Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Преса Житомирщини в період Другої світової війни: якісний аналіз(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Кравчук, Марія; Партико, Зіновій; Kravchuk, Maria; Partyko, Zinoviy; Житомирський державний університет імені І. ФранкаОб’єктом дослідження обрано 38 газетних видань Житомирщини періоду Другої світової війни (1939–1945 р.). Предметом дослідження є умови виникнення газет, особливості їх функціонування й припинення виходу, а також особливості матеріалів цих видань. Методи дослідження: традиційний аналіз (якісний); історичний метод; логічний метод; синтез; узагальнення. Газетні видання доцільно поділити на легальні видання українського самостійницького руху; офіційні німецькі видання; підпільні радянські видання; підпільні націоналістичні видання. Після окупації перші газети почали з’являтися на Житомирщині наприкінці літа – на початку осені 1941 р. і здебільшого перебували під впливом самостійницького руху. Відразу ж окупаційна німецька влада, використовуючи цензуру, розпочала пропагандистську кампанію щодо переваг “нового порядку”. Від кінця листопада 1941 р. видання перейшли під контроль окупаційної німецької влади й стали її основним інформаційно-пропагандистським органом. Одним з інструментів альтернативного пропагандистського впливу на місцеве населення стала підпільна радянська періодика. Певний час у регіоні виходило підпільне націоналістичне видання, яке значного впливу на населення не мало. З 1944 р. (часу повернення радянської армії) всі видання українського самостійницького руху, німецької офіційної преси та націоналістичної періодики перестали виходити. Продовжила виходити лише одна з підпільних прорадянських газет, яка стала офіційною. Зіставлення кількості видань на території Житомирщини у воєнний, довоєнний і післявоєнний періоди дає підстави висунути гіпотезу про можливу залежність кількості видань від ступеня свободи преси. Перспективним залишається дослідження іншомовних, зокрема польською мовою, періодичних видань.Item Мовна толерантність у назвах осіб старшого віку: можливості медіа у формуванні й руйнуванні стереотипів(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Khrystyna; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko National University of LvivСучасні засоби масової інформації значною мірою впливають на сприйняття представників тих чи інших соціальних груп. Стандарти журналістики вимагають дотримуватися принципу мовної толерантності, уникати слів та висловів, які сприяють формуванню негативних стереотипів. У цьому контексті актуальним є дослідження використаних у медіа назв осіб за віком. Цей аспект вивчення мовної толернатності не перебуває у фокусі особливих зацікавлень дослідників, зокрема, з огляду на глибоку закоріненість у повсякденне слововживання в різних сферах назв із пейоративними семами, через що мовці не задумуються про значення тих чи інших лексем. Наслідком цього є формування негативного, певної мірою дискримінаційного стереотипу старшої людини. Дослідження виявило, що для називання осіб старшого віку в українських медіа використовують словосполучення “людина похилого віку”, “стара людина”, “старша людина”, “літня людина”, “бабуся і дідусь”, “людина поважного віку”, “людина третього віку”, “пенсіонер”, “довгожитель”, натомість в аналізованих текстах не виявлено слова “сеньйор”. Окреслюючи осіб тої самої вікової категорії, ці слова, однак, по-різному їх маркують, зокрема словосполучення “людина похилого віку”, яке є офіційним терміном, має негативні конотації і, відповідно, формує образ старшої особи як пасивного члена суспільства. Водночас потрібно зауважити, що медіа прагнуть уникати цього словосполучення, що не завжди можливо зробити, з огляду на його офіційний статус. Для називання необхідно обирати слова і словосполучення, що мають позитивне забарвлення або є нейтральними, вказують на досвід старшої людини, повагу і пошану до неї. Наслідком послідовного дотримання засад мовної толерантності може стати переосмислення офіційної термінології, пов’язаної з віком людини, руйнування негативного стереотипу старшої людини як особи пасивної, хворої, нездатної до руху вперед, для якої все найкраще залишилося в минулому. Формуючи образ людини у віці понад 60 років як соціально активної особистості, медіа сприятимуть не тільки змінам у громадській думці, а й новому усвідомленню літніми людьми свого способу життя і своїх можливостей.Item Особливості та види рекламної фотографії в сучасних періодичних виданнях(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Максимович, Мирослав; Maksymovich, Myroslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ публікації вказано на те, що в сучасних періодичних виданнях фотографії дедалі частіше виконують роль не лише візуального супроводу інформаційного, аналітичного чи публіцистичного тексту, а й є самостійними елементами рекламного бізнесу. Рекламні фотографії стають важливим візуальним орієнтиром для привернення уваги споживачів певних видів товарів чи послуг. Такий підхід збільшує вимоги до якості ілюстративного матеріалу в сучасній періодиці, адже від цього напряму залежить кількість фінансової винагороди від рекламодавців та добробут редакцій періодичних видань. У публікації здійснено короткий огляд джерельної бази з проблематики дослідження. Розглянуто основні визначення й характерні особливості рекламної фотографії як одного з важливих елементів верстки сучасних періодичних видань. Закцентовано увагу на ролі, призначенні та особливостях рекламної фотографії як одного з підвидів сучасного фотомистецтва. Виокремлено значення рекламних фотографій в системі жанрів фотомистецтва. Проаналізовано специфічні риси сучасної рекламної фотографії, наведено характеристики її функцій у сучасній споживацькій культурі. Вказано на те, що однією з особливостей такого виду фотомистецтва є психологічний вплив на рецептори глядачів та на закріплення у їхній підсвідомості бажання придбати рекламований товар чи послугу. Наведено погляди теоретиків фотожурналістики на сучасний стан рекламної фотографії та подано рекомендації фотографів-практиків щодо основних вимог до створення світлин у рекламному бізнесі. У висновках наголошено на професійних аспектах та майстерності фотографів, які працюють у царині рекламної фотографії.