Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Соціологія правосуддя як напрям соціології права: окремі аспекти(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Колич, Ольга; Kolych, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті проаналізовано множинність підходів до розуміння поняття «правосуддя» з теоретико-правового, філософсько-правового та соціологічно-правового поглядів. Зазначається, що правосуддя та судочинство – не тотожні категорії, оскільки правосуддя є ширшим поняттям, аніж судочинство, і включає останнє. Водночас судочинство не завжди гарантує винесення правосудного рішення. Тому поняття правосуддя та судочинство – не тотожні, адже не будь-яке рішення суду є правосудним. Зазначається, що кінцевою метою правосуддя є відновлення справедливості, яка, хоч і є суб’єктивною категорією, все ж повинна відповідати вимогам розумності та чесності. Під судочинством треба розуміти діяльність суду загалом, тоді як правосуддя – це здійснення судової діяльності задля досягнення конкретної мети, а саме: відновлення справедливості, захист прав та свобод, вирішення конфліктів тощо. Ряд науковців зазначають, що правосуддя – це лише стадія здійснення судочинства. Множинність підходів науковців свідчить про неоднозначне тлумачення правосуддя, що обумовлює необхідність подальшого вивчення його природи та сутності. Можливість судової влади повною мірою якісно виконувати свої функції щодо забезпечення правосуддя залежить від її можливості впливати на роботу виконавчої та законодавчої гілок влади. Зазначено, що першопричиною виникнення процесуальних правовідносин є соціальний конфлікт. У процесі судового розгляду такий конфлікт набуває юридичного оформлення, проте не втрачає свого соціального забарвлення. Отже, для конфлікту, який є предметом судового розгляду, характерною є подвійна природа: соціальна, і водночас правова. Соціально-нормативна природа є характерною і для учасників судових правовідносин: з одного боку, їх характеризує конкретний процесуальний статус, з іншого – соціальний. Визначено, що під час процесуальної діяльності судом здійснюється казуальне або нормативне тлумачення норм права. Висвітлено ознаки судового тлумачення, зорема здійснення його певним суб’єктом, інтелектуально-вольова складова, здійснення тлумачення безпосередньо під час вирішення справи по суті.Item Окремі аспекти філософсько-соціологічного розуміння злочину(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Колич, Ольга; Сесюк, Юрій; Kolych, Olha; Sesiuk, Yuri; Національний університет “Львівська політехніка”; АО “Чаша правосуддя”; Lviv Polytechnic National University; Lawyer association “Bowl of Justice”Зазначено, що суто позитивістське розуміння злочину є недостатнім для його всебічного дослідження, вивчення цього феномену повинно виходити за межі права на соціально-філософський рівень. Проаналізовано злочин як соціальне явище. Наголошено на кореляції розвитку права та еволюції злочинної поведінки, обґрунтовано взаємний вплив зазначених процесів. Розглянуто роль свободи волі людини при виборі моделі поведінки. Зазначено, що призначення кримінальної відповідальності за злочин пов’язано із наявністю в особи свобідної волі на момент вчинення діяння.