Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
20 results
Search Results
Item Неоднородность литосферы Днепровско-Донецкой впадины и ее геодинамические следствия. Часть I. Глубинное строение(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Старостенко, В. І.; Пашкевич, І. К.; Макаренко, І. Б.; Купрієнко, П. Я.; Савченко, О. С.; Starostenko, V.; Pashkevich, I.; Makarenko, I.; Kuprienko, P.; Savchenko, O.; Старостенко, В. И.; Пашкевич, И. К.; Макаренко, И. Б.; Куприенко, П. Я.; Савченко, А. С.; Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України; Institute of geophysics by S.I.Subbotin name NAS of Ukraine; Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН УкраиныМета. Дослідити неоднорідність літосфери Дніпровської частини Дніпровсько-Донецької западини та її окремих поверхів за результатами 3D-гравітаційного і магнітного моделювання з використанням даних ГСЗ, сейсмотомографії, геологічної будови докембрійського фундаменту та осадового чохла для подальшої геодинамічної інтерпретації. Методика. Методика передбачає аналіз 3D-гравітаційної моделі осадового шару, консолідованої земної кори і її магнітної моделі, отриманих з використанням комплексу програм автоматизованої інтерпретації даних потенціальних полів (GMN-Auto) та програми розв’язання прямої задачi магніторозвідки, в комплексі з даними ГСЗ, сейсмотомографії та геологічними даними для встановлення закономірних зв’язків будови і складу різних поверхів літосфери. Результати. Сегментація консолідованої кори, яку ми зробили раніше, зіставлена з будовою різних поверхів літосфери ДДЗ і суміжних регіонів. Розглянуті загальні закономірності змінення потужності кори, окремих її шарів та коромантійної суміші в межах ДДЗ. До таких належать також: підйом підошви кори, узгоджений з простяганням западини, наявність “спряжених” з ним прогинів за межами сегментів западини і торцових зчленувань форм рельєфу розділу М. Сегментація консолідованої кори виявляє відображення в потужності пострифтових осадових відкладів, рельєфі фундаменту, потужності консолідованої кори, а розломна тектоніка останньої знаходить зв’язок з розривами покрівлі девонських підсольових відкладів. Глибинні магнітні джерела западини не узгоджені з глибинними магнітними тілами Українського щита та південно-західного схилу Воронезького масиву, мають різне структурне положення відносно осі девонського рифту і форм рельєфу підошви кори ДДЗ. Сегментація консолідованої кори виявляє неоднозначний зв’язок зі швидкісною неоднорідністю підкорової мантії. Наукова новизна. Вперше встановлено структурні зв’язки неоднорідності консолідованої кори, її розломної тектоніки і сегментації з потужністю пострифтового осадового комплексу, рельєфом фундаменту і розломної тектоніки девонських підсольових відкладів, що відображує зумовленість формування осадового шару будовою консолідованої кори ДДЗ. Сегментація консолідованої кори не виявляє однозначного зв’язку з рельєфом підошви сучасної сейсмічної літосфери, за винятком підйому її в Лохвицькому сегменті, що свідчить про неоднорідність пострифтових процесів. Зроблено висновок, що за комплексом ознак рифтів тільки цей сегмент може розглядатись як типовий рифт. Практична значущість. Отримані в результаті аналізу геолого-геофізичні особливості будови різних поверхів літосфери, зокрема і розломної тектоніки, можна використати для оцінки нафтогазоносності ДДЗ з урахуванням значного вкладу вуглеводнів абіогенного походження в формування їхніх родовищ.Item Геодинамічні та геофізичні ефекти у фізичних моделях взаємодій оболонок Землі(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Фурман, В. В.; Хом’як, М. М.Проаналізовано перспективи створення нових фізичних моделей, що описують структури Землі та їхню еволюцію, а також методичних підходів щодо класифікації структур і вимірювання параметрів фізичних полів Землі. Зазначено, що дослідження глибинної будови, складу і геодинаміки літосфери континентів і океанів дає змогу виділити системи, пов’язані з глобальними процесами розвитку Землі (рифти, глибокі нескомпенсовані западини, континенти, океани) і регіональними явищами всередині континентів і океанів. Проанализированы перспективы создания новых физических моделей, которые описывают структуры Земли и их эволюцию, а также методических подходов относительно классификации структур и измерение параметров физических полей Земли. Указано, что исследования глубинного строения, состава и геодинамики литосферы континентов и океанов дает возможность выделить системы, связанные с глобальными процессами развития Земли (рифты, глубокие нескомпенсированные впадины, континенты, океаны) и региональными явлениями внутри континентов и океанов. Perspectives of the creating of the new physical models concerning the structure of the Earth, their evolution and methodology of the structure classification and parameter measuring of the Earth’s physical fields are analyzed. It is pointed out that investigation of the deep structure, composition and geodynamics of the continental and oceanic lithosphere gives the possibility to distinguish the system connected with global processes of Earth’s development (rifts, uncompensated deeps, continents, oceans).Item Деформації гірських порід уманського, новоград-волинського та новоукраїнського масивів у період 2,02–2,05 млрд років тому за результатами тектонофізичних досліджень(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Мичак, С. В.Літосфера Українського щита (УЩ) представлена мозаїкою мегаблоків, які у різний час мали різну конфігурацію та, ймовірно, в ранньому археї належали до різних мікроконтинентів. Сьогодні існують різні, не пов’язані між собою, моделі геодинамічного розвитку північно-західної (Волинський, Бузький, Росинський мегаблок) і центральної (Інгульський мегаблок) частин УЩ. Через це поки що неможлива побудова загальної моделі геодинамічного розвитку в протерозої всієї західної частини щита, яка має велике значення для вирішення питань палеогеодинаміки докембрію. З цією метою проведено дослідження структури гірських порід і полів напружень у межах західної та центральної частин УЩ, які слугують основою для встановлення характеру і напрямку сил, що привели до формування геологічної будови регіону в період 2,02 – 2,05 млрд років тому. Обґрунтувано уявлення про обертання в цей період західної частини щита відносно центральної проти годинникової стрілки. Методика. Використано структурно-парагенетичний (СПМТ) та кінематичний (КМТ) методи ектонофізики, які здебільшого можуть застосовуватися в комплексі. Це дає змогу розширити часовий відрізок, впродовж якого відбувалися деформаційні процеси у досліджуваному районі. Результати. За результатами тектонофізичного вивчення тріщинуватості Уманського, Новоград-Волинського та Новоукраїнського масивів, що виникла унаслідок їх охолодження 2,02–2,05 млрд років тому, розглянуто напружено-деформований стан і особливості кінематики блоків західної та центральної частин УЩ. Встановлено, що регіональне поле тектонічних напружень західної частини щита з діючою віссю розтягу північно-східної орієнтації є, скоріш за все, уявним, тому що в межах регіону відсутня система розломів, яка повинна була сформуватись у цьому полі. Ймовірніше, що ріщинуватість гірських порід західної частини щита формувалась у полі напружень з діючою віссю розтягу північно-західної орієнтації (херсон-смоленський етап), але, через обертання західної частини на 67 проти годинникової стрілки ~2,0 млрд років тому, нині поле відновлюється як північно-східне. Відновлено також єдине палеополе тектонічних напружень для немирівського та лелеківського етапів розломоутворення (1,99 млрд років тому). Наукова новизна. Показано, що до рубежу ~2,0 млрд років тому УЩ ще не був повністю консолідованою структурою і окремі його мегаблоки могли повертатися один відносно одного. Практична значущість. Результати виконаних робіт повертають дослідників до вивчення тріщинуватості гірських порід для її використання під час розв’язання геодинамічних задач. Литосфера Украинского щита (УЩ) представлена мозаикой мегаблоков, которые в разное время имели различную конфигурацию и, вероятно, в раннем архее принадлежали к разным микроконтинентам. В настоящее время существуют различные, не связанные между собой, модели геодинамического развития северо-западной (Волынский, Бугский, Росинский мегаблоки) и центральной (Ингульский мегаблок) частей УЩ. Поэтому пока невозможно построение общей модели геодинамического развития в протерозое всей западной части щита, которая имеет большое значение для решения вопросов палеогеодинамики докембрия. С этой целью проведены исследования структуры горных пород и полей напряжений в пределах западной и центральной частей УЩ, служащих основой для установления характера и направления сил, которые привели к формированию геологического строения региона в период 2,02–2,05 млрд лет назад. Обосновано представление о вращении в этот период западной части щита относительно центральной против часовой стрелки. Методика. Использованы структурно-парагенетический (СПМТ) и кинематический (КМТ) методы тектонофизики, которые в большинстве случаев могут применяться в комплексе. Это позволяет расширить временной отрезок, в течение которого происходили деформационные процессы в исследуемом районе. Результаты. По результатам тектонофизического изучения трещиноватости Уманского, Новоград-Волынского и Новоукраинского массивов, возникшей при их охлаждении 2,02–2,05 млрд лет назад, был рассмотрен вопрос кинематики западной части УЩ. Установлено, что региональное поле тектонических напряжений западной части щита с действующей осью растяжения северо-восточной ориентации является, скорее всего, мнимым, так как в пределах региона отсутствует система разломов, которая должна была сформироваться в этом поле. Более вероятно, что трещиноватость горных пород западной части щита формировалась в поле напряжений с действующей осью растяжения северо-западной ориентации (херсон-смоленский этап), но, из-за вращения западной части на 67° против часовой стрелки ~ 2,0 млрд лет назад, в настоящее время поле восстанавливается как северо-восточное. Восстановлено также единое палеополе тектонических напряжений для немировского и лелековского этапов разломообразования (1,99 млрд лет). Научная новизна. Показано, что к рубежу ~ 2,0 млрд лет назад УЩ еще не был полностью консолидированной структурой и отдельные его мегаблоки могли поворачиваться друг относительно друга. Практическая значимость. Результаты выполненных работ возвращают исследователей к изучению трещиноватости горных пород для ее использования в решении геодинамических задач. Lithosphere Ukrainian shield (US) presented of the mosaic blocks that have a different configurations in a different times and belong to different continental fragment in early Archaean probably. Geodynamic models are exist in the present time of the northwestern (Volyn, Bug, Rosinsk blocks) and central (Ingul block) parts of the US that are not related. Construction of a common model geodynamic development of the entire western part of the US is not yet possible in the Proterozoic that is important to solve paleogeodynamic issues in the Precambrian. The field work of the studies the structures of the crust and stress fields was acquired within the western and central parts of the US. Stress fields serve as the basis for establishing the nature and direction of the forces that led to the formation of structure of the crust in the region between 2.02–2.05 Ga. To substantiate the idea of rotation of the western part of the central board counterclockwise in the time interval 2,02–2,05 Ga. Methodology. Applied structural and paragenetic (SPMT) and kinematic (KMT) methods tectonic, which in most cases can be used in combination. This allows to extend the time period during which the deformation processes occurring in the study area. Results. Kinematic of the western part of the US was investigate as a result of the tectonophysical study of the fracturing Uman’, Novograd-Volyn, Novoukainka massifs by their cooling 2,02–2,05 Ga. It is found that the regional tectonic stress field of the western part of the shield with the current axis stretching north-east orientation is most likely imaginary, as within the region there isn’t system faults, which should have been formed in this field. It is more likely that the fracture of rocks western part of the shield formed in the stress field acting axis stretching north-west orientation (khersonsmolensk stage), but due to the rotation of the western part of 67° counterclockwise ~ 2.0 Ga, now restored as a field northeast. Unified palaeo field of the tectonic stresses has restored for nemirovsk and lelekovsk stages. Originality. It is shown that the US had not fully consolidated structure and some of it’s blocks could return relative to each in ~ 2,0 Ga. Practical significance. The results of field work contribute to the study of rocks fracturing for use in solving geodynamic problems.Item Геодинаміка, тектоніка та сейсмічність Карпатського регіону України(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Назаревич, А. В.; Назаревич, Л. Є.У роботі розглянуто характерні особливості сучасної геодинаміки, тектоніки та сейсмічності Карпатського регіону України і його складових частин – Складчастих Карпат, Закарпаття та Передкарпаття. Простежено їх взаємозв’язок і зв’язки з попередніми геодинамічними режимами та відповідними тектонічними структурами літосфери регіону. Проаналізовано особливості геодинаміки та сейсмотектонічного процесу в основних сейсмогенних зонах. В работе рассмотрены характерные особенности современной геодинамики, тектоники и сейсмичности Карпатского региона Украины и его составных частей – Складчатых Карпат, Закарпатья и Предкарпатья. Прослежена их взаимосвязь и связи с предыдущими геодинамических режимами и соответствующими тектоническими структурами литосферы региона. Проанализированы особенности геодинамики и сейсмотектонического процесса в основных сейсмогенных зонах. In the paper the features of modern geodynamics, tectonics and seismicity of Carpathian region of Ukraine and its parts (Folded Carpathians, Transcarpathians and Precarpathians) are considered. Their interconnection and connections with previous geodynamic regimes and corresponding tectonic structures of region’s lithosphere are traced. Features of geodynamics and seismotectonic process in the main seismogenic areas are analyzed.Item Динаміка післясейсмічних тектонічних деформацій(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Малицький, Д. В.; Кравець, С. В.Аналізуються результати деформографічних спостережень за 2007-2012рр., проведених у Закарпатській сейсмічноактивній зоні, де наукові дослідження спрямовані на вивчення сучасних тектонічних процесів, викликаних літосферними та післясейсмічними явищами. Анализируются некоторые применения результатов деформографических наблюдений в Закарпатской сейсмоактивной зоне, направленных на исследованиее тектонических процессов, вызываемых современными литосферными и послесейсмическими явлениями. The results of deformation measurements carried out in the Transcarpathian seismic zone are analyzed, directed at studying the modern tectonic process caused by lithospheric and post-seismic activity.Item Geomagnetic insights into an active tectonic contact: Peceneaga-Camena fault (PCF)(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Besutiu, Lucian; Orlyuk, Mykhailo; Zlagnean, Luminita; Romenets, Andriy; Atanasiu, Ligiа; Makarenko, IrinaHighly detailed ground magnetics were jointly conducted by Romanian and Ukrainian researchers on a PCF segment in order to reveal the potential of the geomagnetic method for investigating active faults. Спільними зусиллями румунських та українських дослідників було проведено високоточну наземну магнітну зйомку в районі розлому Печенеага-Камена з метою визначення можливості використання геомагнітного методу при дослідженнях активних розломів. Совместными усилиями румынских и украинских исследователей была проведена высокоточная наземная магнитная съемка в районе разлома Печенеага-Камена с целью определения возможности использования геомагнитного метода при исследованиях активных разломов.Item Geophysical insights into the structure and geodynamic evolution of the se Carpathians and related foreland in the context of the black sea opening(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Besutiu, L.The paper brings into discussion geophysical evidence for jointly explaining the unusual craton seismicity in front of the SE Carpathians and the upper mantle intermediate-depth earthquakes in the Vrancea zone within the frame of the geodynamic environment generated by the W Black Sea opening and further evolution of the lithosphere expelled towards NW by rifting. В роботі обговорюються геофізичні докази, що одночасно пояснюють незвичну сейсмічну активність кратону у зоні, прилеглій до південно-східних Карпат, та землетрусів середньої глибини у верхній мантії у зоні Вранча в рамках геодинамічного середовища, генерованого розкриттям західної частини чорноморського басейну і подальшого переміщення літосфери у північно-західному напрямку за рахунок рифтингу. В работе обсуждаются геофизические доказательства, которые одновременно объясняют необычную сейсмическую активность кратона в прилегающей зоне юго-восточных Карпат и землетрясений средней глубины в верхней мантии в зоне Вранча в рамках геодинамической среды, генерируемой раскрытием западной части и черноморского бассейна и дальнейшего перемещения литосферы в северозападном направлении за счет рифтинга.Item Дослідження особливостей вертикальних рухів земної кори за результатами спостережень перманентних ГНСС-станцій Європи(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Третяк, К. Р.; Романюк, В. В.На підставі безперервних рядів спостережень встановлено зміни абсолютних та регіональних швидкостей вертикальних рухів земної кори, їх просторовий розподіл та зв’язок з тектонічною будовою регіону. Накопичені результати досліджень вказують на необхідність систематичних досліджень впливу різних геофізичних факторів, на стійкість та зміщення перманентних станцій та їх зв'язок із сейсмічною активністю. На основании непрерывных рядов наблюдений установлено изменения абсолютных и региональных скоростей вертикальных движений земной коры, их пространственное распределение и связь с тектоническим строением региона. Накопленные результаты исследований указывают на необходимость систематических исследований влияния различных геофизических факторов на устойчивость и смещение перманентных станций и их связь с сейсмической активностью. Based on the continuous series of observations we determined the changes of absolute and regional velocity of vertical crustal movements, their spatial distribution and relationship with the tectonic structure of the region. The accumulated research results indicate the necessity for systematic studies of the impact of various geophysical factors on the stability and permanent displacement of plants and their relation to seismic activity.Item Українські Карпати в структурі Панкардії (магматизм і геодинаміка)(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Павлюк, М. І.; Ляшкевич, З. М.; Медведєв, А. П.Проаналізовано особливості різновікових магматичних комплексів разом з іншим геолого-геофізичним матеріалом, що дало можливість реконструювати послідовність формування структури як Панкардії загалом, так і Українських Карпат зокрема, від початку мезозою до кінця кайнозою. Проанализированы особенности разновозрастных магматических комплексов вместе с другим геолого-геофизическим материалом, что дало возможность реконструировать последовательность формирования структуры как Панкардии в целом, так и Украинских Карпат в частности, от начала мезозоя до конца кайнозоя. An analysis of peculiarities of the magmatic complexes of different age together with other geological-geophysical material has given the possibility to reco nstruct consequence of the formation of the both of Pancardi on the whole and the Ukrainia n Carpathians in particular, from the beginning of Mesozoic to the end of Cainozoic.Item Роль магматизму в палеогеодинамічних реконструкціях(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Ляшкевич, З. М.Розглянуто значення магматизму як маркера геодинамічних процесів минулих геологічних епох. Подано схему поетапного вивчення магматичних порід, їх узагальнення та прив’язку до тектонічних структур. З використанням формаційного аналізу, мінералого-геохімічних властивостей кайнозойських вулканітів доведено, що в кайнозої геологічний розвиток Українських Карпат відбувався за типом колізійного геодинамічного режиму. Рассмотрено значение магматизма как маркера геодинамических процессов прошлых геологических эпох. Приведена схема поэтапного изучения магматических пород , их обобщения и привязки к тектоническим структурам. С использованием формационного анализа, минерало-геохимических признаков кайнозойских вулканитов доказано, что в кайнозое геологическое развитие Украинских Карпат происходило по типу коллизионного геодинамического режима. Significance of magmatism as a marker of geodynamic processes of the past geological epochs is considered. A scheme of phased studies of magmatic rocks is given as well as their generalization and connection to tectonic structures. On the basis of formation analysis and mineral-geochemical indicators of the Cainozoic volcanites it is proved that geological development of the Ukrain ian Carpathians during Cainozoic go on a collision geodynamic regime type.