Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    Літолого-петрофізична неоднорідність порід-колекторів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2013) Владика, В. М.; Федоришин, Ю. І.; Нестеренко, М. Ю.; Балацький, Р. С.; Лата, Р. І.
    На основі проведених досліджень виділено три літотипи порід, описана їхня будова, виявлено вплив постседиментаційних перетворень та ін. До змін, які наклалися на фоновий літогенез, автори відносять вилуговування, сульфатизацію та відкладення рудних мінералів. Різноманіття цих процесів прозвело до значної петрофізичної неоднорідності геологічного розрізу, що потрібно враховувати під час освоєння пластів, впровадження методів інтенсифікації тощо. На основе проведенных исследований выделены три литотипа пород, описано их строение, выявлено влияние постседиментационных преобразований и др. К изменениям, которые наложились на фоновый литогенез, авторы относят выщелачивание, сульфатизацию и отложение рудных минералов. Многообразие этих процессов привело к значительной петрофизической неоднородности геологического разреза, которую нужно учитывать при освоении пластов, внедрении методов интенсификации и т.п. Based on the results of our studies, three litho-types of rocks have been identified, their structure characterized, influence of post-sedimentary transformations revealed, etc. Leaching, sulphatization and deposition of ore minerals are considered as the changes superimposed upon the background lithogenesis. The diversity of the processes has resulted in significant petrophysical heterogeheity of geological cross-section, which has to be taken into account during idevelopment of the layers, introduction of the intensive methods, etc.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Литолого-петрофизические и нефтеотдающие свойства пород-коллекторов пакерортского горизонта и дейменаской серии Балтийской нефтеносной области
    (Видавництво Львівської політехніки, 2011) Нестеренко, Н. Ю.; Клейнас, А.; Вихоть, Ю. М.; Боднарчук, А. П.; Иванов, В. В.; Гаврилец, Л. В.
    Согласно результатам литолого-петрографических исследований породы-коллекторы, вскрытые скважинами Лижяй-1 (2129,7 м), Вежайчяй-11 (2046,8 м), образовались в прибрежно-морских условиях, а вскрытые скважиной Лижяй-1 (2127,6 м) – в условиях морского шельфа. Матрица пород характеризуется довольно высокими фильтрационно-емкостными свойствами: проницаемость (с учётом эффекта Клинкенберга) изменяется от 0,1×10-15 м2 до 80,1×10-15 м2, открытая пористость – от 4,1 до 13,3 %. Экспериментально установлено, что по отношению к объему эффективных пор, в зависимости от проницаемости пород, структура нефтенасыщенности выглядит следующим образом: свободноподвижная нефть – 34–67 %, пленочная нефть – 30–41 %, адсорбированная нефть – 2–30 %. Коэффициенты вытеснения нефти водой за безводный период составляют 0,34–0,67, а максимально возможные (с внедрением вторичных методов повышения нефтеотдачи) при заводнении – 0,46–0,77. За результатами літолого-петрографічних досліджень породи-колектори, розкриті свердловинами Ліжяй-1 (2129,7 м), Вежайчяй-11 (2046,8 м), утворились у прибережно-морських умовах, а розкриті свердловиною Ліжяй-1 (2127,6 м) – в умовах морського шельфу. Матриця порід характеризується доволі високими фільтраційно-ємнісними властивостями: проникність (з урахуванням ефекту Клінкенберга) змінюється від 0,1×10-15 м2 до 80,1×10-15 м2, відкрита пористість – від 4,1 до 13,3 %. Експериментально встановлено, що стосовно об’єму ефективних пор, залежно від проникності порід, структура нафтонасичення виглядає так: вільнорухома нафта – 34–67 %, плівкова нафта – 30–41 %, адсорбована нафта – 2–30 %. Коефіцієнт витіснення нафти водою за безводний період становить 0,34–0,67, а максимально можливий (після впровадження вторинних методів підвищення нафтовилучення) після заводнення – 0,46–0,77. According to the results of litho-petrographic investigations the rock reservoirs discovered by Lyzhiay-1 (2129 m), Vezhaiciay-11 (2046,8 m ) boreholes were formed under the coastal-marine conditions, and discovered by the Lyzhiay-1 (2127,6 m) borehole they were formed under the sea shelf conditions. Matrix of the rocks is characterized by high reservoir properties: permeability (taking into consideration the Klinkenberg effect) changes from 0,1×10-15 м2 to 80,1×10-15 м2 and open porosity changes from 4,1 to 13,3 %. The experiment has shown that in relation to the volume of effective pores and depending on the level of rock permeability, the structure of oil saturation is the following: free oil – 34–67 %, film oil – 30–41 %, absorbed oil – 2–30 %. The coefficient of water-oil displacement during waterless period is 0,34–0,67 and the maximum coefficient with the usage of secondary oil recovery enhancement methods during watering is 0,46-0,77.
  • Thumbnail Image
    Item
    Прогноз продуктивності складнопобудованих порід-колекторів нафти і газу за результатами інверсії даних ГДС
    (Національний університет “Львівська політехніка”, 2011) Вижва, С. А.; Безродна, І. М.
    Наводиться методика прогнозу продуктивності порід-колекторів за даними ГДС на основі інверсії акустичних даних в структуру пустотного простору та її практична реалізація на прикладі карбонатних горизонтів свердловини №35 Липово-Долинської площі. Приводится методика прогноза продуктивности пород-коллекторов по данным ГИС на основе инверсии акустических данных в структуру пустотного пространства и её практическая реализация на примере карбонатных горизонтов скважины №35 Липово-Долинской площади. Methodology is given estimates of rock-collectors according to the well-logging through inversion of acoustic data in the structure of pore space and its practical implementation on the example of carbonate horizons of well number 35 Lypovo -Dolinska area.