Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
6 results
Search Results
Item Методика картографування об’єктів історико-культурної спадщини засобами ГІС-технологій з використанням архівних картографічних та аероматеріалів(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Четверіков, Б.; Хінціцький, О.; Калинич, І.; Chetverikov, B.; Khintsitsky, O.; Kalynych, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Ужгородський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Uzhhorod National UniversityМетою роботи є опрацювання архівних картографічних матеріалів та даних ДЗЗ для інтерпретації об’єктів історико-культурної спадщини (ОІКС) м. Черкаси, зокрема тих, що не збереглися. Методика. Запропонована одна із можливих технологічних схем для виконання дослідження. Згідно з нею першим кроком було проаналізовано вхідні дані дослідження, серед яких: карту м. Черкаси 1895 р. у масштабі 1:42000; німецький аерознімок 1944 р.; фрагмент космічного знімка м. Черкаси, отриманого із супутника GeoEye-1 у 2018 р. Геометричну корекцію вхідних матеріалів виконано в проєкції Меркатора і системі координат WGS84, в яких було отримано трансформований знімок. Наступним кроком було векторизовано об’єкти історико-культурної спадщини м. Черкаси, згідно із переліком, одержаним із сайта міста. Векторизовано об’єкти двох типів: точкові й полігональні. Під час векторизації полігональних об’єктів історичні межі уточнювали за допомогоюархівних карт і аерознімків. Розроблено спеціальні умовні позначення для кожного із типів об’єктів історико-культурної спадщини, відповідно до запропонованої класифікації. Поряд із цим створено атрибутивну базу даних цих об’єктів такої структури: номер паспорта об’єкта, назва пам’ятки, адреса ОІКС, номер рішення про взяття під охорону, довідка про ОІКС. Отримані векторні дані експортовано в обмінний формат із розширенням kmz і створено онлайн-версію тематичної карти на основі безкоштовного ресурсу GISFile. Результати. В результаті проведених досліджень створено тематичну ГІС об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси, що нанесені на космічний знімок високого просторового розрізнення, отриманий у 2019 р. Створено онлайн-версію ГІС об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси на основі безкоштовного картографічного сервісу GISFile, з можливістюздійснення за потреби аналізу розташування цих об’єктів і побудови оптимальних туристичних маршрутів. Наукова новизна. Запропоновано можливі алгоритми створення офлайн- та онлайн-версій тематичних ГІС. Практична цінність. Отримані результати картографування об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси можуть використовувати структури охорони об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси при Міністерстві культури.Item Визначення історичних меж “Старого юдейського кладовища” у Львові за допомогою картографічного методу та інтерпретаційних можливостей архівних аерознімків(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Четверіков, Б.; Кілару, В.; Chetverikov, B.; Kilaru, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Західне геодезичне товариство УТГК; Lviv Polytechnic National University; Western Geodetic Society USGCItem Determination of location of the historical objects using photogrammetric methods and methods of non-destructive ground research(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Четверіков, Б.; Бондар, К.; Хоменко, Р.; Діденко, С.; Шейхет, М.; Chetverikov, B.; Bondar, K.; Homenko, R.; Didenko, S.; Sheyhet, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Національний музей історії України; Американське представництво в Україні об’єднаних комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу; Lviv Polytechnic National University; Taras Shevchenko National University of Kyiv; National Museum of History of Ukraine; Union of councils of Jewish in the former Soviet UnionМета роботи – запропонувати та опрацювати комплексну методику поєднання дистанційного методу з наземними неруйнівними методами для встановлення та відображення території братських могил біля с. Ралівка, на сучасних картографічних матеріалах. Методика. Запропоновано методику визначення місць масових поховань часів Другої світової війни, що поєднує дистанційні методи (інтерпретація знімків) та наземні неруйнівні методи (геофізичні дослідження та металодетекторний пошук). Фотограмметричне оброблення архівних аерознімків 1944 року містить три етапи: прив’язка матеріалів, що використовувались до єдиної умовної системи координат (у разі архівного аерознімка геометрична корекція виконувалась за опорними точками, що збереглися); синтезація зображень на цю територію за різні часи та визначення істинних меж поховань; підготовка вихідних матеріалів. На першому етапі зареєстровано архівні аерознімки та сучасний космічний знімок у програмному пакеті ErdasImagine з похибками до 3 метрів і збережені в форматі GeoTIF. Далі відбувалась інтерпретація архівного аерознімка та перенесення меж дешифрованих братських могил на сучасну містобудівну ситуацію. Кінцевим етапом цього методу є генерація результуючих матеріалів досліджень. Вхідними даними для проведення геофізичних досліджень були результати геометричної корекції та дешифрування на аерознімках територій масових поховань. Під час робочих виїздів виконувалися такі дослідження: магнітне знімання; металодетекторний пошук на всій території загалом та перевірка магнітних аномалій; дослідження методом томографії електричного опору; георадарні та ґрунтознавчі дослідження. Результати. На основі інтерпретації архівних аерознімків 1944 року попередньо встановлені місця масових розстрілів та поховань часів Другої світової війни. За допомогою металоде- текторного обстеження підтверджено факт масових розстрілів на дослідній території на основі знайдених гільз від німецької зброї. Наземними геофізичними дослідженнями також визначене розташування самих братських могил, що, своєю чергою, дало змогу уточнити просторову прив’язку цих та інших об’єктів на аерознімках 1944 року. Наукова новизна. Запропонована методика, що об’єднує дистанційні фотограммет- ричні та наземні металодетекторні і геофізичні дослідження визначення масових поховань часів Другої світової війни дає змогу достовірно та з достатньою точністю визначати меморіальні місця на сучасних картографічних матеріалах. Ця методика доповнює результати дистанційних методів визначення зруйнованих історичних об’єктів, що не дають 100 % точності їхньої локалізації, наземними неруйнівними дослідженнями у випадку, коли археологічні обстеження неможливі. Практична значущість. Отримані картографічні матеріали та результати досліджень доцільно використати для відображення історичних подій, що відбулись на досліджуваній території. Застосована комплексна методика дала змогу підтвердити факт масових розстрілів і наявність поховань без руйнівного втручання до ґрунтового шару, що має велике значення для представників єврейської релігійної громади. Результати цієї роботи пропонуються відділу збереження культурної спадщини Львівської обласної ради як додаток до Паспорта об’єкта культурної спадщини.Item Методика визначення перенесення меж Нового єврейського кладовища у Львові за допомогою геоінформаційних систем(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-01) Четверіков, Б.; Chetverikov, B.; Четвериков, Б.; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто метод геоінформаційного визначення зміни меж Нового єврейського цвинтаря у Львові. Визначено, що частина цвинтаря зазнала руйнівних змін. На ній прокладено проїжджу вулицю, частину забудовано.Item Технология создания цифровой модели местности на примере Сырецкого района Киева с использованием архивных данных(2017-02-07) Четверіков, Б.; Михайлюк, В.; Согор, А.; Chetverikov, B.; Mikhailyuk, V.; Sohor, A.; Четвериков, Б.; Михайлюк, В.; Согор, А.; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянута одна із можливих методик створення історичної цифрової моделі місцевості за допомогою архівних картографічних матеріалів і даних дис- танційного зондування. За запропонованою технологічною схемою створено ЦММ Сирецького району м. Києва середини ми- нулого століття.Item Технологія створення цифрової моделі місцевості на прикладі ансамблю оборонних споруд “Цитадель” (м. Львів)(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Четверіков, Б. В.; Бідюк, X. І.Метою роботи визначено створення цифрової моделі місцевості ансамблю оборонних споруд “Цитадель” за допомогою архівних і сучасних картографічних та аероматеріалів. Завданням роботи визначено запропонувати технологічну схему та описати методику створення цифрової моделі місцевості, а також налаштування її ЗО-візуалізації. Методика. Використовуючи фрагмент сучасного топографічного плану м. Львова, а саме району “Цитадель” масштабу 1:5000, векторизовано горизонталі з січенням рельєфу через 2 м. За отриманим векторним шаром побудовано матрицю висот. Використовуючи архівні дані: аерознімок відзнятий німцями у 1944 році та фото фіксації об’єктів, отримано цілісне уявлення про розташування об’єктів цієї території станом на 1944 рік. Архівний аерознімок геометрично трансформовано за поліноміальною моделлю другого ступеня. Після цього, за ним векторизовано шари будівель, дорожньої мережі, рослинності, огорожі та наглядових башт концентраційного табору Stalag-328, такими якими вони були станом на 1944 рік. За архівними даними фотофіксацій будівель концентраційного табору, створено текстури об’єктів. Текстури для дахів будівель створено на основі даних, отриманих з космічного знімка відзнятого супутником GeoEye-І у 2010 році. Використовуючи всі отримані дані проведено ЗБ-моделювання цієї території та графічну реконструкцію концентраційного табору Stalag-328. Сумісне опрацювання сучасних та архівних даних є основою для побудови цифрової моделі місцевості, яка передає всі особливості висотної і ситуаційної складових території на час існування на ній концентраційного табору Stalag-328. Результати. За векторизованими горизонталями створено у програмному пакеті Panorama матрицю висот досліджуваної території. Побудовано цифрову модель місцевості району “Цитадель” у місті Львові за комбінованими даними аерознімання 1944 року та сучасними картографічними матеріалами. Наукова новизна. Запропонована технологічна схема створення цифрової моделі місцевості на основі архівних матеріалів дає змогу оперативно візуалізувати історично значущі об’єкти у їх первісному вигляді. Практична значущість. Аналіз побудованої цифрової моделі місцевості дав можливість отримати уявлення про розташування об’єктів території “Цитадель”, якими вони були у 1944 році. Отриману цифрову модель місцевості можна використати для відображення історичних подій, що відбулись на цій території. Результати цієї роботи можуть бути передані в відділ збереження культурної спадщини Львівської обласної ради для інформаційного забезпечення туристичних цілей. Целью работы определено создание цифровой модели местности ансамбля оборонительных сооружений "Цитадель" с помощью архивных и современных картографических и аероматериалов. Задачей работы определено предложить технологическую схему и описать методику создания цифровой модели местности, а также настройки ее 3 D-визуализации. Методика. Используя современный топографический план раёна “Цитадель” в масштабе 1:5000 построена цифровая модель рельефа с векторизоваными горизонталями с сечением рельефа 2 метра. С помощью архивных данных с аэроснимка отснятого немцами в 1944 году и с фотофиксаций объекта получено целостное представление о расположении объектов данной территории по состоянию на 1944 год. Создано векторне слои домов, дорожнш сети, растительности, ограды и сторожевых вышек концентрационного лагеря Stalag-328 такими, какими они были в 1944 году. Совместная обработка современных и архивных данных является основой для построения цифровой модели местности, которая передает все особенности высотной и ситуационной составляющих территории на время существования на ней концентрационного лагеря Шталаг-328. Результаты. По векторизированным горизонталям роздано в програмном пакете Panorama матрицу высот территории которая исследуется. Построена цифровая модель местности раёна “Цитадель” во Львове по комбинированным данным аэросъемки 1944 года и современным картографическим материалам. Научная новизна. Предложенная технологическая схема создания цифровой модели местности на основе архивных материалов позволяет оперативно визуализировать исторически значимые объекты в их первоначальном виде. Практическая значимость. Анализ построенной цифровой модели местности позволил получить представление о расположении объектов территории “Цитадель”, такими какими они были в 1944 году. Полученную цифровую модель местности можно использовать для отображения исторических событий, произошедших на данной территории. Результаты этой работы могут быть переданы в отдел сохранения культурного наследия Львовской областного совета для информационного обеспечения туристических целей. Aim of this work is to create a digital terrain model of defensive structures “Citadel” using archival and modem cartographic data and aerial images. Objectives of the work is to develop technological scheme and describe the method of creation of digital terrain model and configuration of its 3D-visualization. Methods. Contour lines with 2m interval was created using fragment of modern topographic plan of Lviv, namely the area “Citadel” with scale 1: 5000, Altitude matrix was created on its base. Using archived data: aerial image captured by Germans in 1944 and photo fixing of objects holistic view on the location of the area as at 1944 was obtained. Archival aerial image was geometrically transformed by a polynomial model of the second degree. After that, it were vectorized layers of buildings, road network, vegetation, fencing and supervisory towers of concentration camp Stalag-328 as at 1944. Object textures According to archive data ofphoto fixations concentration camp buildings, created. Textures for roofs of buildings were created on the basis of data obtained from satellite images captured GeoEye-1 satellite in 2010. Using all obtained data 3D-modeling of the territory and graphical reconstruction of concentration camp Stalag-328 was carried out. A joint processing of modern and archival data is the basis for constructing digital terrain model that transmits all the features of altitude and situational components of territory for the time of the existence of concentration camp Stalag-328. Results. We created the digital terrain model of the “Citadel” district in Lviv on the base of combined data from aerial images of 1944 and modern maps. Scientific novelty. The technological scheme of creation of digital terrain model based on archival material allows quickly visualize historically significant objects in their original form. The practical significance. Analysis of the constructed digital model made it possible to get an information about location of the objects of “Citadel” area as it was in 1944. The resulting digital terrain model can be used to display historical events that took place in the area. The results of this work can be transferred to the Department of preserving the cultural heritage ofLviv Regional Council for providing tourist information purposes.