Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
13 results
Search Results
Item The dichotomy of the‘ manipulative versus countermanipulative impact’: does it exist in the englishwritten mass media texts on climate change?(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Дунаєвська, Юліана; Сушко, Сергій; Dunayevska, Yuliana; Sushko, Serhii; MA, Philology; Kramatorsk InstituteРозглянуто складну проблему медіалінгвістики, яку утворює завдання виокремлення засобів і ознак маніпулятивності у медіатексті. Якщо певний текст вважається маніпулятивним, тоді має існувати протилежний йому текст, у загальному сенсі, який не є маніпулятивним і який головно спрямований на викриття маніпулятивних прийомів тексту, якому інкримінують навмисно викривлене подання інформації. Англійськомовний дискурс з тематики зміни клімату демонструє значний обсяг текстів, які позиціонують себе до одного чи іншого типу, або їх зараховують опоненти до певного типу. Як актуальну дослідницьку проблему розглядаємо засоби маніпулятивного впливу у текстах, створених тими, хто заперечує зміну клімату, а також виокремлення цих засобів у текстах їхніх опонентів, прибічників наукової концепції зміни клімату, які утворюють переважну наукову спільноту. Встановлено, що неозорий корпус текстів, що висвітлюють зміну клімату, розподіляється переважно на дві протилежні множини. Лінія розподілу між ними проходить у площині наявності чи відсутності маніпулятивних засобів і ознак у тексті. Тому є підстави вважати наявною дихотомію маніпулятивного і контрманіпулятивного впливу в англійськомовних текстах зазначеної тематики. У зв’язку з гостротою проблеми протистояння у сфері бачення проблеми зміни клімату та способів її висвітлення у ЗМІ актуальною є проблема подальшої розробки процедур і алгоритму виокремлення засобів маніпулятивності у медіатекстіItem The factors of impulse modeling the territory as a part of transitional nature of modern city planning(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-19) Павлів, Андрій; Pavliv, Andriy; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття розкриває проблему поступової зміни спрямованості містобудівельного дискурсу під впливом критичного переосмислення спадщини модерністського проектування та низки нових соціальних ы технологічних ініціатив межі ХХ–ХХІ століть.Item Мультиверсум мови (Рецензія на монографію Галини Балути “Структури мови”. – Кривий Ріг : Вид. А. Р. Козлов, 2015. – 300 с.)(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-11) Карівець, Ігор; Karivets’, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”The Halyna Baluta’s monograph “The Structures of Language” deals with the different aspects of our language. The author explores language from its sacral functions in Antiquity to the powerful discourses in contemporal society. In this reviewed monograph the author argues that language is medium between a human being and the world. Halyna Baluta’s monograph helps to understand such things as: 1) thinking and consciousness are based on language; 2) a thought doesn’t exist without its language form; 3) we realize the state of things with the help of language. A human being associates the inner and the outer worlds, gives things their names with the help of language. This monograph is of great importance for philosophy of language and linguistics.Item Правове пізнання: антропологічний дискурс(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т. З.; Іванишин, Т. І.У статті правове пізнання аналізується як правова категорія, що відображає сам процес, і водночас результат цілеспрямованого пізнання права. Розглянуто гносеологічний аспект праворозуміння, що розкривається у свідомому прагненні суб’єкта сформувати і виявити своє ставлення до правових норм у конкретній поведінці та діяльності. Здійснено загальнотеоретичний аналіз концептуальних основ методології правового пізнання, охарактеризовано основні наукові методи дослідження сутності та особливостей цього складного правового феномену. Окреслено шляхи подальшого застосування вибраної методології для загальнотеоретичної характеристики правового пізнання. право, пізнання, правове пізнання, антропологія, дискурс, праворозуміння, правосвідомість, правова система. The article analyzes the legal knowledge as a legal category that reflects the process, while the result of a focused knowledge of law. We consider the epistemological aspect of thinking that opens in a conscious effort to create the entity and identify their attitude to the law in a particular behavior and activity. DONE general theoretical analysis of the conceptual foundations of legal knowledge of the methodology, described the basic scientific methods the nature and features of this complex legal phenomenon. The ways of further application of the selected methodology for general theoretical characteristics of legal knowledge.Item Епістемічна модальність у науково-популярному дискурсі щодо викладання навчального матеріалу(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Сивокінь, Ганна; Мар’янко, Яніна; Картель, Тетяна; Зайцева, ОленаМатеріалом цього дослідження є епістемічна модальність у науково-популярному дискурсі змісту інформаційно-оцінних висловлювань викладачів або студентів, що утворюють мовну тканину різними мовами; використовуючи різноманітні засоби вираження впевненості, сумніву й неповної впевненості в істинності повідомлюваного. Ці засоби є детермінативами, або маркерами, когнітивної діяльності суб’єкта мовлення – викладача або студента. Суб’єктивно-модальні функції мови в лекційному та практичному викладанні навчального матеріалу виражено в тому, що в рамках способів можна передавати конкретне ставлення мовця до змісту висловленого, яке має широку гаму особистісних оцінок із градацією бажаності, умовності, наказовості, повинності. The subject of this research is epistemic modality in the scientific and popular discourse as the part of speech information and evaluation of teachers or students that form the structure of the language in different languages, using various means of expression, confidence, doubt and certainty of the truth of incomplete information. These means are determinative or cognitive markers of the subject of speech – teacher or student. Subjective-modal functions of language in lectures and practical teaching learning material reflected in the fact that in the specific ways can be transmitted the attitude of the speaker to the content of expression, which includes a wide range of the personal evaluations that express gradation desirability of convention, order, obligation.Item Рівні та типи дискурсу глобальної політики(Lviv Politechnic Publіshing House, 2015) Тишкун, ЮрійАналізується дискурс глобальної політики як її “тексту”, його змісту і особливостей, складових. В основу праці покладено адаптацію ідей про дискурс Р. Барта, М. Фуко, Т. ван Дейка до глобальної політики. Стверджується, що дискурс як “мова” глобальної політики опосередковує і формує уявлення про це явище – як наукові, так і повсякденні, містить усю наявну інформацію про нього. Цей дискурс формується структурою “мови” глобальної політики і її соціальним контекстом, а також когнітивними схемами індивідів, які сприймають інформацію, їх “суперструктурами”. The article analyzes the discourse of global politics as “text” and “language” of its content and features along with its components. The work is based on the ideas of R. Barthes, M. Foucault and T. Van Dijk on the discourse concerning global politics. Discourse as “language” of global politics is considered to create certain apprehension about the0 phenomenon in both aspects: scientific and casual. Moreover, it contains all the necessary information. This discourse is shaped through the structure of global politics “language”, its social context and cognitive schemas of individuals who perceive information about global politics, their “superstructures” in other words. S. Huntington marks that languages of former imperialistic powers (e. g., English, Chinese, French, Spanish, Arabic, Russian ones) are the most significant for formation of the “global” discourse of “World Politics”.. The discourse of global politics is based on separate texts which exist as autonomous objects. The philosophers, historians, culturologists, political scientists and representatives of other social and humanitarian sciences describe those and other texts about “Global Politics” as the product of certain subjects (individuals) created under special social conditions and in a certain cultural and historical situation. In the broad sense, the discourse of global politics appears to be implemented in stereotypical vision of global public opinion and its sources such as global media and communication. This discourse, in the narrow sense, is the reflection of global politics in the context of scientific and philosophical discourses about it. The discourses are aimed at investigation through social and humanitarian methods, philosophy, as well as realizing, exploring, and understanding of its essence. According to the terminology by R. Barthes, there are such kinds of elements of the global politics discourse as its reflexive consecutive interpretation of “meta” global policy which, in its turn, can be defined as an artificial symbolic description of an object: 1) scientific, 2) philosophical, 3) ideological (mythological) discourses. All those types of the “metalanguage” discourse are similar and interconnected, but not identical. Each of those types of discourse is built according to its “genre” by usual standard procedure, “superstructure” (according to the terminology of T. Van Dijk).Item Платонівська критика мистецтва в контексті становлення дискурсу репрезентацій(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Головей, ВікторіяНа основі докладного аналізу платонівської теорії мистецтва описано генезис дискурсу образотворчої репрезентації в європейській філософсько-естетичній традиції. Обґрунтовується, що саме Платон започатковує есенціальний дискурс і в його координатах – сферу репрезентації, у якій будь-яка річ або явище трактується як адекватне або неадекватне зображення-представлення певної сутності. Досліджуються витоки проблематики “недовіри мистецтву”, “симулякрів і симуляції”, а також магістральних тенденцій в осмисленні репрезентативної сутності мистецтва, які визначатимуть суперечливе ставлення до художньої образотворчості від античних часів до сучасних. In this article the genesis of discourse of pictorial representation in the European philosophical and aesthetic traditions is investigated, on the basis of detailed analysis of Plato's art theory. It has been substantiated that Plato did established essential discourse and in its coordinates – the scope of representation in which any thing or phenomenon have been treated as adequate or inadequate pictorial representation of a certain essence. We investigate the origins ofsuch problems as “distrust of art”, “simulacra and simulation” and the main trends in comprehension of the representative nature of art that determines the contradictory attitude to artistic depiction from ancient times to nowadays. Іt is assumed that the theory of representation has been a mandatory component of any metaphysics. While philosophy starts searching for absolute principles and the methods relating immanence and transcendence, the ideal and the real, and trying to distinguish authentic and simulation, the concept of representation becomes a necessary condition of ontological distinction. Representation paves the way to ontology, because it does allows keeping the elusiveness of reality in continuous mode of selfrepresentation, the dialectic of the visible and invisible, presence and absence. Focusing on the contrast of the idea and its figurative embodiment, Plato establishes a kind of iconology based on the ontological distinction between prototype and the infinite gradations of its possible representations. In the measurement of the world of representations the problem of the validity of image is associated with the differentiation of the nature and visibility, the original and copies, the prototype and similarity. The difference is determined by the extent essential similarity to the original, or by the distinction between presentation and representation. Such approach is characterized by an ontological contradistinction between the prototype and its artistic and imaginative representations as substance and only visibility, also by recognition of ontological inferiority of images and denial of its opportunities for adequate representation of nature. Despite the apology of imitative arts was developed by Aristotle, Plotinus and later thinkers, the most serious attempts to further criticism of art in its relation to the truth were based on the logic of Plato's argument.Item Дослідження і теоретизування глобалізації: до історії питання(Видавницво Львівської політехніки, 2014) Кукарцев, OлегДосліджено історію виникнення та формування дискурсу глобалізації, а також проаналізовано підходи до розуміння глобалізації. Зроблено висновок про відсутність у науці якоїсь єдиної загальної теорії глобалізації та висновок про наявність багатьох концепцій глобалізації, які по-різному тлумачать її суть, генезу, історію, структуру та логіку розвитку. The article researches the history of origin and formation of globalization discourse and analyzes the approaches to understanding of globalization. On the basis of the research there is made a conclusion about the absence of some single general globalization theory in science. There is also a conclusion about the existence of many globalization conceptions that use different approaches to interpret its essence, genesis, history, structure, and logic of development. Over a period of two last decades, the term «globalization» has been used for marking the increasing world interdependency in economic, social, cultural, and political spheres. It is significant that the term is considered to be so clear, that the majority of authors do not provide its definition even in the works that directly cover the globalization theory. The representatives of different areas of science inclined to interpret the globalization on the basis of their own ideas and science interests. Hence there emerges a necessity to study the given standpoints. In general, this research shows that theorisation of globalization has evolved unevenly in spite of a numerous theoretic debates and a literature boom. Particularly, it is observed that in the analysis of the globalization the most active are the experts of the fields of social philosophy, sociology, economics, political science, cultural studies, whereas in the other spheres of knowledge the globalization remains a marginal subject: it does not appear on the forefront and does not represent a subject of particular scientific interest. Assessing the scientific state of the development of the problematic field of globalization, it seems reasonable to talk not about globalization theory, but about globalization theories, or considerably better about discourse and studies of globalization. The feature of globalization discourse consists in the fact that this discourse can not be localized on any one problem, in this connection the diversity of this issue broadens the field of scientific research and theoretical notions about globalization.Item Феномен смерті у дискурсі постмодернізму(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Світлана, ПовтореваАналізуються методологічні аспекти поняття “смерть” у контексті постмодерністської філософії і художньої літератури. Доведено, що поняття “смерть людини (автора, поета, суб’єкта)", а також опозиції “смерть-життя”, “смерть-безсмертя” тощо є лінгвістичними конструктами, що формують дискурсивні практики сучасної європейської культури. Methodological aspects of the concept of death in the context of Postmodernist philosophy and literature are analysed. It is argued that the concept “death of a human (author, poet, subject)” as well as oppositions “death- life”, “death-immortality” and so on are the linguistic constructs which form the practices of discourse of contemporary European culture.Item Логіко-смислова експлікація поняття “дискурс” як передумова розрізнення релігійної та філософської свідомості(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Лімонченко, ВіраВиявлено зміст, що привносить застосування слова “дискурс” до завдання розрізнення філософської та релігійної свідомості. Вживання поняття “дискурс” вважаємо виправданим, коли у поле уваги потрапляє проблема зіткнення різних позицій і бажання встановити між ними взаєморозуміння, а не придушення-примус однієї позиції іншою. Отже, коли йдеться про зіставлення філософської і релігійної свідомості, то у поле уваги потрапляють не лише ідеально-сутнісні риси-характеристики декотрих інтелектуальних побудов, але вони постають у якості буттєвих феноменів, що обґрунтовують і аргументують свою присутність. The article revealed the content bringing the application of the word "discourse" in applying it to the task of distinguishing philosophical and religious consciousness. Use of the term "discourse" seems to be justified when there is a problems of different positions and a desire to establish mutual understanding between them, not suppression, coercion another one position. So when it comes to comparing philosophical and religious consciousness, we notice not only perfect-essential features-characteristics of some intellectual constructs, but they appear as ones expressing different phenomena that argue and justify their presence.