Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
2 results
Search Results
Item Prospects for the gas and condensate production from the South Hrabyne zone of the Precarpathian foredeep(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Федоришин, Дмитро; Трубенко, Олександр; Федоришин, Сергій; Михайловський, Ігор; Fedoryshyn, D.; Trubenko, A.; Fedoryshyn, S.; Mykhailovskyi, I.; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasОсновні проблеми пошуків та розвідки газових і газоконденсатних родовищ в літолого-стратиграфічних товщах південно-західної та центральної частини Більче-Волицької зони зумовлені складними тектонічними та літолого-стратиграфічними умовами формування покладів вуглеводнів. До об’єктивних чинників можна віднести складну геологічну будову порід-колекторів, що зумовлена тектонічними порушеннями у процесі формування пастки, наявність різного типу пустот та глинистого матеріалу, а також обводненням продуктивних пластів на завершальній стадії розробки. Окрім цього, необхідно відзначити зниження інформативності та ефективності електророзвідки як наземної, так і свердловинної. Разом з цим, у неогенових відкладах відмічаються літотипи зі складною петрографічною та петрофізичною тонкошаруватою будовою матриці породи. Таким чином, з метою підвищення інформативності результатів методів геофізичних досліджень свердловин (ГДС) та ефективності пошуків вуглеводнів, необхідно сформувати оптимальний комплекс новітніх геофізичних методів, зокрема: високоточного індукційного каротажного ізопараметричного зондування (ВІКІЗ), ядерно-магнітного каротажу (ЯМК) разом з акустичними та радіоактивними вимірюваннями. Впровадження такого типу інновацій дасть змогу підвищити інформативність геолого-геофізичних досліджень. Основною базою такого підходу є петрографічна та петрофізична основа для конкретних територій і пошукових площ. З врахуванням наведеного вище нами виділено в неогенових відкладах газонасичені тонкошаруваті породи-колектори, встановлена будова їхніх порід-покришок, а також визначені їхні ефективні товщини і побудовані кореляційні схеми їхнього розповсюдження по латералі у межах сарматського, баденського та гельветського ярусів.Item The origin of the low density zones in the crystalline crust of the Transcarpathian depression (Ukraine) from petrophysical thermobaric modelling(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Корчін, В. О.; Русаков, О. М.; Буртний, П. О.; Карнаухова, О. Є.; Korchin, V. A.; Rusakov, O. M.; Burtnyi, P. A.; Karnaukhova, E. E.; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Subbotin Institute of Geophysics NAS of UkraineМета. На основі матеріалів лабораторних РТ-досліджень гірських порід і геофізичних даних щодо регіонального профілю РП-17 і їх сумісного аналізу передбачалось розкрити генезис зон низьких швидкостей у корі Закарпатського прогину як горизонтів термобаричного розущільнення мінеральної речовини та простежити зв’язок цих зон із землетрусами і родовищами вуглеводнів. Методика. Суть такого підходу полягає у порівнянні інформації ГСЗ і експериментальних даних про фізичні параметри гірських порід за високих тисків і температур. Для цього використано результати лабораторних досліджень у високих PT-режимах петрофізичних характеристик зразків гірських порід, аналогічних тим, які притаманні досліджуваному району. Результати. На основі аналізу вивчення даних лабораторних РТ-досліджень характеристик порід Українського щита і результатів спільної інтерпретації цих та сейсмічних даних по регіональних сейсмічних профілях ГСЗ на УЩ розроблено метод петрофізичного термобаричного моделювання. Напрацьовані підходи і методики застосовано для аналізу даних щодо Закарпаття, зокрема, вздовж регіонального профілю РП-17. Тут виявлено дві зони розущільнення термобаричного походження, які збігаються із зонами низьких швидкостей, аналогічні зафіксованим лабораторними методами в зразках гірських порід у різних РТ-умовах. Зони прогнозуються як ефективні регіональні пастки мантійних флюїдів, зокрема вуглеводнів, які під дією високих тиску, температури і декомпресії проникають у земну кору, а потім у приповерхневі шари осадового чохла, де сформують певні родовища. У зонах розущільнення активізуються приповерхневі землетруси із малими магнітудами, що розширює області розущільнення і сприяє переміщенню у них глибинних, наприклад, вуглеводнів до зон їх локалізації. Наукова новизна. Зони низьких швидкостей (області термобаричного розущільнення мінеральної речовини) обов’язкові за певного тиску і температур у земній корі будь-яких регіонів. Вперше показано, що для Закарпаття вони є її невід’ємною частиною і обов’язково формуються в процесі прогрівання земних надр під час їх “термогеоактивізаціі”. Горизонти термобаричного розущільнення порід під впливом тектонічних напружень, різноспрямованих деформацій і вібрацій набувають властивостей сильно дислокованих середовищ, формують великі канали міграції флюїдів, так званих “труб дегазації”, які, своєю чергою, забезпечують рух корисних мінеральних середовищ до поверхні, а також є зонами релаксації тектонічних напружень, зокрема, у вигляді землетрусів. Практична значущість. Результати описаних досліджень дають можливість уточнити геолого-структурні особливості будови земної кори Закарпаття, адекватно інтерпретувати просторовий розподіл геофізичних полів та розшифровувати особливості місцевої геодинаміки і сейсмотектонічного процесу, уточнювати рівень та характер геоекологічних небезпек, ефективніше прогнозувати та досліджувати глибинно-просторовий розподіл корисних копалин.