Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.political communication

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Азовська криза та українська передвиборча кампанія у твіттері: формальний аналіз політичного тексту (на прикладі облікового запису Петра Порошенка)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Стеблина, Наталія; Steblyna, Nataliia; Донецький національний університет імені Василя Стуса; Vasyl Stus’ Donetsk National University
    У статті здійснено формальний аналіз твіттер-акаунту Петра Порошенка, який містить обчислення й відстеження динаміки показників персоналізації, емоційності та наявності комунікаційного наміру. Для аналізу дописів було створено комп’ютерну програму (мова Python). Петро Порошенко є одним із найпопулярніших блоґерів твіттера в Україні, маючи 1,1 млн прихильників. У своїй політичній діяльності Петро Порошенко робив ставку не тільки на популярні в українців соцмережі, але й активно використовував твіттер. Попередні дослідження цієї соціальної мережі показали, що політична комунікація під упливом твіттера та інших подібних платформ стає більш персоналізованою, емоційною, а також зафіксовано зв’язок між використанням політиками соціальних мереж та зростанням популізму. Тим не менш, більшість із цих висновків зроблені на основі аналізу дописів західноєвропейських лідерів. Відповідно, аналіз дописів Петра Порошенка у твіттері дасть змогу розширити уявлення про можливі комунікаційні стратегії використання цієї соцмережі в Україні. У середньому чверть твітів Петра Порошенка є персоналізованою. Реакція на російську агресію у другій половині листопада – першій половині грудня 2018 якраз має низькі показники персоналізації, натомість другий тур президентських виборів – високі. Азовська криза не призводить до підвищення емоційності текстів, так само й активна фаза передвиборчої кампанії перед першим туром мала низьку емоційність. Проте перед другим туром виборів зафіксовано значне зростання цього показника. Щодо показника комунікаційного наміру маємо негативну кореляцію із показником емоційності. Це свідчить про більш раціональну реакцію на Азовську кризу та перший тур президентських виборів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Політичний дискурс у західноукраїнській партійній пресі кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Макарчук, Олена; Makarchuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”
    Розглянуто питання зародження і подальшого розвитку західноукраїнської партійної преси у кінці ХІХ – на поч. ХХ ст. як засобу політичної комунікації. Зроблено висновок про те, що важливе значення для політики, як сьогоднішньої, так і в історичній ретроспективі, мають масові інформаційно-комунікаційні процеси. До політичних представників таких процесів, які спеціально підготовані для взаємодії з громадською думкою, можемо зарахувати і засоби масової інформації. Розмаїття засобів і способів інформування, що використовують ці політичні представники, можна звести до певних дій в інформаційному просторі: мобілізаційних, що передбачають агітацію та пропаганду, та організаційних, які полягають у цілеспрямованому формуванні громадської думки та управлінні нею. Агітація та пропаганда – засоби інформаційного контролю за людьми та надання їхнім політичним діям строгої соціальної спрямованості. Організаційні зусилля спрямовані зокрема й на те, щоб необхідна суб’єктові інформація опинилася у його розпорядженні у разі необхідності. Підсумовано, що надзвичайно важливим знаряддям на інформаційному ринку є засоби масової інформації, за допомогою яких політичні суб’єкти (зокрема партії) можуть не тільки інформувати велику і часто неоднорідну аудиторію про цілі та цінності своєї політики, але й моделювати свої відносини із громадськістю. Засоби масової інформації у цьому процесі – тільки суб’єкт політичного життя, але й одночасно об’єкт його, позаяк самі є частиною дійсності з усіма її протиріччями та конфліктами та в тій чи іншій формі відтворюють їх, відчуваючи на собі їх сильний вплив. Виявлено, що розширення спектра політичних гравців, передусім політичних партій, з одночасним посиленням ролі ЗМІ в політичних процесах приводять до важливих змін у внутрішньополітичному житті країни. Зроблено висновок, що важливою частиною політичної комунікації є фактор доступу до широкої аудиторії та завоювання інформаційного поля партійними ЗМІ.