Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
4 results
Search Results
Item Диференціація кінематики греблі Дністровської ГЕС-1 (за даними ГНСС-моніторингу просторових зміщень)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Третяк, К.; Корлятович, Т.; Брусак, І.; Смірнова, О.; Tretyak, K.; Korliatovych, T.; Brusak, I.; Smirnova, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета цієї роботи – узагальнення висотних зміщень ГНСС-мережі просторового моніторингу греблі Дністровської ГЕС-1 для диференціації її кінематики та оцінювання впливу короткотривалих геодинамічних процесів на цій території. Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є моніторинг греблі Дністровської ГЕС-1 за даними ГНСС-мережі стаціонарної системи моніторингу просторових зміщень споруд (ССМПЗС) Дністровської ГЕС-1. Основою Дністровської ССМПЗС є дві базові ГНСС-станції, додатково оснащені роботизованим тахеометром, які встановлені на потужному фундаменті та розміщені на відстані кілька сотень метрів від греблі. На гребені греблі розміщені контрольні пункти, оснащені ГНСС-приймачем з антеною і кутниковим відбивачем із 3600 кутом огляду. Результати ГНСС-вимірювань передаються у програмне забезпечення Leica GNSS Spider, у якому здійснюється опрацювання та визначення координат базових та контрольних пунктів. У програмному забезпеченні GEOMOS виконується спільне урівноваження результатів ГНСС та лінійно-кутових вимірювань. Методика. Для узагальнення зміщень ГНСС-станцій Дністровської ГЕС-1 використано метод статистичного аналізу часових серій. Виконано пошук коваріаційних взаємозв’язків між усіма ГНСС-станціями ССМПЗС Дністровської ГЕС-1, що розміщені на греблі, за результатами вимірювань з 1.07.2017 р. до 31.03.2021 р. Для виділених періодів аномальних короткотривалих зміщень обчислено середні значення коваріації для кожної ГНСС-станції. Результати. За період з 1.07.2017 р. до 31.03.2021 р. за результатами коваріаційних зв’язків для більшості ГНСС-станцій виявлено три епохи аномальних висотних зміщень (Т = 2017.8 ±0.1, Т= 2019.0 ±0.1, Т = 2019.4 ±0.1). На основі коваріаційного аналізу встановлено, що в періоди аномальних вертикальних зміщень кінематика ГНСС-станції МР01 істотно відрізняється від кінематики ГНСС-станцій МР02-МР05. Кінематика ГНСС-станцій МР02-МР05 є сталою, що свідчить про аномальність руху блока, на якому встановлена ГНСС-станція МР01, щодо решти блоків греблі Дністровської ГЕС-1. Наукова новизна та практична значущість. Запропоновано метод для вивчення геодинаміки великих промислових територій, покритих мережею ГНСС-станцій. За результатами ГНСС-вимірювань виявлено періоди аномальних зміщень та виконано пошук просторових кінематичних взаємозв’язків між окремими ГНСС-станціями. Розроблену методику можна використовувати для диференціації кінематики конструктивних елементів інженерних споруд, промислових територій, геодинамічних полігонів, на території яких встановлені ГНСС-станції.Item Investigation of the interrelationship between changes and redistribution of angular momentum of the earth, the antarctic tectonic plate, the atmosphere, and the ocean(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Третяк, К.; Аль-Алусі, Ф. К. Ф.; Бабій, Л.; Tretyak, K.; Al-Alusi, F. K. F.; Babiy, L.; Третяк, К.; Аль-Алуси, Ф. К. Ф.; Бабий, Л.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; Национальный университет “Львовская политехника”Мета. Метою цієї роботи є опрацювання результатів довготривалих ГНСС-спостережень на перманентних станціях, розташованих на території Антарктичної тектонічної плити; визначення зміни її ротаційних параметрів та моменту імпульсу, обчислення зміни моменту імпульсу Землі , океанічних та атмосферних мас і встановлення взаємозв’язку між цими параметрами. Методика. У роботі представлено удосконалений алгоритм визначення параметрів полюсу Ейлера і кутової швидкості обертання тектонічної плити з урахуванням безперервності та нерівномірності часових серій щоденних розв’язків просторового розташування перманентних ГНСС-станцій. Результати. За результатами щоденних розв’язків 28 перманентних ГНСС-станцій Антарктиди за період (1996–2014 рр.) визначено положення середнього полюсу Ейлера, кутової швидкості обертання плити та їхні щорічні зміни. Визначено щорічні параметри тензора інерції та моменту імпульсу Антарктичної тектонічної плити. Обчислено за даними служби обертання Землі та геофізичних спостережень щорічні зміни моменту імпульсу Землі та тензори моменту інерції та величини моменту імпульсу океанічних та атмосферних мас за період (1996–2014 р.). Наукова новизна. Встановлено, що практично протягом усього періоду спостережень збільшенню моменту імпульсу Антарктичної тектонічної плити відповідає зменшення моменту імпульсу Землі та атмосфери, що свідчить про збереження моменту імпульсу. Збільшенню моменту імпульсу Антарктичної тектонічної плити відповідає збільшення моменту імпульсу океану. Пояснення цього взаємозв’язку вимагає додаткових досліджень.Item Investigation of the accuracy of GNSS-vector measurements during the deformation monitoring of engineering structures: case study in tested network(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Третяк, К.; Ломпас, О.; Яхторович, Р.; Tretyak, K.; Lompas, O.; Yakhtorovych, R.; Національний університет “Львівська політехніка; Lviv Polytechnic National UniversityМета. Метою дослідження є оптимізація моніторингу за допомогою ГНСС просторових зміщень на складних інженерних спорудах та мінімізація інтервалів ГНСС-спостережень за заданих параметрів точності. Методика. Для проведення експерименту розгорнуто тестову знімальну мережу з різними довжинами векторів, яка імітує моніторинг на реальному об’єкті. Мережа складалася з 4 пунктів, на яких встановлено двочастотні ГНСС-приймачі. На одному з пунктів для моделювання деформацій встановлено спеціально розроблений пристрій, який давав змогу проводити зміщення антени та фіксувати їх з високою точністю. Як геодезичну основу вибрано референцні станції SULP та NTEH, а також та станцію JAHT, яку встановлено на пілоні 2-го навчального корпусу Національного університету “Львівська політехніка”. Безперервні спостереження проводилися у статичному режимі з 25 січня по 8 лютого 2017 року включно. Протягом 15 днів спостережень проводились зміщення антени в горизонтальній площині за допомогою пристрою для моделювання деформацій. Всього за досліджуваний період проведено 4 зміщення. Для виявлення модельних деформацій використовувались виміряні поодинокі вектори від опорних станцій SULP, NTEH, JAHT з інтервалами спостережень 1, 3 та 6 годин, а також результати врівноважування мережі з цих векторів. Результати. Дані спостережень опрацьовано у програмному пакеті Leica Geo Office 8.2. За результатами виконаних спостережень обчислено точність виявлення просторових зміщень антени для різних довжин векторів та тривалостей ГНСС-спостережень. Проведені експериментальні дослідження для векторів до 2 км показують, що для досягнення точності визначення деформацій на рівні 3 мм в горизонтальній площині та 5 мм по висоті достатньо 1 годинного інтервалу спостережень при дискретності запису даних 1 с. Практична значущість. Отримані результати у подальшому можна використати як рекомендації під час проектування та побудови автоматизованих систем моніторингу складних інженерних споруд.Item Modified parametermethods of researching gnss networkswith correlative measurements and systematic errors(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-01) Третяк, К.; Смолій, К.; Tretyak, K.; Smoliy, K.; Третяк, К.; Смолий, Е.; Institute of Geodesy; Lviv Polytechnic National UniversityГідроелектростанції переважно будуються в гірських умовах, що значно ускладнює виконання досліджень за їх деформаціями. Одним з найефективніших методів дослідження деформацій є ГНСС-спостереження. Однак в зв’язку з обмеженістю доступу до сигналу супутника в гірських умовах та корельованістю одночасних вимірів прояв систематичних похибок посилюється. Для зменшення впливу систематичних похибок ми розробили модифікований параметричний метод урівноваження ГНСС вимірів. Запропонований метод апробовано на мережі з ідеальними умовами доступу до сигналу супутника. Достовірність отриманих результатів становить 10–20 % порівняно з класичним параметричним методом. Також дослідження запропонованого методу проведено для мережі зі складними умовами доступу до сигналу супутника, достовірність результатів становить 10–50 %. Отже, запропонований диференційний метод потрібно застосовувати для урівноваження інженерно-геодезичних мереж ГЕС.