Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
5 results
Search Results
Item Use of cultural landscapes as a part of open-air museums(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Брич, Марія; Brych, Maria; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДії, що сьогодні вживаються стосовно пам’яткових ансамблів і комплексів, свідчать про відсутність цілісного сприйняття історико-культурного середовища в якості об’єкта охорони та використання. Важливою проблемою у сфері збереження архітектурної культурної спадщини постає фокусування безпосередньо на об’єкті і нівелювання його оточуючого середовища. Зміст і суть пам’ятки невіддільно пов’язані не лише з її матеріальною структурою, але й з оточенням. Історично сформоване природно-ландшафтне чи міське середовище виявляє її історико-культурну сутність, широко розкриває зміст, збагачує образно-художні якості. Багато характеристик культурних ландшафтів можуть бути використані в сучасному туризмі, зокрема у формі музею під відкритим небом. Використання їх в якості ключового чи вторинного елементу експозиції розширить потенціал пам’яткових комплексів. Музеї під відкритим небом включають численні об’єкти разом з оточенням, і всі вони є важливими елементами історичного середовища. Музеєфікація пам’яток в контексті створення музеїв під відкритим небом означає музеєфікацію всього комплексу, включно з ландшафтом та середовищем. Саме у музеях під відкритим небом культурні ландшафти різного типу – угіддя садиб і резиденцій, парки палацових ансамблів, широкі території монастирських комплексів, промислові ландшафти, меморіальні пам’ятні місця, археологічні комплекси тощо – можуть стати об’єктом охорони і показу. Збереження всього історико-культурного комплексу буде ефективним тільки тоді, коли розуміння об’єкта охорони буде розширено до меж культурного ландшафту, включаючи всі його цінні елементи. Оптимальним шляхом реалізації цієї концепції є включення культурних ландшафтів в експозицію музеїв під відкритим небом як невід’ємного, активного і живого елемента експозиції.Item Концепція створення комплексного музею під відкритим небом на основі Підгорецько-пліснеських територій(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Ремешило-Рибчинська, О.; Брич, М.; Remeshylo-Rybchynska, O.; Brych, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗапропоновано ідею створення музею під відкритим небом, що поєднав би два пам’яткові об’єкти – архітектурний ансамбль та археологічний заповідник в один великий комплекс. Описано пропозицію формування архітектурного простору, що охоплює навколишнє середовище. Проаналізовано позитивні та проблемні аспекти створення музею. Розглянуто особливості створення великого музею, що поєднує різнорідні пам’ятки, розташовані поруч.Item Архітектурно-просторова організація археологічних музеїв під відкритим небом (на прикладі Пліснеського історико-культурного заповідника)(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Ремешило-Рибчинська, О. І.; Брич, М. Т.; Remeshylo-Rybchynska, O.; Brych, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ цій статті проаналізовано основні підходи до архітектурно-просторової організації простору археологічних музеїв під відкритим небом. Розглянуто особливості функціонування археологічних музеїв та світовий досвід застосування різних підходів до музеєфікації пам’яток у створенні археологічних музеїв. Описано пропозицію формування простору археологічного музею під відкритим небом на прикладі Пліснеського історико-культурного заповідника.Item Середовищні музеї як засіб музеєфікації містобудівної спадщини(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Ремешило-Рибчинська, О. І.; Брич, М. Т.; Національний університет “Львівська політехніка”Проаналізовано проблеми охорони історико-культурних пам’яток містобудівної спадщини, їх поєднання з регіоном, суспільством і оточенням. Запропоновано метод збереження пам’яток шляхом музеєфікації і створення на їх основі середовищних музеїв з метою максимального збереження та виявлення їхньої історико-культурної, наукової, художньої цінності. Здійснено спробу класифікації середовищних музеїв. In this article problems of historical and cultural monuments and urban planning heritage protection, their connection with the region, society and environment are analysed. The method of their preservation by way of museumfication and creation of environmental museums on their basis with the aim of preserving and revealing their historical, cultural, scientific and artistic value is proposed. The author attempts to classify environmental museums. Due to the rapid changes in the modern world, the acute question of monument conservation arises. Using historical and cultural heritage is the object of attention of the international community, and conservation is one of the most important factors in the harmonious development of society, all its systems and subsystems. The need to preserve cultural heritage of humanity entails the intensification of modern museum functioning. Museums now refer to new forms of urban heritage conservation. The proposed research is devoted to the environmental museums, where attractions of urban development, most revealing elements of culture, are the main exhibits. Since the architecture is directly linked with the complex synthesis of culture and customs, the monument should not be shown by themselves, but in combination with other related works of material and spiritual culture. Such complexes and ensembles are impossible to perceive, taking each individual object. It is important to consider them in the context of their original appearance and existence. The whole region, where there are several nearby monuments of architecture or town planning, needed to be seen as the holistic museum. Today the trend is a combination of architectural, archaeological and landscape monuments within the protected zones. This means a shift from preservation of individual monuments to museumfication of entire urban complexes, restoration of cultural and historical environment of the past. It is much easier and more efficient to create historical, cultural and architectural reservation, organize museum-reserves based on monuments of architectural and urban planning. The number of newly established environmental museums significantly surpasses the number of traditional museums. Undoubtedly, in the next decade, this tendency will only increase. Creating environmental museums today is an effective means of preserving the material and spiritual values, which helps to represent cultural heritage to the public and properly interpret it. The environmental museum today is the best form to store different types of historical and cultural heritage of architectural and urban planning, as well as to attempt to classify museumficated objects, most of which are very different types of environmental museums. Unfortunately, the current socio-cultural situation in Ukraine is not conducive to the development of the museum network. The problem of inclusion of fallen monuments of architecture and urban planning to modern life remains unresolved.Item Музеєфікація пам’яток архітектури та містобудування як засіб збереження історико-культурної спадщини(Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2015) Брич, МаріяПроаналізовано світовий і вітчизняний досвід музеєфікації історико-культурної спадщини. Висвітлено проблеми збереження пам’яток архітектури та містобудування – як ансамблевих та середовищних пам’яток, так і окремих об’єктів та споруд, їх поєднання з регіоном, суспільством і оточенням. Досліджено стан використання об’єктів архітектурної спадщини, що належать до музейного простору України. Запропоновано метод збереження пам’яток шляхом музеєфікації з метою максимального збереження та виявлення їхньої історико-культурної, наукової, художньої цінності. Historical and cultural heritage of Ukraine is very diverse. But many monuments today are in ruins and not used. Sometimes it is not possible to return to the monument its original function, which creates the need to find new applications. Therefore, the most effective method of attracting the cultural space of Ukraine is museumfication. Museumfication is to convert historical, cultural or natural objects into a museum display objects for preservation and identification of historical, cultural, scientific and artistic value. This is a set of evidence-based measures to bring objects of cultural heritage in the state fit for sightseeing visits. Ukraine already has experience in museumfication of the archaeological monuments, often inseparably linked with the environment and surrounding monuments of architecture and urban planning. Such complexes and ensembles are impossible to perceive, taking each individual object. It is important to consider them in the context of their original appearance and existence. The whole region, where there are several nearby monuments of architecture or town planning, needed to be seen as the holistic museum. That is why, it is much easier and more efficient to create historical, cultural and architectural reservation, organize museum-reserves based on architectural monuments. Creating large regional associations based on the museum-reserves significantly increase their exposure area and expand the functions and structure of the reservations and provide a tour visiting of remote museums, along with promotion of them. Unfortunately, the current socio-cultural situation in Ukraine is not conducive to the development of the museum network. Problem of inclusion of fallen monuments of architecture and urban planning to modern life remains unresolved. This article aims to draw attention to this problem and to propose a method of museumification for preservation and use of monuments.