Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Thumbnail Image
    Item
    “Пісня України” – мелодійний голос національної громади в радіопросторі Канади від 1959 р.
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Гиріна, Тетяна; Hyrina, Tetyana; Державний податковий університет
    На прикладі конкретної радіоіціативи української громади в іномовному медіасередовищі Північної Америки осмислено роль та значення для громади живого українського слова, промовленого крізь простір та роки до покоління українців. Від 1959 р. “Пісня України” безперервно звертається до своїх вірних слухачів рідною для них мовою спершу з радіостанції “CKFH 1400” (о 19.00–19.30), потім “CHWO” (о 16.30–18.00), а нині “CJMR 1320” (о 19.20–19.50). Завдяки безпосередньому спілкуванню з авторкою програми Н. Попович, а також аналізу архівної періодики встановлено історичну хронологію поступу ініціативи в національному середовищі українців Канади, віддано шану її зачинателям Прокопу та Вікторії Наумчукам, які започаткували багаторічну передачу, вдихнули в неї життя на наситили українським духом та звитягою на спільну національну справу сучасників. Простежено тематичну поліфонію та стилістику музичного блоку ініціативи, актуалізовано питання значимості української мови для слухачів різних категорій: для старої аудиторії як безальтернативне джерело новинної інформації про Україну, для молодших слухачів як платформа до актуалізації знань та навичок спілкування мовою предків тощо. Осмислено глибоку місію українськомовних ініціатив у справі збереження власної національної ідентичності та прийнятливості поколінь. Введено до наукового медіадискурсу імен продуцентів українського радіоконтенту Канади в різні роки, а саме: З. Прусаченко-Зубович, С. Лантуха, С. Новицького, А. Шеляк, В. Маґденко, Т. Косач, В. Бойчука, Т. Горохович, Н. Куци-Ковальчук, В. Романюка, С. Баюса, З. Онищука, У. Мельник, І. Кравець, Н. Солтис, О. Сидорчук-Соколик та інших. Охарактеризовано сприйнятливість української громади до позаефірних заходів, ініційованих чи підтримуваних програмою та її зачинателями. Серед таких щорічні благодійні “Українські вечорниці”, періодичні святкування, концерти, мюзикли, танці тощо.
  • Thumbnail Image
    Item
    Диференціація функцій блогів українських журналістів на сайтах інтернет-ЗМІ
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Кузнецова, Олена; Kuznetsova, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто диференціацію функцій блогів українських журналістів як нового типу самовираження на сайтах інтернет-ЗМІ, поділено функції на нові й традиційні. Оглянуто й проаналізовано статті попередніх дослідників щодо функцій блогів, таких як ЗМК, та інтернет-ЗМІ. Виявлено, що контент блогів на сайті інтернет-ЗМІ поєднує виконання функцій засобів масової комунікації, яким є блог журналіста, та водночас виконує функції жанру ЗМІ, яким є його контент. Розкрито систему рівнів: макрорівень, мезорівень, мікрорівень функцій блогів українських журналістів, що оприлюднюють у рубриках “Блоги”, “Авторські блоги” на сайтах українських інтернет-ЗМІ “Детектор медіа”, “Українська правда”, “День”. На основі аналізу впливу функцій блогів українських журналістів на сайтах інтернет-ЗМІ, виділено їх загально-соціальні, загально-психологічні та соціально-психологічні функції. Розкрито поєднання нових функцій блогів журналістів на сайтах інтернет-ЗМІ та традиційних загально-соціальних функцій ЗМІ: інформаційної, комунікаційної, регулятивної, інтегруючої, просвітницької, освітньої, виховної, ідеологічної, контролюючої, саморозвитку, соціалізації, що сприяють згуртуванню та утримуванню соціальних зв’язків. Виявлено одночасне застосування нових функцій блогів українських журналістів та загально-психологічних функції ЗМІ: утилітарної, емоційної розрядки, релаксації, що заспокоюють, знімають емоційну напругу. Встановлено, що блоги журналістів на сайтах Інтернет-ЗМІ виконують також соціально-психологічні функції: соціального орієнтування, аффілації як належності до групи, контакту з іншою людиною та самоутвердження, що поєднуються з новими функціями. Визначено домінування кількох нових функцій у журналістських жанрах блогів журналістів на сайтах досліджуваних інтернет-ЗМІ: зміна світогляду, самопрезентації, самовираження, самопозиціювання авторів блогів журналістів Інтернет-ЗМІ, що розширюють коло їх читачів та інші.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ціннісно-змістовий вимір “українського часу” національної громади в радіопросторі Канади
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Гиріна, Тетяна; Hyrina, Tetyana; Державний податковий університет; State Tax University
    Розглянуто історичні етапи становлення, осмислено сучасний стан та ціннісно-змістовий супровід радіоініціатив української еміграції на прикладі радіопрограми “Український час” (Монреаль, Канада). Унікальні дані від першої особи отримано під час безпосереднього спілкування з продюсером медіаініціативи з понад тридцятирічним досвідом роботи, активним діячем української громади С. Куклевським. Простежено хронологію безперервного існування радіопрограми від її заснування у 1963 р. І. Опариком та В. Гладуном. Осмислено внесок у її розбудову двох поколінь творчого колективу талановитих авторів на чолі із теперішнім продюсером С. Куклевським. Введено до наукового медіадискурсу імена долучених до створення радіопрограми медіаактивістів: О. Онищенко, О. Шак (ведучі), Л. Гаврилів (інформаційний сектор), Н. Федосєєва (журналістка), священників української греко-католицької церкви о. І. Ощіпко та української православної церкви о. І. Куташа, продюсера С. Куклевського. Охарактеризовано орієнтацію її авторів до імплементації конвергентних інструментів сучасного радіомовлення, зокрема трансляції випусків на однойменному каналі на “Youtube” та інформаційний супровід на сторінці в соціальній мережі “Facebook”. Визначено високу роль та значення радіопрограми як інтегратора громади навколо національних цінностей та української справи та переконання у тому, що лише потужна об’єднана громада може мати успішне, якісне, тривале представлення в медіапросторі. А щоб зробити громаду такою, треба включатися в її життя, не обов’язково організовувати подієві атракції, але долучатися до них, слухати програми, говорити з дітьми українською, співати наших пісень.
  • Thumbnail Image
    Item
    Медіамістифікація у контенті всеукраїнських телеканалів: український досвід
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Пуцята, Ірина; Putsiata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано український досвід медіамістифікації у контенті всеукраїнських телеканалів. Актуальною проблемою є застосування жанру містифікації у контенті всеукраїнських телеканалів, за допомогою якого журналісти демонструють в країні та за її межами фейкові новини чи сфабриковані програми на телебаченні як реальні. Проаналізовані наукові підходи вчених до визначення поняття “медіа містифікація”. Визначено, що значна кількість дослідників підкреслюють, що до однієї з основних ознак містифікації належить правдоподібність, яка характеризується як критерій її якості, оскільки ефективною медіамістифікацією вважатиметься в тому випадку, коли буде найвищий рівень правдоподібності. З’ясовано, що медіамістифікація орієнтована на те, щоб показати глядачу фрагмент дійсності в його правдивості, щоб не виникало підозр. Визначено, що на сьогодні існують загальновживані технології містифікації, які застосовують на українському телебаченні: фільмування “від першої особи”, “ефект тремтячої камери”, непопулярні актори чи невідомі представники органів влади. Для створення хороших та позитивних сюжетів містифікатори почали розтягувати правду, наголошувати на найбільш сенсаційних кутах своїх історій, вигадувати цікаві подробиці та перебільшувати, поки деякі історії не стали вигадкою. У рамках нашого дослідження акцентовано увагу на сатиричних фейкових новинах, які спрямовані на створення мотиваційних установок до саморефлексивного аналізу новинного медіаконтенту. Сатиричні фейкові медіа не прагнуть до прихованої пропаганди, не намагаються приховати свої цілі та обдурити, дезінформувати, маніпулювати громадською думкою, не створюють ілюзію дійсності, не наділяють авторів масками справедливих, об’єктивних журналістів, а навпаки, визнають вигаданість описаних подій та явищ (як приклад, можемо навести такі розважальні програми: “95-квартал”, “Дизель Шоу” тощо). Крім використання містифікації через прийом сатири, основною метою медіамістифікації є і матеріальне збагачення. Так, як відомо, сучасні мас-медіа прагнуть не лише виконувати свою високу соціальну місію, а й приносити прибуток редакції та власнику інформаційного ресурсу. Сформовані висновки, що медіамістифікація – це створення та закріплення в інформаційному поліфіктивної історії чи події, що підкріплюється переліком правдоподібних фактів, які виступають яскравим інформаційним приводом для засобів масової інформації протягом тривалого часу з метою досягнення соціально-значущого результату. А мета медіамістифікації може бути корисливою, тобто сприяти матеріальному збагаченню; пропагандистською, що сприяє розповсюдженню відповідний ідей; розважальною, наприклад, жарт із метою отримання популярності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціальні проблеми Японії в телепередачі “Світ навиворіт”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Кузнецова, Олена; Kuznetsova, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Стаття містить аналіз та осмислення серій про Японію з популярної української телепередачі “Світ навиворіт”, що висвітлює сучасні гострі соціальні проблеми: самотність, щоденна робота в офісах понад 15 годин, “вигорання” людей на роботі, які не мають часу на особисте життя, сім’ю, відсутність або маленьке за площею житло, де мешкає 2–3 покоління. Вражає інформація про перше місце у світі японців за суїцидами через втрату роботи, робочий день в офісах, що вдвічі перевищує норму, без вихідних, постійне недосипання. Телевипуски ілюструють оригінальні незвичайні замінники сім’ї: її прокат на день, прокат собачки на кілька годин або днів, продаж силіконових дівчат-ляльок для чоловічих утіх, платні послуги школярок у лав-барах для зняття стресу наближеннями та ніжними дотиками, або жорсткі зв’язування в барі та побиття плітками, лав-готелі для молодих подружніх пар. Показано як альтернативою самотності дівчат є сучасні хлопці на годину, що зустрічаються у спеціальних кафе з дівчиною, ведуть приємну для неї розмову, роблять компліменти, а вона платить за ілюзію побачення, ввічливість та випивку. Зняттю стресового стану сприяють також невинні виступи численних ансамблів школярок, що співають і танцюють на сцені для хлопців і солідних чоловіків у залі, яким імпонує юний запал, веселощі, й вони щиро аплодують ученицям. Показані у телепередачі щорічні бої биків, які також дають емоційну розрядку вболівальникам; Олімпіада в бруді, де молоді люди беруть участь у різних випробуваннях з метою не перемогти, а падати в рідку глину, забруднитися, веселитися, як діти, щоб позбутися стресу чи депресії.
  • Thumbnail Image
    Item
    “Бутікова” самопроєктна ідентифікація молоді в процесі соціальної ампліфікації медіапростору: реалії TikTok-епохи
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Гиріна, Тетяна; Жук, Аліна; Hyrina, Tetyana; Zhuk, Alina; Державний податковий університет
    У статті розглянуто потенціал медіа-хайпу в контексті імплементації його масовокомунікаційною практикою у співвідношенні з очікуваннями та особливостями сприйняття аудиторією на прикладі сервісу створення та перегляду коротких відео мережі TikTok. Осмислено теоретичне підґрунтя самопроєктної ідентифікації молоді на цифрових платформах з використанням хайп-технологій, проаналізовано практики та моделі реалізації стратегій із масованого поширення мейнстримного контенту у вимірі соціальної мережі TikTok; проведено соціологічне дослідження у формі електронного опитування на платформі “Google Форми”, охарактеризовано ставлення інтернет-користувачів до поширюваного популярного вірусного контенту в мережі, виявлення основних складових перспективно легкосприйнятного масами контенту та градації його за рівнем інтересу, відгуку до окремих його проявів. Встановлено сприйняття інтернет-користувачами сфери культури, як найбільш плідного майданчика для тиражування хайп-повідомлень. Соціальні мережі ідентифіковано як найбільш сприйнятливий майданчик для “вірусного контенту”, найпопулярнішими серед молоді є “TikTok” та “Instagram”. Більшість респондентів бачать такий контент, втім реагують та поширюють його вибірково й періодично. В кількісному вираженні та ранжуванні за рівнем підтримки аудиторії реакціями, вподобайками, коментарями, поширеннями та іншими способами вияву прихильності і різновекторної оцінки контенту взаємодія відбувається у всіх опитаних, але не рідше одного разу на тиждень.