Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Використання геоінформаційних технологій для шляху сходження снігової лавини як туристичного об’єкта(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Рудий, Р.; Кисельов, Ю.; Коробейнікова, Я.; Кирилюк, В.; Романчук, С.; Rudyi, R.; Kyselov, Iu.; Korobeinikova, Ia.; Kyryliuk, V.; Romanchuk, S.; Уманський національний університет садівництва; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Uman National University of Horticulture; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета. Метою досліджень є обґрунтування використання ГІС-технологій для різних потреб розвитку геотуризму. Геотуризм – одна із нових галузей прикладної геології та геоморфології, проте таке визначення унеможливлює розуміння розвитку цих локацій як туристичних об’єктів із необхідними заходами щодо розроблення та просування їх на ринку туристичних послуг. Дослідження можливостей розширеного використання інформаційних технологій у галузі туризму залишається актуальною науково-практичною проблемою. Методи. Експериментальні дослідження виконано за матеріалами (цифровими моделями рельєфу) Науково-дослідного інституту геодезії і картографії із використанням пакета SURFAR. Результати. Геотуризм як вид екотуризму пов’язаний із пізнанням геопростору та природних процесів у ньому. Здійснено класифікацію підвидів геотуризму, зокрема й за функціональним призначенням об’єктів. Обґрунтовано використання результатів ГІС-досліджень із метою визначення та оцифрування туристичних маршрутів, а також урахування безпекових аспектів проходження маршруту. На прикладі розробленого для науковців і фахівців геотуристичного маршруту на г. Полєнський, розташовану в межах заповідника “Ґорґани” (Українські Карпати), наведено результати досліджень за допомогою ГІС-технологій для потреб інформаційного забезпечення туристичного маршруту. Наукова новизна. Запропонований підхід уможливлює створення й точне картування туристичних маршрутів із використанням цифрових електронних карт, оскільки наявний картографічний матеріал дуже неточний, а інформація застаріла. Використання геоінформаційних технологій у туристичній діяльності розширюватиметься також для виконання конкретних інженерно-технічних завдань, пов’язаних із туризмом. Крім того, показані зображення можуть слугувати попередженням про можливі небезпеки. Практичне значення. Оскільки сучасний стан туристичної галузі характеризується збільшеним попитом на туристичні послуги та зростанням інформаційних потоків у туризмі, то фахівці в цій галузі все більше використовують геоінформаційні технології для вирішення різних завдань туризмознавства. Створені для потреб туризму ГІС-технології виконують функції просторового аналізу та виконання специфічних завдань користувача. Це завдання опрацювання бізнес-інформації, картування, візуалізації туристичних об’єктів і територій. Результати виконаних досліджень є не тільки пізнавальними, а й можуть застосовуватись у діяльності рятувально-пошукової служби для дотримання безпеки туристів на маршруті, розроблення сучасних транспортних інформаційних систем, створення туристичних карт і путівників.Item Аналіз стійкості русла річки Свіча в місцях переходу об’єктів паливно-енергетичної інфраструктури(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Бурштинська, Х.; Бабушка, А.; Дзюба, М.; Burshtynska, K.; Babushka, A.; Dziuba, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМетою роботи є дослідження горизонтальних зміщень русла річки Свіча, а також аналіз місць розташування переходів об’єктів паливно-енергетичного комплексу через річку. Методика досліджень передбачає використання архівних топографічних карт, зокрема австрійського періоду (1874 р.), польського періоду (1933 р.) та радянського періоду (1989 р.), а також супутникових зображень. Для визначення горизонтальних зміщень русла річки Свіча архівні карти прив’язано за опорними точками та приведено до однієї системи координат зі знімками. Середня квадратична похибка визначення планових координат для архівних карт становить до 20 м, для топографічної карти радянського періоду – до 10 м. За кожним набором даних виконано цифрування русла річки. Результати. В результаті виконання вимірювань визначено максимальні зміщення на досліджуваних ділянках. Проаналізовано горизонтальні зміщення на чотирьох ділянках річки Свіча в місцях переходу об’єктів паливно-енергетичної інфраструктури. Встановлено, що на двох ділянках річка є нестійкоюі змінює горизонтальне положення, що призводить до періодичних аварій на об’єктах. Зокрема, на ділянках переходу біля с. Шевченкове та с. Підбереж встановлено значні горизонтальні зміщення русла, які сягають до 450 м. Також у цих місцях виникали надзвичайні ситуації внаслідок підняття рівня води в річці під час паводків, що призводило до розривів газопроводів. Наукова новизна та практична значущість. Застосовано методику геоінформаційного моніторингу горизонтальних зміщень для русла річки Свіча з метою визначення придатності наявних місць переходу об’єктів паливно-енергетичного комплексу.