Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
7 results
Search Results
Item Інспіративні складові архітектурно-просторових рішень “Храму книги” Фрідріха Кізлера та Арманда Бартоша поблизу пагорба Ґіват-Рам у Західному Єрусалимі(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Коротун, Ірина; Korotun, Iryna; Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Yuriy Fedkovych Chernivtsi National UniversityСтаття присвячена аналізу архітектурно-просторових рішень архітектурного об’єкту, збудованому за ідеєю Фридріха Кізлєра у співавторстві з Армандом Бартошем – архітектурному комплексу Храму книги, поблизу пагорба Гіват-Рам в Західному Єрусалимі. Досліджуються передумови формування світогляду архітектора, що пов’язані з походженням і містом народження – Чернівцями з потужною на той час іудейською общиною, у якій його батько був вагомою людиною. Пропонується аналіз ідеологічних та семіологічних складових художніх рішень. Святе письмо іудаїзму, зокрема Сефер Йецира, як транскрибування колористики екстер’єрів архітектурного комплексу. У свою чергу, елементи формоутворення синтезовані за допомогою стилізації та творчого перевтілення форм головуючих атрибутів іудаїзму.Item Architectural image development in the cities of western Ukraine (at the turn of the 20th and 21st century)(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Посацький, Богдан; Posatskyy, Bohdan; Lviv Polytechnic National UniversityАрхітектурний образ міста або міський пейзаж чи краєвид загалом формують такі складові: а) природний простір; б) містобудівна структура; в) архітектура будинків та їх комплексів. Еволюційні процеси у західноукраїнських містах набули значного прискорення у другій половині ХХ ст. і на початку ХХІ ст. під впливом радикальних політичних і суспільно-економічних перетворень. Можна виділити три характерні періоди: А. 1945–1955 рр. – період творчого освоєння класичної спадщини в радянській архітектурі в умовах тоталітарного суспільно-економічного ладу; Б. 1955–1990 рр. – період індустріалізації будівництва і типізації та уніфікації архітектурних і містобудівних вирішень в радянській архітектурі в умовах обмеженої еволюції тоталітарного суспільно-економічного ладу; В. 1991–2016 рр. – період плюралізму архітектурних і містобудівних форм в умовах розвитку ринкової економіки і парламентської демократії. Після 1945 р. для більшості міст Західної України були розроблені генеральні плани, згідно з якими у містах проектувалися великі центральні площі (для партійних мітингів і урядових демонстрацій) з монументальними громадськими будинками і регулярними кварталами житлової забудови в їх оточенні для надання західноукраїнським містам архітектурного образу “радянського міста”. Сприятливі передумови для цього у 1945 р. склалися у Тернополі, Луцьку, Рівному. Водночас, у більшості центрів міст Західної України не існувало широких можливостей для їх перебудови, оскільки, формуючи просторову структуру міських центрів, пам’ятки містобудування і архітектури суттєво обмежували можливості створення нових ансамблів. Комплексний характер збереження планувальної та об’ємно-просторової структури центру у Чернівцях визначив основний напрямок його розвитку у перше післявоєнне десятиліття, схожа містобудівна ситуація склалася у центрах Ужгорода та Івано-Франківська. Перше післявоєнне десятиліття не внесло значних змін у архітектурний образ центру Львова, нові елементи планування і забудови еволюційним шляхом доповнили існуючу містобудівну структуру. Автори проектів реконструкції малих міст у більшості випадків бачили перспективу розвитку історичних осередків цих міст у наданні їм ролі нових громадських центрів зі збереженням існуючої містобудівної структури. У кожному місті передбачалося створення головної площі для мітингів і демонстрацій у дні державних свят, забудові площі намагалися надати парадності тощо. Прикладами можуть служити проекти площ у Жовкві, Бродах, Винниках, Глинянах, Перемишлянах, Раві–Руській, Сокалі, Яворові. Свідченням нових перетворень повинні були стати нові міста Новововлинськ і Червоноград, які у просторових формах демонстрували тип “соціалістичного міста”, в основу їх планування і забудови була покладена концепція “міста-саду”. В урядових постановах 1954 р. і 1955 р. засуджувалося звертання до зразків класичної архітектурної спадщини, нове будівництво мало здійснюватися лише за типовими проектами і з використанням збірних залізобетонних конструкцій. Впродовж 1960–1980-х рр. значні території у містах Західної Україні були зайняті типовою промисловою і типовою багатоповерховою житловою забудовою. У великих містах сформувалися два різнохарактерні міські образи: а – образ історичного центру міста з пам’ятками архітектури; б – образ районів нової промислової і масової багатоповерхової житлової забудови. Прикладами описаної ситуації можуть служити Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Рівне, Тернопіль, Ужгород, Дрогобич. Радикальні суспільно-політичні та економічні зміни. що відбулися в Україні у 1991 р., суттєво змінили умови містобудівної діяльності. Зміна форм власності та відміна багатьох обмежень попередніх періодів обумовили своєрідний “вибух” індивідуальної житлової забудови у містах. На жаль, архітектурний образ міст західноукраїнського регіону загалом зазнав при цьому великих втрат. У великих містах регіону негативним чинником у формуванні міського ландшафту стала хаотична забудова вільних ділянок багатоповерховим житлом у центральних частинах міст. Прикладом може служити огляд панорам центру Львова зі східного напрямку, де сьогодні шпилі церков і костелів губляться на тлі кольорових масивних фасадів нових житлових багатоповерхівок. Це свідчить про деформування історичного міського культурного краєвиду у місті, де частина історичного центру вписана до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.Item Architectural utopia through the prism of cinematographic architectural images of the XX–XXI centuries(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Remizova, Olena; Rusiev, KostiantynThe top informatisation of the world community is a phenomenon of the XX–XXI centuries. New means of communication and information transmission accelerated the dissemination of ideas, facilitate access to sources and their authors. And new forms of art such as cinematography, helped to gain the widest possible audience. Throughout the XX century architecture – the most public of the arts, and cinematography, the most popular and available one, were working in a kind of "tandem" and finally created a powerful tool which influences human consciousness, the ability to adjust and to build person’s relation to the real world. Most of architectural utopias were tested in a kind of the cinematographic virtual images. Cinematography reflected a look from outside, revealed both values and disadvantages of architectural utopias long before its implementation. Феномен ХХ–ХХI століть полягає у граничній медіатизації. Нові засоби зв’язку і передачі інформації прискорили поширення ідей і полегшили доступ до джерел та їх авторів, а нові види мистецтва, такі як кінематограф, допомогли охопити максимально широку аудиторію. Протягом усього XX століття архітектура – найбільш публічне з мистецтв, а кінематограф – найпопулярніше і доступне, працювали у своєрідному «тандемі». Більшість архітектурних утопій пройшли своєрідну апробацію у віртуальних образах кінематографа. Кінематограф відображає погляд з боку, розкриває як переваги, так і недоліки архітектурної утопії задовго до її реалізації.Item Townscape of Lviv – phases of development (the end of 18th – beginning 21th century)(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Posatskyy B.This article considers the evolution of the townscape of Lviv in connection with natural landscape, civil buildings and housing during the end of 18th – beginning 21thcentury. Розглянуто особливості еволюції міського краєвиду Львова в поєднанні з природним ландшафтом і комплексами громадської та житлової забудови впродовж ХVIII – початку XXI ст.Item Townscape of Lviv – phases of development (13th –18th centuries)(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Posatskyy, BohdanThis article considers the evolution of the townscape of Lviv in connection with natural landscape,civil buildings and housing during the 13th – 18thcentury. Розглянуто особливості еволюції міського краєвиду Львова в поєднанні з природним ландшафтом і комплексами громадської та житлової забудови впродовж ХІІІ–ХVIII ст.Item Узагальнення досвіду проектування та будівництва об’єктів для дипломатичної діяльності в Україні та за кордоном(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Проскуряков, В. І.; Тимовчак, І. Ю.Автор узагальнив попередні результати комплексного дослідження українського та світового досвіду проектування об’єктів для дипломатичної діяльності, що дало змогу встановити тенденції формування архітектури та напрямок їх діяльності, що підтвердило важливість створення таких представництв для розвитку дипломатії та створення позитивного іміджу України у світі.Item Кореляція архітектурного і світлового образів у світловому дизайні громадських будівель(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Проскуряков, В. І.; Яців, С. М.Розглянуто основні способи формування світлового образу громадських будівель та аспекти взаємозв’язку архітектурного й світлового образів у об’єктах традиційної архітектури. Визначено загальні тенденції формування світлового образу громадської будівлі сучасними засобами штучного освітлення . The articl e is devoted the basic ways of forming a light image of public buildings and aspects of the relationship architectural and luminous image of objects of traditional architecture. The general trends of modeling light image of public buildings with modern means of artificial lighting.