Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Analysis of Calculation Model for Primary Coolant Fission Products
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Лис, Степан; Lys, Stepan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Джерелами радіоактивного забруднення теплоносія першого контуру продуктами поділу під час роботи блока на номінальній потужності є дефектні тепловидільні елементи з негерметичністю та істотними пошкодженнями, поверхневе забруднення зовнішніх поверхонь оболонок ТВЕЛів, поверхневе забруднення конструкційних матеріалів паливних збірок. На початковому етапі роботи реактора (за відсутності виробничих дефектів тепловидільних елементів) забруднення теплоносія продуктами поділу визначається виходом у контур осколків поділу урану-235 (за рахунок їх кінетичної енергії), наявного на зовнішніх поверхнях паливних елементів як забруднення під час їх виготовлення. Під час нормальної роботи реактора цілісність оболонки може порушуватися внаслідок різних процесів корозійної втоми, які призводять до появи спочатку мікротріщин, а потім великих дефектів оболонок, що супроводжується збільшенням надходження продуктів поділу з ТВЕЛів у теплоносій першого контуру.
  • Thumbnail Image
    Item
    Результати натурних випробувань косих в плані залізобетонних балкових прольотних будов автодорожнього моста
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Горбачевський, Р. Р.; Рубаха, М. В.; Кваша, В. Г.; Gorbachevskyi, R.; Rubakha, M.; Kvasha, V.; Національний університет “Львівська політехніка”, ГНДЛ-88; Lviv Polytechnic National University, GNDL-88
    Залізобетонні мости з косим перетином перепони (косі в плані мости) з балковими перехресно-ребристими прольотними будовами мають характерні конструктивні відмінності в компонуванні балкової клітки порівняно з прямими. Зокрема, це зміщення в плані головних балок на опорах, а також коса або пряма орієнтація поперечних балок (діафрагм), які об’єднують головні балки поперек прольоту в перехресно-ребристу балкову клітку. Ці особливості значно ускладнюють теоретичне створення їхніх розрахункових моделей просторового розрахунку. Тому у більшості випадків для практичних потреб цю задачу вирішують не теоретично, а шляхом натурних випробувань косих у плані прольотних будов. У цій статті представлені результати випробувань прольотних будов з косою і прямою орієнтацією поперечних діафрагм. За їх результатами досліджений дійсний характер просторової роботи і закономірності розподілу зусиль між балками, що дало можливість виконати розрахунки прольотних будов на нормовані тимчасові навантаження.