Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
13 results
Search Results
Item Конгломерати з екзотичним матеріалом в Українських Карпатах – поширення, склад, ймовірний генезис(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Цар, М.; Tsar, M.; Цар, М.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the National Academy of Sciences of Ukraine; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН УкраиныМета. Метою дослідження є аналіз особливостей складу та ймовірних джерел походження екзотичних конгломератів в Українських Карпатах, а також створення геологічного нарису їхнього поширення. Методика. Методика містить детальний комплексний аналіз та узагальнення наявного фактичного геологічного матеріалу, а також порівняння отриманих даних. Результати. На основі систематизованого матеріалу складено таблицю співвідношення складу і віку екзотичних конгломератів Українських Карпат та створено орієнтовну схему їх поширення. Екзотичні конгломерати розвинені в різних структурних зонах земної кори, але особливо широко в складчастих областях та передгірських прогинах. Вони є одним із найкращих індикаторів палеогеографічних обстановок та мають велике палеотектонічне значення. Нагромадження потужних грубоуламкових верств свідчить про підсилення тектонічних рухів, які виводили глибинні породи на поверхню, де вони інтенсивно руйнувалися. Використовуючи дані досліджень складу уламків конгломератів, автор намагався відтворити місцерозташування та характер геологічної будови джерела зносу. На підставі отриманих результатів зроблено висновок, що ці породи не відповідають запропонованим джерелам зносу. Наявність уламків давніх метаморфічних порід у екзотичних конгломератах дала змогу виникнути гіпотезі внутрішніх піднять (кордильєр). У геологічній історії Карпат вони описувалися як виступи фундаменту карпатського простягання, котрі розділяли флішеві троги і своїм положенням відносно рівня моря впливали на перерозподіл осадового матеріалу. Проте досі немає належного пояснення специфіки формування цих кордильєр і їхньої кількості. Обґрунтовано необхідність подальшого детального вивчення проблеми поширення та складу екзотичних конгломератів. Наукова новизна. Проаналізовано головні дослідження екзотичних порід та схарактеризовано ймовірні джерела зносу уламкового матеріалу. Вперше викладено зведення виходів екзотичних конгломератів для регіону Українських Карпат та зазначено склад і вік уламкового матеріалу. Практична значущість. Результати дослідження сприятимуть кращому розумінню геологічної будови Українських Карпат, зокрема матимуть велике значення для подальших палеогеографічних та палеотектонічних побудовItem Уточнення геологічної будови Пенінського покриву Українських Карпат(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Шлапінський, В. Є.; Жабіна, Н. М.; Мачальський, Д. В.; Тернавський, М. М.; Shlapinskyy, V.; Zhabina, N.; Machalskyy, D.; Ternavskyy, M.; Шлапинский, В. Е.; Жабина, Н. М.; Мачальский, Д. В.; Тернавский, М. М.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Інститут геологічних наук Національної академії наук України; ДП “Західукргеологія”; Instytut Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the National Academy of Sciences of Ukraine; Instytut Geology of the National Academy of Sciences of Ukraine; DP “Zahidukrheolohiya”; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины; Институт геологических наук Национальной академии наук Украины; ДП “Захидукргеология”Мета. Метою досліджень є вивчення геологічної будови Пенінського покриву Українських Карпат з урахуванням нових даних геології та геофізики. Методика. Методика досліджень містить детальний комплексний аналіз матеріалів геологічних знімань, пошукових робіт, буріння і геофізичних досліджень Пенінського покриву. Результати. Пенінський покрив, у складі якого наявні відклади вікового діапазону тріас – олігоцен, в українському секторі Карпат у тектонічному аспекті є південно-західною одиницею Зовнішніх (Флішових) Карпат. Зараз домінує погляд про його належність до зони Закарпатського глибинного розлому, що відокремлює Зовнішні і Внутрішні Карпати. Це ґрунтується значною мірою на визнанні скель юрських і неокомських вапняків у складі покриву як тектонітів, утворених у зоні цього розлому. Під час проведеного дослідження доведено, що юрсько-неокомські скелі – це не тектонічні відторженці, а олістоліти гравітаційно-осадового походження у складі крейдової олістостроми. Пенінська тектонічна одиниця – це типова покривна структура Карпат, а не зона розвитку гігантської тектонічної брекчії, і не зона Закарпатського розлому. Будова покриву нічим не відрізняється від інших покривів Зовнішніх Карпат. Під неогеновим чохлом відклади Пенінського покриву контактують зі структурами Внутрішніх Карпат, проте не повсюдно. У Солотвинській западині на Пенінський покрив насунута Лесарненська зона, яка, ймовірно, належиться до Зовнішніх Карпат, з крейдовими відкладами в її складі, що унеможливлює безпосередній вплив на покрив Закарпатського розлому. Обґрунтовано існування стратиграфічної перерви у післяаптський час у Пенінському покриві і, відповідно, присутність фази австрійської складчастості. Палеоген району Перечина – це не вульшавська світа Внутрішніх Карпат, а вульховчицька світа Пенінського покриву, яка нарощується олігоценом. Пенінський покрив не продовжується в район Пояна Ботізії на суміжній території Румунії, а повертає на південний захід, узгоджено з поворотом вулканічного хребта Оаш – Шолес і лінією насуву Монастирецького субпокриву. Визначено, що насуви в Пенінському покриві відбувалися у часовому інтервалі після олігоцену і впродовж карпатію. Складено уточнену геологічну карту Пенінського покриву масштабу 1:100000 і чотири геологічні розрізи через усі ділянки покриву. Наукова новизна. Отримані під час дослідження перелічені результати здебільшого розглядали й інші геологи як ймовірні або альтернативні гіпотези. Це стосується насамперед трактувань скель як олістолітів, а не тектонітів. Проте, на підтримку такої версії не надавалось достатньо доказів, які б незаперечно її підтримували. Це ж зауваження стосується і решти результатів. У цій роботі всі результати розглядають у комплексі і підкріплені достатньою доказовою базою. Практична значущість. Результати дослідження дають можливість розвинути уявлення про Пенінську тектонічну одиницю, як проміжну ланку між Внутрішніми і Зовнішніми Карпатами. Уточнена геологічна карта може бути використана для практичних задач. Піднасув Пенінського покриву потенційно перспективний щодо промислової нафтогазоносності.Item Статистичні особливості та аналіз тектонічної тріщинуватості крейдово-неогенових відкладів українських карпат(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Віхоть, Ю. М.Показати особливості та закономірності розподілу і згрупування даних про орієнтацію понад 8 тис. тектонічних тріщин у флішових і моласових відкладах Скибового та Бориславсько-Покутського покривів за деякими статистичними параметрами (К, С); проаналізувати переважаючі системи тріщин, співвідношення їхніх кутів падіння тощо. Встановити взаємозв’язок між статистичними собливостями тріщин та віком порід, тектонічною позицією, геологічною історією розвитку Українських Карпат. Методика. Підрахунок статистичних параметрів для даних про орієнтації тектонічних тріщин здійснено на основі методу співвідношення власних значень (eigenvalue ratio method) Н. Вудкока. Результати. На ділянках Скибового та Бориславсько-Покутського покривів визначено два статистичні параметри для тектонічних тріщин: С (strength parameter), який вказує на ступінь згрупування орієнтацій тріщин навколо певного напрямку, та K (shape parameter), що відображає форму розподілу елементів алягання тріщин на стереограмах – у вигляді груп (кластерів) або дуг. Проаналізовані елементи залягання (азимути простягання, азимути падіння та кути падіння) тріщин з більш ніж 150 точок спостережень у руслах і берегах річок Рибник та Опір (басейн р. Стрий), Сукіль, Бистриці Надвірнянської, Прута, а також у кар’єрах та відслоненнях на околицях населених пунктів Болехова, Долини, Надвірної. За допомогою програм Stereo 32 (K. Röller, C. Trepmann) та Fabric 8.0 (E. Wallbrecher) побудовано розидіаграми, гістограми кутів падіння, стереограми полюсів у ізолініях елементів залягання тріщин, діаграми Вудкока. Наукова новизна. Визначені системи, що переважають, співвідношення перпендикулярних та косих до напластування тріщин, ступінь їхнього згрупування і розподіл у флішових і моласових формаціях характеризують тектонічні режими у межах Скибового та Бориславсько-Покутського покривів. Молодші тріщини здебільшого мають дуговий розподіл (0 К 1), тоді як давніші – як дуговий, так і кластерний (0 К ∞). Усі заміряні тектонічні тріщини утворюють шість головних систем. Вперше встановлено взаємозв’язок між віком, літологічними особливостями порід, виявленими статистичними і кількісними параметрами тріщин у різних тектонічних одиницях (скибах, покривах) та змінами напружено-деформованого стану упродовж геологічної історії формування Українських Карпат. Низький ступінь згрупування та дуговий розподіл тріщин свідчать про безперервний процес утворення різних їхніх парагенезисів у товщах гірських порід у кінці осадонакопичення нижньокрейдових порід і протягом усього кайнозойського часу. Практична значущість. Низькі значення статистичних параметрів С, К тріщин вказують на складний напружено-деформований стан досліджуваної території та підтверджують зміну полів палеонапружень, ротацію осей максимального стиснення і розтягнення (σ1, σ3), визначених за тектонофізичними дослідженнями, протягом складчасто-насувного процесу в Українських Карпатах. Результати, отримані методом співвідношення власних значень, необхідно враховувати під час реконструкцій полів палеонапружень структурно-парагенетичним методом як спосіб контролю за виділенням одновікової групи парагенезисів тектонічних тріщин, що сформувалися в однорідному деформаційному режимі. Показать особенности и закономерности распределения, группирования данных ориентации более чем 8 тыс. тектонических трещин во флишевых и молассовых отложениях Скибового и Бориславско-Покутского покровов по некоторым статистическим параметрам (К, C); проанализировать преобладающие системы трещин, соотношение их углов падения. Установить взаимосвязь между статистическими особенностями трещин и возрастом пород, тектонической позицией, геологической историей развития Украинских Карпат. Методика. Определение статистических параметров по данным об ориентации тектонических трещин осуществлено с использованием метода соотношения собственных значений Н. Вудкока (eigenvalue ratio method). Результаты. На участках Скибового и Бориславско-Покутского покровов определены два статистических параметра тектонических трещин: С (strength parameter), указывающий на степень группирования ориентаций трещин вокруг определенного направления, и K (shape parameter), отображающий форму распределения элементов залегания трещин на стереограммах – в виде групп (кластеров) или дуг. Проанализированы элементы залегания (азимуты простирания, азимуты падения и углы падения) трещин в более чем 150 точках наблюдения в руслах и берегах рек Рыбник и Опор (бассейн р. Стрый), Сукиль, Быстрицы Надворнянской, Прута, а также в карьерах и обнажениях на окраинах населенных пунктов Болехова, Долины, Надворной. С помощью программ Stereo 32 (K. Röller, C. Trepmann) и Fabric 8.0 (E. Wallbrecher) построены розы-диаграммы, гистограммы углов падения, стереограммы полюсов в изолиниях элементов залегания трещин, диаграммы Вудкока. Научная новизна. Определены преобладающие системы, соотношение перпендикулярных и косых к напластованию трещин, степень их группирования и распределение во флишевых и молассовых формациях характеризуют тектонические режимы в пределах Скибового и Бориславско-Покутского покровов. Более молодые трещины, в основном, имеют дуговое распределение (0 К 1), тогда как древние – как дуговое, так и кластерное (0 К ∞). Все замеренные тектонические трещины образуют шесть главных систем. Впервые установлена взаимосвязь между возрастом, литологическими особенностями горных пород, статистическими и количественными параметрами трещин в различных тектонических единицах (в покровах, скибах) и изменениями напряженно-деформированного состояния на протяжении геологической истории формирования Украинских Карпат. Низкая степень группирования и дуговое распределения трещин свидетельствуют о непрерывном процессе образования различных их парагенезисов в толщах горных пород в конце осадконакопления нижнемеловых пород и в течение всего кайнозойского времени. Практическая значимость. Низкие значения статистических параметров С, К трещин указывают на сложное напряженно-деформированное состояние исследуемой территории, и одтверждают изменение полей палеонапряжений, ротацию осей максимального сжатия и растяжения (σ1, σ3), определенных по тектонофизическим исследованиям, во время складчато-надвигового процесса в Украинских Карпатах. Результаты, полученные методом соотношения собственных значений, необходимо учитывать при реконструкциях полей палеонапряжений структурно-парагенетическим методом как способ контроля выделения одновозрастной группы парагенезисов тектонических трещин, сформировавшейся в однородном деформационном режиме. Statistical features and the distribution of the data orientation over 8 000 tectonic joints from flysch and molasses deposits of Skyba and Boryslav-Pokuttya nappes with some statistical parameters (K, C) are demonstrated. The main system of joints and the ratio of dip angles are analyzed. Relationship between statistical features of joints, the age of rocks, the tectonic position and the geological history of the Ukrainian Carpathians are defined. Methodology. The statistical parameters for the data of the tectonic joints orientation were calculate with use the eigenvalue ratio method N. Woodcock. Results. Two statistical parameters for tectonic joints are determined in the areas of the Skyba and Boryslav-Pokuttya nappes: C (strength parameter), which indicates the degree of grouping of joints orientations data around the direction, and K (shape parameter), which shows the shape of the distribution of joints orientations data on the stereogram – cluster or girdle distributions. Analyzed joints orientation data (strike, dip direction and dip angle) from more than 150 points of observation in the streams and valleys of Rybnyk and Opir rivers (basin of Stryy River), Sukil River, Bystrytsya Nadvirnianska River, Prut River, and from outcrops near the settlements of Bolekhiv, Dolyna, Nadvirna. Rosediagrams, histograms of dip angle, stereograms of poles in isolines of joints orientations data, Woodcock diagrams were built with software Stereo 32 (K. Röller, C. Trepmann) and Fabric 8.0 (E. Wallbrecher). Originality. The major systems, the ratio of perpendicular (to the stratum) and oblique joints of flysch and molasses deposits, the strength parameter and shape parameter characterize tectonic regimes of Skyba and Boryslav-Pokuttya nappes. Younger joints have mainly girdle distribution (0 К 1), but older ones have girdle and cluster distributions (0 К ∞). All measured tectonic joints are formed six major systems. For the first time the correlation between age, lithological features of rocks, statistical and quantitative parameters of joins in different tectonic units (the nappe, thrusts) and the change of stress and strain state during geological history of the formation of the Ukrainian Carpathians have been determined. Low degree and the girdle distribution of joints indicate the uninterrupted process of different parageneses joints formation in deposits during the end of Upper Cretaceous to Cenozoic. Practical significance. Low values of the statistical parameters of joints (C, K) indicate a complex stress and strain state of the study area and confirm the changes of stress fields, the rotation axis of maximum compression and tension (σ1, σ3), determined by the tectonophysical research, during the foldthrust process in the Ukrainian Carpathians. The results obtained by the eigenvalue ratio method can be used in the reconstruction of stress fields with structural-paragenetic method as a way to control for the dividing the even-aged group parageneses of the tectonic joints that formed in the homogeneous deformation regime. Ukrainian Carpathians; jointing; eigenvalue ratio method; Woodcock diagrams; cluster and girdle distributions; system of joints (C, K) indicate a complex stress and strain state of the study area and confirm the changes of stress fields, the rotation axis of maximum compression and tension (σ1, σ3), determined by the tectonophysical research, during the foldthrust process in the Ukrainian Carpathians. The results obtained by the eigenvalue ratio method can be used in the reconstruction of stress fields with structural-paragenetic method as a way to control for the dividing the even-aged group parageneses of the tectonic joints that formed in the homogeneous deformation regime.Item Геодинаміка, тектоніка та сейсмічність Карпатського регіону України(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Назаревич, А. В.; Назаревич, Л. Є.У роботі розглянуто характерні особливості сучасної геодинаміки, тектоніки та сейсмічності Карпатського регіону України і його складових частин – Складчастих Карпат, Закарпаття та Передкарпаття. Простежено їх взаємозв’язок і зв’язки з попередніми геодинамічними режимами та відповідними тектонічними структурами літосфери регіону. Проаналізовано особливості геодинаміки та сейсмотектонічного процесу в основних сейсмогенних зонах. В работе рассмотрены характерные особенности современной геодинамики, тектоники и сейсмичности Карпатского региона Украины и его составных частей – Складчатых Карпат, Закарпатья и Предкарпатья. Прослежена их взаимосвязь и связи с предыдущими геодинамических режимами и соответствующими тектоническими структурами литосферы региона. Проанализированы особенности геодинамики и сейсмотектонического процесса в основных сейсмогенных зонах. In the paper the features of modern geodynamics, tectonics and seismicity of Carpathian region of Ukraine and its parts (Folded Carpathians, Transcarpathians and Precarpathians) are considered. Their interconnection and connections with previous geodynamic regimes and corresponding tectonic structures of region’s lithosphere are traced. Features of geodynamics and seismotectonic process in the main seismogenic areas are analyzed.Item Нові перспективні райони, відклади і типи пасток вуглеводнів у піднасувних зонах Українських Карпат(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Крупський, Ю. З.; Бодлак, В. П.Пропонується новий район пошуку вуглеводнів у „крайовому валі” Євразійської платформи в Закарпатті. Продуктивні комплекси: девон, карбон, юра, крейда, палеоген, неоген. Можливі різноманітні типи пасток. Предлагается новый район поиска углеводородов в "краевом вале" Евразийской платформы в Закарпатье. Продуктивные комплексы: девон, карбон, юра, мел, палеоген, неоген. Возможные разнообразные типы ловушек. A new area is suggested for hydrocarbon explorations in the margin shaft of the Eurasian platform, in the Transcarpathians. The productive systems: Devonian, Carboniferous, Jurassic, Cretaceous, Paleogene, Neogene. Traps of various types are possible.Item Моделювання напружено-деформованого стану осадового комплексу автохтону в зоні динамічного впливу насувного клину(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Хом’як, Л. М.; Хом’як, М. М.Item Моделювання напружено-деформованого стану осадового комплексу в зоні колізії та динамічні умови формування ранніх насувів Українських Карпат(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Хом’як, Л. М.; Хом’як, М. М.Запропоновано низку двовимірних скінченно-елементних моделей насувоутворення у флішовому басейні на основі рівнянь пружно-пластичності для кусково-однорідних середовищ. З використанням комп’ютерного моделювання уточнено механізм формування ранньокрейдових насувів Українських Карпат. У межах методики комплексного аналізу вивчено поля обчислених напружень та деформацій в осадовому комплексі за умов колізії. Визначено положення перших насувів загальнокарпатського орієнтування, значення тектонічних рухів та морфології дна палеобасейну. Предложен ряд двухмерных конечно-элементных моделей надвигообразования во флишевом бассейне на основе уравнений упруго-пластичности для кусочно-однородных сред. С использованием компьютерного моделирования уточнён механизм формирования раннемеловых надвигов Украинских Карпат. В рамках методики комплексного анализа изучены поля вычисленных напряжений и деформаций в осадочном комплексе при условиях коллизии. Определены положение первых надвигов общекарпатской ориентации, роль тектонических движений и морфологии дна палеобассейна. Series of the finite-element 2D-models of thrusts in the flysh basin on the base of elastoplasticity equations for piecewise-homogeneous medium are proposed. Using computer modelling the formation mechanism of thrusting in the Ukrainian Carpathian s during Early Cretaceous is improved. Within the framework of the complex analysis the fields of calculated stresses and st rains of the sedimentary rocks in the collision zone are studied. The place of first thrusts with general Carpathian orientation, the role of tectonic displacements and paleo-basin basement morphology are determined.Item Українські Карпати в структурі Панкардії (магматизм і геодинаміка)(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Павлюк, М. І.; Ляшкевич, З. М.; Медведєв, А. П.Проаналізовано особливості різновікових магматичних комплексів разом з іншим геолого-геофізичним матеріалом, що дало можливість реконструювати послідовність формування структури як Панкардії загалом, так і Українських Карпат зокрема, від початку мезозою до кінця кайнозою. Проанализированы особенности разновозрастных магматических комплексов вместе с другим геолого-геофизическим материалом, что дало возможность реконструировать последовательность формирования структуры как Панкардии в целом, так и Украинских Карпат в частности, от начала мезозоя до конца кайнозоя. An analysis of peculiarities of the magmatic complexes of different age together with other geological-geophysical material has given the possibility to reco nstruct consequence of the formation of the both of Pancardi on the whole and the Ukrainia n Carpathians in particular, from the beginning of Mesozoic to the end of Cainozoic.Item Ізостазія Українських Карпат(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Марченко, Д. О.; Максимчук, В. Ю.Розглянено питання ізостатичної компенсації земної кори. За даними цифрової моделі рельєфу ETOPO1 та гравіметрії побудована модель глибин Мохо та поле ізостатичних аномалій у регіоні Українських Карпат, обмеженому координатами:φ=47,30÷50.300 N,λ=22÷270 E. Описано методику обчислень ізостатичних аномалій. Виявлено зв’язок ізостатичних аномалій з основними тектонічними одиницями регіону Українських Карпат. Рассмотрены вопросы изостатической компенсации земной коры. По данным цифровой модели рельефа ETOPO1 и гравиметрии построена модель глубин Мохо и поле изостатических аномалий в регионе Украинских Карпат, ограниченноv координатами:φ=47.30÷50,300 N, λ=22÷270 E. Описана методика вычисления изостатических аномалий. Выявлена связь изостатических аномалий с основными тектоническими единицами региона. Isostatic compensation of the Earth crust is discu ssed. Using the ETOPO1 digital elevation model and gravity data a Moho model and isostatic anomalies field was constructed for the area of Ukrainian Carpathians, bounded by: φ=47.30÷50,300 N, λ=22÷270 E. Technique for isostatic an omalies calculation is described. Relation between the isostatic anomalies and main tectonics units of region is defined.Item Реконструкція кайнозойських полів напружень у флішових комплексах долини ріки Опір (Скибовий покрив, Українські Карпати)(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Віхоть, Ю. М.; Бубняк, І. М.Реконструйовано різновікові поля палеонапружень та деформаційні режими у флішових комплексах долини ріки Опір. Поля напружень визначені за вивченням крихких і напівкрихких тектонічних мезоструктур з використанням комплексного структурно-парагенетичного та кінематичного методів. Дослідження понад 4 000 різних типів тріщин у 41-й точці спостережень та інших мезоструктур (дзеркал ковзання) виконано у відслоненнях шести скиб Скибового покриву (Орівська, Сколівська, Парашки, Зелем’янки, Рожанки, Славська), за винятком Берегової та Мальманстальської. Поля напружень розставлені у хронологічному порядку узгоджено з важливими тектонічними етапами еволюції орогену, відносним віком головних деформаційних подій, відносним віком досліджених мезоструктур. Тектонічні режими та виділені деформаційні фази відображають напружено-деформований стан і геодинаміку району досліджень упродовж кайнозойського часу. Параметри та орієнтація осей полів палеонапружень показують зміни осі максимального стиску σ 1 від олігоцену до міоцену. Реконструированы разновозрастные поля палеонапряжений и деформационные режимы во флишовых комплексах долины реки Опор. Поля напряжений определены по изучению хрупких и полухрупких тектонических мезоструктур с использованием комплексного структурно-парагенетического и кинематического методов. Анализ более чем 4 000 различных типов трещин у 41-й точке наблюдений и других мезоструктур (зеркал скольжения) выполнен в обнажениях шести скиб Скибового покрова (Оривская, Сколевская, Парашки, Зелемянки, Рожанки, Славская), за исключением Береговой и Мальманстальской. Поля напряжений расставлены в хронологическом порядке согласованно с главными тектоническими этапами эволюции орогена, относительным возрастом главных деформационных событий, относительным возрастом исследованных мезоструктур. Тектонические режимы и выделенные деформационные фазы отражают напряженно-деформированное состояние и геодинамику района исследований на протяжении кайнозойского времени. Параметры и ориентация осей полей палеонапряжений показывают изменения оси максимального сжатия σ1 от олигоцена до миоцена. The paleostress fields of different ages and deformation regimes in the flysch complex of the Opir River Valley have been reconstructed. Stress fields determined by investigation of the brittle and semi brittle tectonic mesostructures by using complex of structural-paragenetic and kinematic methods. Analysis more than 4 000 joints of different types in 41 observation points and other mesostructures (slickensides) was made in outcrops of six thrusts of Skyba nappe (Orivska, Skolivska, Parash ka, Zelemyanky, Rozhanka, Slavska) except the Beregova and Malmanstanska ones. Paleostress fields are placed in chronological order according to the main phases of tectonic evolution of the orogen, the relative age of main deformation events and the relative age of the studied mesostructures. Tectonic regimes and separated deformation phases show the stress and strain state and geodynamics of the study area during the Cenozoic time. Parameters and orientation of axes of paleostress fields show the changes of maximum compression axis σ 1 from Oligocene to Miocene.