Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
8 results
Search Results
Item Establishment and development of morphology as a basic science and its potential in the theory of urban planning(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Ідак, Юлія; Idak, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВизначено та охарактеризовано основні етапи становлення морфології як наукового вчення. Аналіз літературних джерел показав, що морфологія упродовж свого розвитку впевнено переросла статус важливого розділу в біології, ставши самостійною і пройшовши всі етапи становлення, характерні для будь-якої наукової галузі. Процес становлення пов’язаний з описом досліджуваних об’єктів та розробленням на його основі теорій, спрямованих на виявлення характерних ознак, пояснення властивостей і практичного їхнього застосування. Варіативність еволюції матерії, різноманітних способів наукового пояснення та множинність методологічних підходів до визначення поняття “форма” зумовили порівняльний аналіз категорійного аналогу “морфологічного” у філософії. У філософії розуміння форми зводиться до семантичної єдності (цілісності) розрізнених речей, зміст яких відображений у фігурах на визначеній матеріальній основі (субстраті). Окреслено проблеми визначення поняття “форма” в теорії містобудування та урбаністиці, зумовлені різним його трактуванням та змістом, який варіюється залежно від поставлених завдань і співвідношення з іншими галузями знань. В одних дослідженнях (екологічних, економічних та ін.) форму розуміють як зовнішній вигляд та обриси визначеної матеріальної дійсності, а в інших (переважно в працях філософського, соціологічного, культурологічного спрямування та ін.) – як зовнішнє вираження певного змісту. Не менш дискусійною залишається проблема визначення поняття “урбаністична форма”, що здебільшого застосовується для опису фізичних характеристик елементів міста. Також через можливість пізнання форми в межах композиції та високий рівень її наукової розробленості в теорії містобудування сформувався погляд розглядати форму як суб’єктивну категорію. У цьому дослідженні форму слід трактувати як об’єктивну характеристику зовнішнього виразу матеріально наявного предмета. Тому прийнято, що форма міста – це виражальна риса міста, якій притаманний певний комплекс морфологічних значень та їхніх формальних показників. У містобудуванні в контексті вивчення морфології міста форму слід розглядати як характеристику двовимірної моделі фіксованої частини території міста з усіма наявними будівлями та спорудами.Item Temple as a model of structural construction in symbolic-figurative and architectural-spatial aspects(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Гнідець, Ростислав; Hnidets, Rostyslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВисвітленоособливості моделювання структури храмового простору із урахуванням символьно-образного та архітектурно-просторового їх втілення у церковних будівлях Візантії та України-Руси. Сакралізація простору та місця через проявлений феномен їх освячення твориться образом та формою храмового об’єкта. Розглянуто простір як головний компонент формування храмової структури і як місце проявлення їхньої сакральної сутності. Адже саме образ і форма, функція і форма, конструкція і форма композиційно вирішують формотворчі завдання та креативну сутність сакральності простору в храмобудуванні України. Цілісна форма архітектурного твору, зокрема церковної будівлі виражає особливість його організації та спосіб існування в контексті місця, середовища і культури. Оскільки сама форма є функціональною, тому формотворення, незалежно від напрямної його концепції розгортається як у напрямі від форми до функції, так і навпаки, у гармонійному їх поєднанні. Формотворення в архітектурній творчості здебільшого залежить від того соціального, світоглядного та ідеологічного змісту, яким наповнюється форма їх вираження. Це безумовно заторкує архітектуру храмових будівель, які у своєму формотворенні структурно акумулюють у просторі духовно-соціальне начало та суспільно значущу роль їхнього образу-знаку присутності Сакруму. Трансформація планувально-просторового вирішення церков через баневу базиліку та хрестово-баневу структуру, дала можливість їх поєднання як у великих столичних будівлях, так і менших за розмірами церквах, зберігаючи можливість втілення сутності “храму – земне Небо” як ближчого для людини у його просторі, із розумінням його опанування, як місця проявлення Сакруму і сокровенності буття у Бозі.Item Структура символу як виражальний чинник сакральності в храмобудуванні(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Гнідець, Р. Б.; Hnidets, R.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті зроблено спробу розкрити структуру символу у його образі та геометричній формі як вираження сакральної сутності у храмобудуванні. Вона виявляється через ідею-образ, функціонально-змістове наповнення та певне знаково-символьне проявлення у просторі храмових обсягів святині. Оскільки символ у своєму практичному застосуванні виховує у будівничого чутливість до формальної досконалості, гармонії та естетики змісту і сакральної заангажованості, то саме у знаково-символьному вираженні виявляється сакральна сутність храмових будівель.Item Творчість мулярських майстрів і скульпторів-декораторів львівських споруд кінця ХІХ – початку ХХ ст.(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Бірюльов, Ю. О.Розглянено життєвий і творчий шлях львівських скульпторів кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Проаналізовано їх монументально-декоративні і дизайнерські твори, виокремлено формально-стильові прийоми.Item Stylistic evolution of the Lviv sculptural, and architectural ensembles in the 19th and early 20th centuries(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Biryulyov, YuriyThis research is focused on art-stylistic, formative and technological peculiarities of the sculptural works of Lviv from the 19th to early 20 centuries. It analyzes the character of interaction of architecture and sculpture as a phenomenon of the synthesis of spatial arts. Досліджено художньо-стильові, формотворчі і технологічні особливості творів скульпторів Львова ХІХ – поч. ХХ ст., проаналізовано їх взаємодію з архітектурою на основі синтезу просторових мистецтв. Висвітлено історичні етапи генезису і формування у львівській скульптурі різних стильових напрямів: класицизму, романтизму, реалізму, академізму, неоренесансу, необароко, імпресіонізму, символізму, сецесії, неокласицизму, експресіонізму, кубізму. Розкрито типологію та жанровий тематизм львівської пластики, як станкових та прикладних, так і монументальних творів. Показано, що монументально-декоративна скульптура вступала у функціональну, композиційну, тектонічну та змістову координацію з архітектурою. З’ясовано, що у ХІХ – на початку ХХ ст. Львів відіграв визначну роль у розвитку скульптури на західноукраїнських землях.Item Особливості архітектурно-образної організації сучасних публічних бібліотек(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Ідак, Ю. В.; Ракочий, Я. В.; Борис, А. М.Здійснено спробу визначити особливості архітектурно-образної організації сучасних публічних бібліотек на прикладі закордонного досвіду. Сучасні архітектори, підпорядковуючись пошуку образного ідеалу, зберігаючи символічне значення споруди – просторість та доступність, використовують різні способи вираження форми . In this article made an attempt to identify architectural-imagery features of organization of the modern public libraries on the illustration of foreign experience. Modern architects subordinating to find imaginative ideal, maintaining a symbolic meaning of construction – spacious and accessibility, using different ways of expressing form.Item Особливості взаємодії скульптури з архітектурою в творчості Теобальда Оркасевича(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Бірюльов, Ю. О.Розглянено життєвий і творчий шлях львівського скульптора поч. ХХ ст. Теобальда Оркасевича. Проаналізовано його монументально-декоративні та дизайнерські твори, виокремлено формально-стильові прийоми. Article covers life path and art career of Lviv sculptor Teobald Orkasiewicz. His architectonic sculptures and design works are analyzed, formal style methods are singled.Item Видатний майстер львівської монументальної скульптури А. Попель(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Бірюльов, Ю. О.Досліджено творчість Антона Попеля – одного з найвідоміших львівських скульпторів наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. На його творах позначився вплив академізму, неоренесансу, необароко та веризму. Багата творча спадщина Попеля насамперед свідчить про його великий хист до монументальної скульптури. Він часто займався оздобленням львівських будинків, майстерно пов’язуючи їх з архітектурою. Anton Popiel was one of the most famous Lviv sculptors of the late 19th and early 20th century. In his works clearly marked was the influence of Academism, Neo-Renaissance, Neo-Baroque and Verism currents. The rich artistic output of Popiel proved first of all his talent for monumental sculpture. He made many architectonic sculptures in Lviv, skilfully combined with the buildings.