Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
4 results
Search Results
Item Моніторинг хвойних лісів з використанням даних дистанційного зондування (на прикладі Тухлянського лісгоспу)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Бурштинська, Х.; Декалюк, Я.; Burshtynska, Kh.; Dekaliuk, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМетою роботи є розгляд стану хвойних лісів Тухлянського лісгоспу Прикарпатського регіону. Зміни земельного покриву, забруднення повітря, води та ґрунтів, погіршення їх якості, втрати біологічного різноманіття лісових екосистем відбуваються на регіональному та глобальному рівнях. Зміни клімату, підвищення температури та зменшення кількості опадів провокують розвиток шкідників, що найпоширеніші саме в хвойних лісах. Технології дистанційного зондування дають змогу створювати системи моніторингу лісів, зокрема визначення структури насаджень, виявлення змін у лісах через вплив пожеж, вирубок, екологічних проблем, зокрема засихання лісів. Методика виявлення змін у лісах ґрунтується на використанні космічних зображень високого просторового розрізнення, а для ідентифікації здорової, засохлої й частково пошкодженої засиханням хвойної рослинності на тестових ділянках – на опрацюванні знімків, отриманих з безпілотних літальних апаратів. Результатом дослідження є зображення, отримане методом контрольованої класифікації. Точність класифікації залежить від правильного вибору сигнатур, для чого і слугують знімки з БПЛА. Наукова новизна та практична значущість. Запропоновано методику для ідентифікації різних станів хвойних лісів із використанням методу контрольованої класифікації за алгоритмом максимальної вірогідності. Принциповим для виконання завдання є вибір сигнатур класів. Методика може бути застосована у різних структурах лісового господарства.Item Influence of geological structures on the nature of riverbed displacements for the rivers of the Dnister basin upper part(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Бурштинська, Х. В.; Бабушка, А. В.; Бубняк, І. М.; Бабій, Л. В.; Третяк, С. К.; Burshtynska, Kh. V.; Babushka, A. V.; Bubniak, I. M.; Babiy, L. V.; Tretyak, S. K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета роботи – дослідити вплив Передкарпатського прогину та Волино-Подільської височини на характер зміщень приток Дністра та визначення стійкості їх русел. Об’єктом цього дослідження є річка Дністер та її ліві й праві притоки. Розглядаючи основні чинники, що впливають на природу горизонтальних зміщень русла, спричинених як природними, так і антропогенними чинниками, особливу увагу автори приділили геологічним структурам у районі, де протікає річка Дністер та її притоки. Методи. Застосовуючи програмний пакет ArcGIS, автори виконали моніторинг протягом 100 років, використовуючи різні топографічні, геологічні, ґрунтові карти та космічні зображення. Для моніторингу зміщень русел річок правобережно-лівобережних приток Дністра використано: топографічні карти в масштабах 1:100000 та 1:75000 (австрійський період – 1886 р., 1910 р., польський період – 1930 р., радянський період – 1985 р., 1989 р.); космічні зображення Landsat 7 (2000 р.), Landsat 8 (2014 р.) та Sentinel 2 (2016 р., 2017 р.); і ґрунтову карту масштабу 1: 200000. Це дає підстави говорити про різний характер зміщень. Результати. Річка Дністер протікає на кордоні двох структур – Передкарпатського прогину та Волино-Подільської височини. Правобережні притоки (Бистриця, Лімниця, Стрий тощо), які починаються в Карпатах, перетинають зовнішні та внутрішні межі Передкарпатського прогину і характеризуються стійкістю русла річки в гірській частині, багаторічним і значним меандруванням (особливо для р. Стрий) у межах Прикарпаття. Літологічні родовища істотно впливають у гирлі річки Стрий. Для цих приток, за результатами дослідження, спостерігаються великі горизонтальні зміщення, вони поширюються на: річку Лімниця – 500 м, річку Бистриця – 580 м, річку Стрий – 1200 м. До лівобережних приток, розташованих на Волино-Подільській височині, належать річки Золота Липа, Серет, Збруч, Смотрич та Стрипа. Вони сильно звивисті, але набагато стійкіші в горизонтальних зміщеннях. Максимальні зміщення для цих річок – 300–380 м. Наукова новизна. Дослідження охоплює вплив геологічних структур на зміщення ліво-правобережних приток річки Дністер та аналіз основних математичних виразів, які використовують для оцінки стійкості русел річок. Практичне значення. Результати моніторингу процесів деформації русла повинні враховуватися під час вирішення завдань, пов’язаних з русловими процесами річки, а саме: розроблення та будівництва гідротехнічних споруд, проєктування мереж електропередачі на перетині річок, розвиток газопроводів, визначення небезпечних зон затоплення, визначення наслідків руйнування після спалахів або сезонних повеней, встановлення меж природоохоронних зон, управління відпочинковою діяльністю, моніторинг стану прикордонних земель та встановлення кордону вздовж річок.Item Landscape metrics for changes detection in land cover of the west polesie transboundary biosphere reserve(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-11-12) Alokhina, Olga; Ivchenko, Dariia; Koshovy, Volodymyr; Rusyn, Bohdan; Karpenko Physico-Mechanical Institute of the National Academy of Sciences of UkraineThe actuality of the present paper is substantiated by the need in preservation the landscape and biological diversity of nature-protected territories to achieve the ecologically optimal structure of land use as one of the main targets of their sustainable development. The paper describes methodological approaches to analysis of the nature-protected territory landscape diversity, presents the landscape metrics, calculated using the FRAGSTATS software as well as images of their spatial distribution.Item Landscape metrics for changes detection in land cover of the west polesie transboundary biosphere reserve(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-11-12) Alokhina, Olga; Ivchenko, Dariia; Koshovy, Volodymyr; Rusyn, Bohdan; Karpenko Physico-Mechanical Institute of the National Academy of Sciences of UkraineThe actuality of the present paper is substantiated by the need in preservation the landscape and biological diversity of nature-protected territories to achieve the ecologically optimal structure of land use as one of the main targets of their sustainable development. The paper describes methodological approaches to analysis of the nature-protected territory landscape diversity, presents the landscape metrics, calculated using the FRAGSTATS software as well as images of their spatial distribution.