольорових плиток у храмах поступово занепадає. Узагальнений у статті археологічний матеріал вказує на складну історію цього елементу декорування храмів, яку належиться детальніше вивчати.