Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Емоційність та інтертекстуальність в офіційних дискурсах пострадянських авторитарних держав (Казахстан, Білорусь, Російська Федерація)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Стеблина, Наталія; Steblyna, Nataliia; Донецький національний університет імені Василя Стуса; Vasyl Stus’ Donetsk National University
    У статті здійснено формальний аналіз офіційних дискурсів Казахстану, Білорусі та РФ. Репрезентантами офіційних дискурсів виступають сайти президентів цих країн. За допомогою комп’ютерних програм (мова Python) обчислюються показники емоційності, прямої та непрямої інтертекстуальності. Для усіх трьох офіційних дискурсів характерна низька емоційність та пряма інтертекстуальність, що підкреслює незначну інтенсивність (або ж формальність) політичної взаємодії. Середні показники емоційності дискурсів Казахстану та Російської Федерації (0,26; 0,24) та Білорусі (0,39) – у кілька разів менші від показників країн із більш демократичними режимами. З-поміж окреслених дискурсів виокремлюються більш емоційні спорадичні (Білорусь) та менш емоційні стабільні (Казахстан, Російська Федерація). Між емоційністю Казахстану та Російської Федерації знаходимо позитивну кореляцію (0,84), що говорить про існування схожих етапів розвитку цих дискурсів: із більш виразною емоційністю до 2013 і неемоційний етап – після 2013. За непрямою інтертекстуальністю для Білорусі та Російської Федерації виокремлюються декілька періодів, коли показники непрямої інтертекстуальності були дуже значними (2012–2014, 2016–2017; та 2005–2010 – відповідно). Подібні періоди високих показників пояснюються не інтенсифікацією політичної взаємодії, а її імітацією. Значний відсоток повідомлень (більше половини, а іноді й 80–90 %) із непрямими цитатами у цей період у Білорусі та Росії – це привітання або ж висловлення співчуттів авторитарних лідерів країн представникам світової спільноти. Для Казахстану спостерігається інтерес до подібного типу повідомлень, проте вони домінують тільки протягом 2011–2012 років. Отже, для білоруського та російського офіційних дискурсів притаманна імітація політичної активності на рівні комунікації, а для казахстанського – ні. Хоча для усіх трьох типів характерний штучний характер політичної взаємодії на рівні офіційних дискурсів, що може бути визначений через використання шаблонного підходу для створення текстів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Некаторыя асаблівасці развіцця юрыдычнай навукі і адукацыі Беларусі ў міжваенны перыяд
    (Видавництво Львівської політехніки, 2016) Саракавік, І. А.
    Артыкул прысвечаны некаторым асаблівасцям развіцця юрыдычнай навукі і адукацыі Беларусі ў 1921–1941 гг. ХХ ст. і раскрывае яе адметнасці. Падрыхтаваны ў асноўным на архіўным матэрыяле, які не выкарыстоўваўся гісторыка-прававой навукай. Нельга зразумець сучасны стан і перспектывы развіцця юрыдычнай навукі і адукацыі, не даследуючы іх мінулае. Ва ўсіх сферах жыццядзейнасці існуе пераемнасць, не мінуе яна і юрыспруденцыю. Пытанне асаблівасцей развіцця юрыдычнай навукі і адукацыі Беларусі ў міжваенны перыяд не даследавана гісторыка-прававой навукай і таму актуальна. Галоўная задача артыкула – выясніць фактары, якія паўплывалі на гэтыя асаблівасці. Статья посвящена некоторым особенностям развития юридической науки и образования Беларуси в 1921–1941 гг. ХХ в. и раскрывает ее особенности. Подготовлена в основном на архивном материале, который не использовался историко-правовой наукой. Нельзя понять современное положение развития юридической науки и образования Беларуси, не изучая их прошлое. Во всех сферах жизнедеятельности существует преемственность, не обходит она и юриспруденцию. Вопрос особенностей развития юридической науки и образования Беларуси в межвоенный период не исследован историко-правовой наукой и поэтому актуальный. Главная задача статьи – выяснить факторы, повлиявшие на эти особенности. The article deals with some features of development of jurisprudence and formation of Belarus in 1921–1941 by the XX сentury and opens its features. The article is prepared generally on archival material which wasn't used by historical and legal science before.